:: LEX :: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ДОСЯГНЕНЬ НАУКИ І ТЕХНІКИ В ПРОЦЕСІ РОЗКРИТТЯ І РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 20)

Термін подання матеріалів

04 березня 2020

До початку конференції залишилось днів 7


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ДОСЯГНЕНЬ НАУКИ І ТЕХНІКИ В ПРОЦЕСІ РОЗКРИТТЯ І РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ
 
19.04.2011 08:11
Автор: Шушкевич Марітанна В’ячеславівна, студентка магістратури Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка
[Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]
Одним із найважливіших завдань сучасної Української держави і суспільства в цілому є забезпечення суворого додержання законності, викорінення будь-яких порушень громадського порядку, ліквідація злочинності, усунення причин та умов, що породжують та сприяють її розвитку. Необхідність застосування у кримінальному процесі наукових, технічних та інших знань пов'язана з тим, що розслідування злочину є складним процесом пізнання об'єктивної дійсності. Тому пізнання події злочину та порушника, який його вчинив, вимагає від особи, що проводить дізнання, слідчого та інших учасників кримінального процесу застосування різних спеціальних знань та навичок у певних видах діяльності. Науково-технічний прогрес уможливлює більш широке застосування його надбань у правоохоронній діяльності.
Науково-методичним забезпеченням є система науково визначених напрямів діяльності, в кожному з яких цілеспрямоване здійснення певних заходів сприяє оптимізації кримінально-процесуальної діяльності. До його структури доцільно віднести: законодавчий, інформаційний, науково-технічний, організаційний, кадровий і матеріально-технічний напрями[4].
Ліквідація злочинності завжди пов'язана з розслідуванням злочинів, до якого залучаються як фахівці-юристи, так і особи, які володіють спеціальними знаннями в інших галузях науки, техніки, мистецтва та ремесла. Така діяльність спрямована, в першу чергу, на забезпечення об'єктивності досудового слідства, встановлення істини у кримінальній справі, що є основною метою розслідування. Тому виникнення і розвиток інституту застосування спеціальних знань у кримінальному судочинстві тісно пов'язані з процесом розвитку  та  удосконалення теорії  і практики кримінально-процесуальної форми досудового слідства та судового розгляду кримінальних справ. Рушійною силою цих процесів є зміни у суспільних відносинах та науково-технічний прогрес. Вони вимагають постійної уваги науковців з метою вивчення та вироблення нових прогресивних правових норм для їх врегулювання з метою демократизації кримінального судочинства[6].
Найчастіше для застосування науково-технічних засобів слідчими залучаються як спеціалісти експерти-криміналісти, судово-медичні експерти науково-дослідних (криміналістичних) установ (бюро) системи МВС, МОЗ, МЮ України та ін.
Вагома технічна допомога слідчому надається спеціалістами-криміналістами при огляді місця події, відтворенні обстановки і обставин події злочину, обшуку тощо. Важливо й те, що при проведенні цих та інших слідчих дій спеціаліст іноді може застосувати той чи інший технічний засіб, який є новинкою або просто поки що не відомий слідчому.
При проведенні огляду місця події та деяких інших слідчих дій важливо виявити, зафіксувати та вилучити непошкодженими невидимі неозброєним оком сліди злочину. Участь спеціаліста з метою застосування новітніх і найскладніших науково-технічних засобів підвищує надійність гарантії виявлення, фіксації та вилучення таких речових доказів і об'єктивність їх оцінки й використання у кримінальній справі[5].
Зв'язок кримінального процесу з експертологією проявляється в сфері вирішення завдання встановлення об'єктивної істини. Для її досягнення нерідко виникає потреба в застосуванні спеціальних знань, досягнень природознавчих та інших наук. Найбільш ефективною формою використання спеціальних знань на досудовому слідстві є призначення судових експертиз. Експертиза значно поширює пізнавальні можливості слідства і суду, дозволяє використовувати під час розслідування чи судового розгляду кримінальної справ весь арсенал сучасних науково-технічних засобів і спеціальних знань.
Криміналістична експертиза, узагальнюючи і накопичуючи досягнення хімії, фізики, біології, медицини та знання, здобуті фахівцями багатьох інших наук, стає все більш природничою, комплексною та універсальною, її методологія поповнюється досягненнями інших наук і найбільш пристосована до методики розслідування злочинів. Це робить її найпоширенішою експертизою в слідчій практиці.
Водночас слід зауважити, що всі досягнення криміналістики можуть застосовуватись тільки в рамках кримінально-процесуального законодавства, з дотриманням процесуальної форми. Здобуті фактичні дані можуть бути використані в судовому доказуванні тільки, якщо вони відповідають встановленим процесуальним законом правилам допустимості доказів.
Не дослідженим є питання стосовно проведення експертизи у кримінальній справі експертами зарубіжних країн. Відомо, що у багатьох розвинених країнах заходу наявні величезні напрацювання у галузі криміналістики та інших сферах, наукові дослідження яких широко використовуються у кримінальному судочинстві[8].
Спеціальні норми, які мають регулювати залучення іноземних фахівців, у кримінально-процесуальному законодавстві України відсутні, але не існує і заборони (ст. 31, 75, 196, 198 КПК). Навпаки, у частині 2 статті 75 КПК зазначено, що як експерт може бути викликана будь-яка особа, яка має необхідні знання для дачі висновку з досліджуваних питань.
У статті 23 Закону України "Про судову експертизу" сказано, що керівники спеціалізованих установ та відомчих служб, які проводять судові експертизи, у необхідних випадках мають право за згодою органу або особи, що призначила судову експертизу, включати до складу експертних комісій провідних фахівців інших держав. Такі спільні експертні комісії здійснюють судові експертизи за нормами процесуального законодавства України.
Ця норма є дуже загальною, не дає відповіді на багато питань процесу залучення експерта і стосується тільки того іноземного фахівця, який проводитиме дослідження у складі комісії українських експертів, а не самостійно.
Протягом тривалого часу у спеціальній літературі висловлені спірні міркування з питань застосування у розкритті й розслідуванні злочинів поліграфу як технічного засобу виявлення, фіксації, вилучення і дослідження внутрішнього емоційного стану людини. Не викликає сумніву, що сучасний поліграф – це високоточний прилад, який відображає психофізіологічний стан організму досліджуваної особи[1]. У 2001 році в Україні здійснювався експеримент по проведенню поліграфної перевірки під час опитування кандидатів на службу в органи внутрішніх справ та навчання в навчальних закладах МВС України, осіб рядового і начальницького складу, які включалися до складу миротворчих місій, висувалися на керівні посади під час професійно-психологічного відбору; вибірково – працівників органів внутрішніх справ, щодо яких проводилися службові перевірки. Однак після закінчення такого експерименту не прийнято жодного нормативного документа, згідно якому дозволено було б використовувати поліграф у кримінально-процесуальній чи оперативно-розшуковій діяльності. За відсутності правового регулювання поліграф не може застосовуватися у діяльності органів дізнання й досудового слідства по розкриттю й розслідуванню злочинів[7].
Спірними є висловлені у літературі точки зору щодо можливості проведення одорологічної експертизи з використанням собак-детекторів чи створення універсального детектора розпізнавання індивідуальних запахів людини. У зв’язку з цим доцільним є проведення на базі ДНДЕКЦ МВС України за участю фахівців інших наукових установ ґрунтовних експериментальних досліджень використання одорологічних методів, вивчення досвіду з цих питань правоохоронних органів інших країн і на цій основі вирішення питання про межі застосування методів дослідження запахів людини, їх оформлення у відповідності з вимогами чинного кримінально-процесуального законодавства України і допустимість використання результатів цих досліджень як доказів[2].
Потребою сьогодення є створення національної автоматизованої дактилоскопічної ідентифікаційної системи з метою автоматизації накопичення дактокарт та процесу їх перевірок з використанням ЕОМ. Нині в Україні використовуються різні системи, виготовлені за кордоном. У них різне програмне забезпеченням, операційна система, алгоритми побудови цифрових образів зображення для зберігання в базі даних та пошуку. Це не дозволяє створити єдину розподілену систему дактилоскопічної реєстрації, унеможливлює взаємодію між регіонами, перешкоджає здійсненню централізованого управління системою. Тому нагальною проблемою є створення власної АДІС з однотипним програмним забезпеченням та сучасними високоякісними телекомунікаційними мережами, кадровим забезпеченням по експлуатації АДІС та їх супроводженню, створення нової чіткої системи формування дактомасивів[3].
Таким чином, формування соціальної та правової держави, необхідність реалізації принципів державотворення, проголошених Конституцією України, демократичне спрямування суспільства вимагають змін в діяльності органів досудового слідства і суду, реального захисту прав і законних інтересів особистості. Процеси реформування судочинства, упорядкування законодавчої бази, модернізація кримінально-процесуальної системи мають бути заснованими на ролі та авторитеті наукового знання.
Поповнення арсеналу науково-технічних засобів, що застосовуються у боротьбі зі злочинністю при здійсненні кримінально-процесуальної процедури, ставить питання про необхідність перевірки їх науковості, заборону використання антинаукових прийомів та таких, що не відповідають принципу демократичності.
Підвищення якості слідчої і судової діяльності залежить від умілого використання новітніх науково-технічних засобів, інформаційних технологій, сучасних прийомів, способів та методів. Важливою умовою ефективного розслідування злочинів та судового розгляду справ є використання спеціальних знань, призначення і проведення судових експертиз, впровадження передових досягнень науки і техніки у практику боротьби зі злочинністю, що сприяє надійності системи доказування по справі.
Література:
1. Барко В.І. Перспективи застосування поліграфів “Ахсіton” в органах внутрішніх справ України // Актуальні проблеми юридичної психології: Мат. міжнар. наук.-практ. конф., 1820 травня 1999 р. / За ред. С.І. Яковенка. – К.: РВВ КІВС, 1999. – С. 810.
2. Басай В.Д. Основні напрямки та методика сучасних одорологічних досліджень // Актуальні проблеми сучасної криміналістики: Мат. наук.-практ. конф.: У 2-х ч. – СімферопольАлушта, 1921 вересня 2002 р. – Сімферополь: Доля, 2002. – Ч. 2. – С. 26–34.
3. Бахин В.П. Нужна ли обществу дактилоскопическая регистрация? // Криміналістичний вісник: Наук.-практ. зб.  2002.  Вип. 3.  С. 1924.
4. Бахін В.П., Цимбал П.В. Удосконалення форм використання науково-технічних досягнень у розслідуванні // Проблеми удосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства: Міжвуз. зб. наук. праць. – К.: Укр. акад. внутр. справ, 1993. – С. 112121.
5. Гончаренко В.Г. Використання положень природничих і технічних наук в кримінальному судочинстві. – К.: Вища школа, 1999. – 260 с.
6. Матвієнко В.В. Наукове забезпечення розслідування злочинів як завдання криміналістики // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1998. – № 3. – С. 3539.
7. Положення про проведення експерименту щодо використання комп’ютерних поліграфів у діяльності органів внутрішніх справ України: Затверджене наказом МВС України № 743 від 28 серпня 2001 р.  К., 2001.  16 с.
    8. Экспертизы в судебной практике: Учеб. пособие / Авт. кол.: В.И. Гончаренко (руководитель), В.Е. Бергер, Т.В. Варфоломеева и др. – К.: Вища шк., 1987. – 200 с.

e-mail: maritash@mail.ru

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ НА ДОСУДОВОМУ СЛІДСТВІ: ДЕЯКІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ
29.04.2011 07:59
ПОНЯТТЯ ОСУДНОСТІ ТА НЕОСУДНОСТІ В ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ
28.04.2011 18:53
КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЯКИХ СПОСОБІВ ВИКРАДЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ
23.04.2011 17:49
ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОШИРЕННЯ НАРКОТИЗМУ В УКРАЇНІ
19.04.2011 20:48
ЗАВДАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ
19.04.2011 20:44
ЗАСТОСУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ В ПРОЦЕСІ ПРОВАДЖЕННЯ ДОПИТІВ ТА ОЧНОЇ СТАВКИ
19.04.2011 20:29
ОКРЕМІ ПИТАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЙОВОГО КАЯТТЯ У ЗАКОНОДАВСТВІ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
06.04.2011 21:42
ПРОБЛЕМИ УЧАСТІ СПЕЦІАЛІСТА ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ПЕЧАТОК, ШТАМПІВ, БЛАНКІВ ТА ЇХ ЗБУТУ
05.05.2011 07:58
ОКРЕМІ ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ПОСВІДЧУЮТЬ ОСОБУ
05.05.2011 07:56
ПРОБЛЕМИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ
05.05.2011 07:55




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше