:: LEX :: ЗАСАДИ ДЕЛЕГУВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ФУНКЦІЙ ОРГАНАМ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 25)

Термін подання матеріалів

17 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 39


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЗАСАДИ ДЕЛЕГУВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ФУНКЦІЙ ОРГАНАМ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
 
05.10.2011 12:40
Автор: Юшкевич Олена Геннадіївна, кандидат юридичних наук, Харківський національний університет внутрішніх справ, навчально-науковий інститут права та масових комунікацій
[Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]
Особливої гостроти та актуальності на сьогодні набуває питання взаємовідносин органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування. Предметом нашого розгляду є правові засади делегування публічних функцій місцевими органами виконавчої влади органам місцевого самоврядування.
Поширеною формою взаємодії місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування є делегування повноважень.
В чинному законодавстві міститься декілька визначень поняття «делеговані повноваження». На нашу думку, заслуговують уваги поняття, надані у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Указі Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні». Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» делеговані повноваження – це повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад. В Указі Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» під делегованими повноваженнями розуміються функції, повноваження (права і обов'язки), що їх набуває певний суб'єкт (орган чи посадова особа) шляхом передачі йому для виконання від іншого суб'єкта за власним рішенням останнього або на підставі норми закону.
Конституція України передбачає можливість взаємного делегування окремих повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування і навпаки. Зокрема, положення у статті 118 Конституції України зазначається, що місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами. Ст. 143 Конституції України передбачає, що органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Необхідно зазначити, що цією статтею передбачено, що держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності. Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» виділяє повноваження органів місцевого самоврядування, поділяючи їх на виключну компетенцію органів місцевого самоврядування та делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад практично у всіх сферах життєдіяльності територіальної громади. Здійснення головами та очолюваними ними виконавчими комітетами сільських, селищних і міських Рад делегованих повноважень державної виконавчої влади згідно з законодавством є обов'язковим, і за їх невиконання або неналежне виконання вони несуть відповідальність перед Президентом України, Кабінетом Міністрів України, а також відповідними головами державних адміністрацій.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження місцевого самоврядування, делеговані їм відповідними радами. Також зазначено, що передача місцевим державним адміністраціям повноважень інших органів супроводжується передачею їм відповідних фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень.
Хоча в зазначених вище законах надано перелік видів делегованих повноважень, ми хотіли б зазначити, що законодавець не може раз і назавжди закріпити конкретні види делегованих повноважень, оскільки розвиток суспільних відносин часто породжує нові питання, на вирішення яких може впливати специфіка розвитку території, місцеві традиції тощо. Це можна зробити завдяки договірному врегулюванню делегованих повноважень, тобто через укладання адміністративних договорів. Роль законодавця полягає у визначенні правової площини, в якій може відбуватися делегування, й забезпечити механізм захисту інтересів сторін таких договорів.
Делегування повноважень у сфері виконавчої влади та місцевого самоврядування, має ґрунтуватися на засадах законності, доцільності, обґрунтованості, добровільності та підконтрольності суб’єктів реалізації делегованих повноважень.
Делегування повноважень одночасно передбачає здійснення відповідного контролю за виконанням їх. Тому місцеві державні адміністрації мають окремі контрольно-наглядові функції щодо органів місцевого самоврядування відповідно до Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. Основними формами контролю за цим актом є такі: аналіз актів органів місцевого самоврядування; надання органами місцевого самоврядування інформації про виконання делегованих повноважень органів виконавчої влади; проведення перевірок діяльності виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

e-mail: elena-jush@rambler.ru

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ: АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ
30.09.2011 20:23
ПІДВІДОМЧІСТЬ ТА ПІДСУДНІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВ: ПРОБЛЕМИ РОЗМЕЖУВАННЯ ПОНЯТЬ
14.10.2011 23:09
ЩОДО ПОВОДЖЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ З ІНОЗЕМНИМИ ГРОМАДЯНАМИ ПІД ЧАС ЧЕМПІОНАТУ ЄВРОПИ З ФУТБОЛУ У 2012 РОЦІ
11.10.2011 13:55
ДОСВІД РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЩОДО АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПАСПОРТНО-ВІЗОВОГО РЕЖИМУ
11.10.2011 13:49
ПРОБЛЕМИ ЮРИДИЧНОЇ ТЕХНІКИ В ЗАКОНІ УКРАЇНИ «ПРО ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ»
11.10.2011 13:37
СИСТЕМА СУБ’ЄКТІВ КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК СУБ’ЄКТІВ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
09.10.2011 21:45
ЩОДО НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ
08.10.2011 08:03




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше