Найпоширенішим видом експертиз по кримінальних справах про розбій є судово-медична. Метою такої експертизи є визначення не тільки характеру й ступеня важкості заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, але й вирішення інших питань: про час заподіяння тілесних ушкоджень; про механізмі заподіяння таких ушкоджень; про знаряддя, якими заподіяні тілесні ушкодження та ін. Питання про час заподіяння тілесних ушкоджень повинні ставитися для з’ясування коли саме вони були заподіяні й чи всі в той саме час. Коло питань, що з’ясовують механізм заподіяння тілесних ушкоджень, на наш погляд, може бути самим великим, тому що відповіді на них повинні сприяти перевірці показань потерпілого і підозрюваного, а також пояснювати, як саме були заподіяні тілесні ушкодження під час розбою. Деталізація зазначених питань дозволить зробити це з найбільшою точністю й повнотою. Крім потерпілого для відповідей на ці питання експертові варто направити також підозрюваного й одяг зазначених осіб. В окремих випадках відповіді на питання про механізм заподіяння тілесних ушкоджень можуть бути дані тільки в результаті комплексної судово-медичної й криміналістичної експертизи (Макаренко Є.І., 1991 р.). Слідчий, виносячи постанову про призначення судово-медичної експертизи, також повинен ставити питання про знаряддя, якими заподіяні тілесні ушкодження. Це можуть бути питання про загальні ознаки такого знаряддя або конкретне питання про можливість заподіяння ушкоджень певним знаряддям. У випадку вилучення знаряддя, яким могли бути заподіяні тілесні ушкодження, воно повинне бути надане експертові. Судово-медична експертиза може бути призначена не тільки відносно потерпілого, але й підозрюваного. Якщо в останнього є тілесні ушкодження, висновок фахівця допоможе слідчому відновити механізм події, перевірити правильність показань її учасників. З метою вирішення поставлених питань слідчий повинен надати експертові історію хвороби або амбулаторну карту обстежуваного. Неправильною є практика, коли експерт робить висновки на підставі вивчення тільки медичних документів. Слідчий зобов’язаний направляти на дослідження крім документів, особу, у відношенні якої дається висновок. Це необхідно, тому що в медичних документах описуються не всі ушкодження, а тільки ті, які піддавалися хірургічній обробці. Експерт же звертає увагу навіть на самі дрібні садна, поверхневі ранки, незначні синці, які можуть допомогти у відновленні механізму події, підтвердити або спростувати версії, висунуті сторонами. Крім того, звичайні лікарі описують тілесні ушкодження з погляду судової медицини недостатньо повно й точно (Капустіна І.В., 2001 р.). Крім цього слідчому доцільно самому вивчити історію хвороби або амбулаторну карту обстежуваного. Записи в медичних документах можуть допомогти встановити час і місце вчинення злочину, наявність в учасників злочину алкогольного сп’яніння. Також з даних документів можна одержати зафіксовану зі слів потерпілого або осіб, які його супроводжували, інформацію про обставини заподіяння тілесних ушкоджень, використані знаряддя злочину. Відомості про останнє можна також почерпнути з опису рани. Доцільно надавати експертові ті матеріали кримінальної справи, у яких є відомості, необхідні для відповідей на поставлені питання: протоколи допитів, огляду місця події, перевірки показань на місці й ін. Висновок експертизи повинен аналізуватися слідчим з погляду повноти й обґрунтованості й оцінюватися поряд з іншими зібраними в справі доказами.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
