:: LEX :: ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 26)

Термін подання матеріалів

15 жовтня 2020

До початку конференції залишилось днів 22


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ
 
26.02.2007 17:37
Автор: Антонюк Оксана Романівна, студентка Юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
Для українського суспільства на етапі його еволюції до відкритого, громадянсько кого і правового феномен права, прав і свобод людини має ключове значення. Тому верховенство права як принцип і як соціальне явище дедалі частіше відображається у вітчизняній юриспруденції – як практичній, так і теоретичній. Про потребу досліджень у цій сфері вже неодноразово наголошували вітчизняні науковці (зокрема, фахівці-теоретики: А. Заєць, М. Козюбра, А. Колодій, М. Кравчук, А. Назаренко, М. Цвік, Ю. Оборотов, М. Погребняк, П. Рабінович, В. Саліванов, О. Скакун, О. Скрипнюк, С. Шевчук). Саме тому назріла необхідність проаналізувати ствердження верховенства права у сучасному національному законодавстві, зокрема для того аби виділити в ньому основні аспекти принципу верховенства права та оцінити державний рівень його сприйняття.
Верховенство права – це реальне відображення нормальної ситуації випереджувального розвитку природних прав людини порівняно з розвитком системи об’єктивного юридичного права та й правової системи. Суб’єктивне право, природні права людини завжди вищі, перші, оскільки мають „вести” за собою об’єктивне юридичне право. Обов’язок держави – скоротити дистанцію такого відставання.[6;С. 341-342]
З огляду на вище вказане необхідно підкреслити, що ця проблема є
актуальною у сучасній юриспруденції і потребує ґрунтовного дослідження.
Україна, обравши шлях незалежності і соборності та закріпивши це в Конституції, підтвердила своє прагнення розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, однією із основних засад розбудови якої є забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
Права і свободи людини становлять абсолютну цінність і є невід'ємними, так як належать кожному від народження. У будь-якому суспільстві вони є важливим інститутом, за допомогою якого встановлюється правовий статус особи, межі вторгнення в її особисту сферу, закріплюються гарантії захисту і реалізації її прав і свобод. Тому їх забезпечення - одна з найголовніших функцій держави.
Конституція України, норми якої є нормами прямої дії, проголосила, що людина, її життя, здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека є найвищою соціальною цінністю. Вона підносить права людини в центр державної політики. Основний Закон визначає, що держава відповідає за свою діяльність перед людиною. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Отже, Конституція України є основою, базисом подальшої законодавчої та іншої нормотворчої діяльності, її норми мають домінуюче місце у правовій системі України. Для гарантії можливостей реалізації всіх прав та свобод людини і громадянина держава проявляє неухильну політичну волю до послідовного забезпечення механізму здійснення конституційних прав і свобод.[1; Ст.5]
Проте становище у сфері прав людини в Україні є неоднозначним, у деяких сферах суспільного життя спостерігається обмежений прогрес та існують серйозні проблеми. Багато конституційних положень для їх повної реалізації не підкріплені біжучими законами і все ще очікують на прийняття. Тому на практиці дійсні права людини часто не відповідають конституційним вимогам.
На сьогодні вкрай актуальним є питання поглиблення всебічної співпраці усіх гілок державної влади, спрямування їх зусиль на прийняття узгоджених та скоординованих рішень. Без цього неможливе поглиблення ринкових перетворень, розв'язання жодної із соціально-економічних проблем, здійснення реформ, підвищення добробуту людей тощо.
Визначальними напрямами розвитку законодавства є: по-перше, розробка нових законів, необхідність прийняття яких випливає із Конституції; по-друге, приведення чинних нормативно-правових актів у відповідність до Основного Закону і, по-третє, адаптація діючого законодавства до норм європейського, міжнародного права.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади України (в межах компе¬тенції) спрямовують свою діяльність в напрямах законодавчого врегулювання існуючих проблем, організаційного сприяння дотриманню прав та свобод людини.
Однак, незважаючи на збільшення обсягів законопроектних робіт, темпи прийняття законів значно повільніші, ніж темпи їх напрацювання.
Одна з найважливіших причин того, що в Україні гальмується процес прийняття законів - відсутність єдиної системи розробки актів законодавства та проведення аналі¬зу ефективності їх застосування.[4; С. 32-35]
Необхідно підготувати проект єдиного закону про нормативно-пра¬вові акти, в якому будуть комплексно врегульовані всі питання нормотворчої діяльності. Прийняття зазначеного документу сприятиме дотриманню органами виконавчої влади Конституції України і забезпечить захист прав та свобод громадян.
У систематизації українського законодавства позитивну роль повинно відіграти зібрання законодавства України.
У зв'язку з активізацією в останні роки законотворчої діяльності, а також з необхідністю ефективного правового врегулювання найбільш важливих суспільних відносин здійсне¬но ряд заходів щодо оптимізації нормотворчої діяльності усіх суб'єктів права законодавчої ініціативи, зокрема запроваджено єдину систему планування, координації та контро¬лю за нормотворчою діяльністю центральних органів виконавчої влади.
Конституція і закони України увібрали в себе міжнародно-правові норми з питань громадянства. Завдяки цьому прослідковується відповідність національного законодавства загальновизнаним міжнародно-правовим стандартам і принципам у цій сфері: єдиного громадянства, рівності всіх перед законом, недискримінаційності тощо.[5; С. 46-49]
Серед найпопулярніших ідей сучасного державного будівництва в Україні є ідея правової держави. Вона стала програмною вимогою всіх політичних партій і юридично закріплена в Основному Законі – Конституції. Ми повинні розбудовувати державу найвищої якості, де право, створене на засадах соціальної справедливості, найвищої поваги до особистості, виступає основним регулятором суспільних відносин, де запроваджено особливо шанобливе ставлення до права. Однак практика розбудови українського суспільства і держави підтверджує, у певній мірі, декларативність цього конституційного положення.
Основними напрямами формування правової держави в Україні слід визнати відповідні політичні, економічні, соціальні, ідеологічні та організаційно-правові заходи щодо втілення основних принципів такої держави. Наскрізне забезпечення прав людини в усіх сферах державної влади і місцевого самоврядування є імперативом державної правової політики в галузі прав людини, на яку спрямована правова реформа.
Успішне проведення правової реформи найближчим часом створить правову систему в Україні, яка буде ефективним інструментом формування громадянського суспільства з соціально-орієнтованою ринковою економікою, де реально юридичними засобами будуть надійно захищені права та свободи людини і громадянина.[3; С. 118-122]
Україна вже відбулася як держава незалежна, але не відбулася як держава правова. Необхідно докласти максимум зусиль для того, щоб суверенній Україні бути право¬вою державою, щоб у нашій державі панував Його Величність Закон, права і свободи людини і громадянина стали гарантованою реальністю.

Література:
1. Конституція України: Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2222 IV від 08.12.2004 р. – К.: Велес, 2006.
2. Буткевич В. Права людини в Україні. Щорічник.-К., 1995.-С.20-48.
3. Законотворчість. Конституційні засади законотворчої діяльності. Ред. кол.: О.В.Богачова, В.О.Зайчук (голова), О.Л.Копиленко, С.В.Шевчук. - К.,2005.- 345 с. (Бібліотека Української школи законотворчості).
4. Пащенко О. Європейські стандарти у галузі прав людини: реалії та перспективи українського законодавства// Право України. - 2006.- №4.- .32-35.
5. Шаповал В., Шаповал Т. Загальна характеристика конституційних статусів людини і громадянина в Україні// Право України. -2006.- №9.- С.46-49.
6. Юридична енциклопедія. – Т.1. – К., 1998.- 832 с.
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПИТАННЯ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ В ПЕРІОД ДИРЕКТОРІЇ УНР
28.02.2007 18:46
УКРАЇНСЬКЕ ДЕРЖАВО- ТА ЗАКОНОТВОРЕННЯ В ПЕРІОД ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
28.02.2007 18:43
ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА В ЧАСТИНІ ЗАХИСТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ВІДПОВІДНО ДО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
28.02.2007 18:42
ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВОВИЙ АНАЛІЗ ЗАБОРОНИ КАТУВАНННЯ
28.02.2007 18:39
ПРОБЛЕМА ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ У ФРАНЦІЇ КІН. XVIII СТ. В НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ ІВАНА ЛУЧИЦЬКОГО
28.02.2007 18:36
ІДЕОЛОГІЧНО-ПРАВОВОВІ КОНЦЕПЦІЇ ЦАРСЬКОЇ ВЛАДИ ЗА СЕМАНТИКОЮ СКАРБІВ ТА ТЕРАТЕВТИКИ У НОСІЇВ КУЛЬТУРИ ГАВА-ГОЛІГРАДИ
28.02.2007 18:34
ЛЕГІТИМНІСТЬ СПІЛЬНИХ МІЖДЕРЖАВНИХ РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ
27.02.2007 18:13
ТЕНДЕНЦІЇ ЯКІСНОЇ ЗМІНИ ПРАВ ЛЮДИНИ У ЗВ’ЯЗКУ З АКТИВАЦІЄЮ ТЕРОРИСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ
27.02.2007 18:11
ІДЕЯ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ В ІДЕЯХ МИСЛИТЕЛІВ РІЗНИХ ІСТОРИЧНИХ ЕПОХ
27.02.2007 18:09
ХРИСТИЯНСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ І ПРАВА ЛЮДИНИ
27.02.2007 17:39




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше