:: LEX :: ЗАСТОСУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ В ПРОЦЕСІ ПРОВАДЖЕННЯ ДОПИТІВ ТА ОЧНОЇ СТАВКИ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЗАСТОСУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ В ПРОЦЕСІ ПРОВАДЖЕННЯ ДОПИТІВ ТА ОЧНОЇ СТАВКИ
 
19.04.2011 20:29
Автор: Заяць Галина Вікторівна, студентка магістратури кримінального права Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка
[Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]
Розвиток науки та техніки призводить до вдосконалення наявних та створення нових засобів виробництва. Їх поява є втіленням досягнень науки і техніки та сприяє підвищенню ефективності реалізації завдань в окремих сферах суспільного життя. Одна з них - це сфера суспільних відносин, зумовлених протидією злочинності. Проникнення в неї сучасних технологій, розроблення специфічних апаратів, приладів та прийомів роботи з ними, усебічне впровадження у практику попередження та розслідування злочинів призводить до виникнення низки проблемних питань, що потребують невідкладного розв'язання [1, с.23].
Детальний аналіз правових засад застосування науково-технічних засобів дозволяє встановити проблемні питання, які постають у цій сфері: відсутність єдиного підходу до визначення спільної для всіх перелічених нормативно-правових актів категорії “науково-технічного засобу”, яка єдина повною мірою відповідає технічній та правовій природі використовуваних засобів; вибірковість умови застосування науково-технічних засобів у практичній діяльності правоохоронних органів; невизначеність видів та функцій науково-технічних засобів; відсутність категорії “даних, одержаних в результаті використання науково-технічних засобів” та залишені поза увагою можливі напрями їхнього застосування як у кримінальному судочинстві, так і в боротьбі зі злочинністю загалом; невизначеність правового режиму і процесуального значення даних, одержаних за допомогою застосування науково-технічних засобів у процесі доказування в кримінальному судочинстві.
Проведене нами дослідження цієї проблеми дозволяє зробити висновок про те, що науково-технічні засоби, що використовуються у кримінальному процесі – це сукупність приладів, пристроїв, апаратури, інструментів та матеріалів, що застосовуються відповідно до закону спеціально уповноваженими особами для досягнення науково обґрунтованого результату, який сприяв би захисту прав та законних інтересів учасників кримінального процесу, повному та швидкому розкриттю злочинів і викриттю осіб, винних у їх вчиненні. Зокрема, з позицій кримінально-процесуальної науки можна виділити три групи науково-технічних засобів, враховуючи їхню роль у процесі доказування по кримінальних справах. По-перше, засоби, які в результаті застосування безпосередньо надають доказову інформацію, їх охарактеризовано як “науково-технічні засоби фіксації”. По-друге, засоби, що сприяють виявленню джерел доказової інформації -  це “пошукові науково-технічні засоби”. По-третє, це “науково-технічні засоби експертного дослідження” [2, с.34].
Треба зазначити, що у допиті та очній ставці найчастіше використовується звуко- та відеозапис, який є традиційним науково-технічним засобом під час проведення вище зазначених слідчих дій. Адже, здійснюючи розкриття, розслідування та судовий розгляд кримінальної справи важливо не лише встановити істину, але й належним чином її закріпити. Однак, незважаючи на широкі можливості звуко- та відеозапису в кримінальному судочинстві, на практиці його застосування здійснюється не на повну потужність. Це пояснюється наявністю окремих законодавчих прогалин і протиріч, відсутністю чітких, однозначних та повних рекомендацій щодо використання звуко-, відеозапису в зазначеній сфері [3, с.7].
Отож зупинимось на питанні застосування спеціальних знань під час проведення допиту та очної ставки. Відомо, що спеціальні знання – це сукупність науково-обгрунтованих відомостей окремого (спеціального) виду, якими володіють особи-спеціалісти у рамках будь-якої професії у різних галузях науки, техніки, мистецтва та ремесла, і у відповідності до норм кримінально-процесуального законодавства використовуються ними для успішного вирішення задач кримінального судочинства. При застосуванні спеціальних знань повинні дотримуватись принципи законності, гуманності та науковості.
Суб’єктами застосування спеціальних знань на досудовому слідстві є слідчий, спеціаліст та експерт [4, с.28].
Наразі, звернемося до нетрадиційних способів отримання вербальної інформації  під час допиту, таких як, гіпноз та поліграф.
На сьогодні гіпноз не застосовується в слідчій практиці. Але ми підтримуємо думку авторів, які вважають, що настав час для введення та закріплення в слідчій практиці нетрадиційних методів, які б допомагали отримувати вербальну інформацію від учасників кримінального процесу. І ось чому. По-перше, сучасна психофізіологічна наука встановила, що гіпноз анітрохи не шкідливіший, аніж стан сну або пильнування. По-друге, існує помилкова на нашу думку точка зору, що застосування гіпнозу є неетичним. Адже гіпноз обмежує особисті права громадян не більше, ніж передбачені законом процесуальні інститути освідування (ст. 193 КПК України) і відбору зразків для експертного дослідження (ст. 199 КПК України). По-третє, проблема щодо порушення прав людини під час використання гіпнозу може вирішитись наступним чином: допитуваній особі має бути роз’яснена суть гіпнозу, процедура сеансу та те, що вона відчуватиме; потім особі, що гіпнотизується, пропонується підписати заяву про те, що їй роз'яснено її права, характер цього заходу, мета та порядок його проведення; після всього цього допитуваний письмово підтверджує добровільну згоду на проведення слідчого гіпнозу.
Застосування поліграфа при допиті можливе при законодавчому закріпленні таких положень: добровільна згода допитуваного на проведення допиту з використанням поліграфа, яке виключає застосування яких-небудь заходів, зокрема морально-психологічних, для тиску на нього з метою одержання такої згоди; у процесі допиту ставляться тільки ті запитання, тематика яких погоджена з допитуваною особою; для участі в допиті дозволяється залучати фахівця-психолога, який виконує функції оператора поліграфа в межах звичайної компетенції фахівця учасника слідчої дії [5, с.147].
Особливу увагу потрібно звернути на міжнародно-правовий досвід використання дистанційного допиту з віддаленою присутністю допитуваної особи (а при очній ставці – осіб, чи однієї з них). При такій процедурі допит проходить шляхом аудіовізуального контакту між цими особами за допомогою комп'ютерної та відеотехніки. За результатами нашого дослідження проблеми, що виникають у даному питанні можна вирішити таким чином, щоб при дистанційному допиті застосовувалось законодавство обох країн, де виконується вказана процесуальна дія. У зв'язку з цим процесуальний механізм дистанційного допиту повинен допускати здійснення прокурорського нагляду та судового контролю за дотриманням законності прокурорами чи суддями обох держав. Захисник може знаходитись поряд з підозрюваним чи обвинуваченим, а за наявності паралельного конфіденційного каналу зв’язку - і поряд з особою, яка проводить допит. Підпис допитаної особи, переданий каналами зв'язку буде допустимим при відповідному засвідчені його посадовими особами правоохоронних органів іноземної держави, які мають відповідати за ідентифікацію допитуваної особи [6, с.38].

Література:
1.    Михальчук Т.В. Використання інформації, отриманої телекомунікаційним шляхом, у розслідуванні злочинів.: Дис... канд. наук: 12.00.09 - / Михальчук Тетяна Володимирівна ; Київ. нац. ун-т внутр. справ. - К., 2009. - 224 арк.;
2.    Пунда О.О. Використання даних, одержаних в результаті застосування науково-технічних засобів, для доказування в кримінальному процесі.: Дис... канд. наук: 12.00.09. - Л., 2001. - 222арк.;
3.    Сокиран М.Ф. Процесуальні і тактичні питання використання звуко-, відеозапису в кримінальному судочинстві України. : Дис... канд. наук: 12.00.09 / М. Ф. Сокиран. – К., 2008. – 22 с.;
4.    Романюк Б.В. Сучасні теоретичні та правові проблеми використання спеціальних знань у досудовому слідстві: Монографія. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – 196с.;
5.    Удалова Л.Д. Вербальна інформація у кримінальному процесі України: Монографія. - К.: Вид. Паливода А. В., 2006. - 324 с.;
6.    Пашковський М.І. Дистанційне кримінальне правосуддя: міф чи реальність // Вісник Верховного Суду України. – 2001. - № 5. – С. 36-40.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ НА ДОСУДОВОМУ СЛІДСТВІ: ДЕЯКІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ
29.04.2011 07:59
ПОНЯТТЯ ОСУДНОСТІ ТА НЕОСУДНОСТІ В ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ
28.04.2011 18:53
КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЯКИХ СПОСОБІВ ВИКРАДЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ
23.04.2011 17:49
ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОШИРЕННЯ НАРКОТИЗМУ В УКРАЇНІ
19.04.2011 20:48
ЗАВДАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ
19.04.2011 20:44
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ДОСЯГНЕНЬ НАУКИ І ТЕХНІКИ В ПРОЦЕСІ РОЗКРИТТЯ І РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ
19.04.2011 08:11
ОКРЕМІ ПИТАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЙОВОГО КАЯТТЯ У ЗАКОНОДАВСТВІ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
06.04.2011 21:42
ПРОБЛЕМИ УЧАСТІ СПЕЦІАЛІСТА ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ПЕЧАТОК, ШТАМПІВ, БЛАНКІВ ТА ЇХ ЗБУТУ
05.05.2011 07:58
ОКРЕМІ ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ПОСВІДЧУЮТЬ ОСОБУ
05.05.2011 07:56
ПРОБЛЕМИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ
05.05.2011 07:55




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше