:: LEX :: ЗАВДАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 67)

Термін подання матеріалів

12 грудня 2024

До початку конференції залишилось днів 3


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЗАВДАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ
 
19.04.2011 20:44
Автор: Карабут Людмила Володимирівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу та правосуддя Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка
[Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]
1. Однією зі складових реформування вітчизняної кримінальної юстиції є ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу України (КПК). Норми останнього мають формуватися на підставі правильно визначених завдань регульованої ним кримінально-процесуальної діяльності, обумовлених її метою.
2. Кримінально-процесуальна діяльність як цілісність (система) має мету свого функціонування у соціумі – функціональне призначення, але не має мети як система стадій, дій і рішень суб`єктів. Кримінально-процесуальна діяльність «розпадається» на напрями, кожний із яких має власну мету. У кримінально-процесуальному законі неможливо задати цілі конкретних напрямів діяльності. Окрім того, кожний із суб`єктів кримінально-процесуальної діяльності має власну мету участі у кримінальній справі, яка може узгоджуватися або не узгоджуватися із загальним напрямом, у рамках якого він діє.
3. У теорії кримінального процесу як радянського періоду, так і часів незалежної України завдання кримінально-процесуальної діяльності розглядаються у співвідношенні із метою. Як правило, завданнями вважають те, що треба виконати для досягнення мети. Але у кожного напряму діяльності, як і у кожного суб`єкта процесу, є власна мета.
4. Складання докупи завдань усіх суб’єктів процесу або лише тих, суб`єктів, які діють в одному напрямі, і оголошення їх завданнями кримінально-процесуальної діяльності або завданнями окремих її напрямів – це не шлях вирішення існуючої теоретичної проблеми.
Оскільки кримінально-процесуальна діяльність є складним різновидом юридичної діяльності і не має мети як цілісного поняття, то ця діяльність не має і спільних для неї завдань. Ті положення, що у статті 2 КПК визначені як завдання кримінального судочинства (охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний), фактично є його функціональним призначенням.
5. Визначення кримінально-процесуальних функцій як виражених у законі основних напрямків кримінально-процесуальної діяльності, що здійснюються з метою реалізації завдань кримінального судочинства суб’єктами, уповноваженими на ведення процесу або наділеними правами для активної участі у справах з метою захисту своїх законних інтересів (Ю.М. Грошевий та інші 1, с. 23) є неточним. Бо виконання завдань кримінального судочинства у сенсі статті 2 КПК не повинно покладатися на інших учасників, ніж ті, що ведуть процес, тобто тих, у провадженні яких перебуває кримінальна справа, - посадових осіб державних органів.
6. Сформулювати окремі завдання кримінально-процесуальної діяльності як цілісності, а також їхню систему, які б задовольнили усіх теоретиків і практиків та усіх учасників цієї діяльності, ще нікому не вдавалося. Та й навряд чи вдасться. Для підтвердження такого висновку достатньо звернутися до текстів статей КПК інших держав, у яких сформульовані завдання кримінального судочинства (процесу, діяльності). Аналіз КПК держав-учасниць СНД показує, що завдання кримінально-процесуальної діяльності сформульовані у них по-різному.
7. Завдання кримінально-процесуальної діяльності (так само як і цілі) можуть мати місце і виконуватися лише у межах окремих кримінально-процесуальних функцій.
Так, для функції кримінального переслідування, для якої притаманною є мета переконати суд у тому, що злочин мав місце і що його вчинив обвинувачений, тобто домогтися постановлення обвинувального вироку, завданнями кримінально-процесуальної діяльності є: 1) встановлення того,  чи був здогадний злочин; 2) якщо так, то - з`ясувати усі обставини його вчинення, та особу, яка його вчинила; 3) виконати усі дії для здобуття доказів, що є необхідними для створення «запасу міцності» обвинувачення тощо.
Завданнями функції захисту, що має на меті переконання суду у непричетності обвинуваченого (переслідуваного) до злочину і/або зменшення покарання, є: 1) спростування висновків сторони обвинувачення; 2) збирання відомостей про непричетність підзахисного до злочину; 3) збирання відомостей, що свідчать про позитивну характеристику підзахисного тощо.
Метою функції правосуддя є справедливе рішення у кримінальній справі. До числа завдань, що сприяють досягненню цього завдання, є: 1) забезпечення рівного доступу до суду двох сторін – обвинувачення і захисту; 2) забезпечення рівних можливостей для надання суду доказів; 3) всебічне, повне і об`єктивне дослідження усіх обставин кримінальної справи тощо.
Отже, діяльність, виконувана у рамках окремого основного напряму (кримінально-процесуальної функції) кримінального судочинства спрямована на досягнення мети і виконання завдань саме цього напряму.
8. У межах системи кримінально-процесуальної діяльності, побудованої на змагальних засадах, постановка перед слідчим і прокурором завдання пошуку виправдувальних доказів виглядає нелогічною. Але оскільки у вітчизняному кримінальному процесі правові позиції захисту залишаються доволі слабкими, то обов`язок слідчого і прокурора повно і всебічно дослідити усі обставини кримінальної справи (ст. 20 КПК України) протягом певного часу (перехідного періоду) має бути збережений.

Література:
1. Кримінально-процесуальне право України : підручник / Ю.М. Грошевий, В.М. Хотенець, О.Г. Шило, О.В. Капліна та ін. / за ред. Ю.М. Грошевого та В.М. Хотенця. – Х.: Право, 2000.


Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ НА ДОСУДОВОМУ СЛІДСТВІ: ДЕЯКІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ
29.04.2011 07:59
ПОНЯТТЯ ОСУДНОСТІ ТА НЕОСУДНОСТІ В ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ
28.04.2011 18:53
КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЯКИХ СПОСОБІВ ВИКРАДЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ
23.04.2011 17:49
ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОШИРЕННЯ НАРКОТИЗМУ В УКРАЇНІ
19.04.2011 20:48
ЗАСТОСУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ В ПРОЦЕСІ ПРОВАДЖЕННЯ ДОПИТІВ ТА ОЧНОЇ СТАВКИ
19.04.2011 20:29
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ДОСЯГНЕНЬ НАУКИ І ТЕХНІКИ В ПРОЦЕСІ РОЗКРИТТЯ І РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ
19.04.2011 08:11
ОКРЕМІ ПИТАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЙОВОГО КАЯТТЯ У ЗАКОНОДАВСТВІ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
06.04.2011 21:42
ПРОБЛЕМИ УЧАСТІ СПЕЦІАЛІСТА ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ПЕЧАТОК, ШТАМПІВ, БЛАНКІВ ТА ЇХ ЗБУТУ
05.05.2011 07:58
ОКРЕМІ ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ПОСВІДЧУЮТЬ ОСОБУ
05.05.2011 07:56
ПРОБЛЕМИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ
05.05.2011 07:55




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше