На сьогодні криміналістикою та юридичною психологією накопичений досвід застосування методу психологічного портретування особи злочинця з метою його виявлення та ідентифікації. Серед науковців сьогодні існує безліч міркувань, щодо самого поняття психологічного портрету , методичних підходів, щодо встановлення зв’язку між ознаками злочинця та подією злочину, значення та змісту самого портрету.
Психолого-криміналістичний портрет можливого злочинця (ПКП)- це результат психолого-правового дослідження матеріалів кримінальних справ та оперативно-пошукових справ за фактами нерозкритих злочинів, що містить інформацію про пошукові ознаки злочинця, рекомендації щодо висунення слідчо-пошукових версій та головні напрямки по їх обробці, а також прогностичну оцінку ймовірного вчинення чергового злочину ( Бегунова Л.А.).
Психологічний портрет невстановленого злочинця є результатомпсихолого-криміналістичного метода пізнання кримінальної події (портретування),орієнтованого на виявлення комплексу відомостей про індивідуальні ознаки та особливості особи суб’єкта злочину , що проявились у сукупності обставин та слідах злочинної діяльності, особа описується в термінах його стійкого психологічного та громадянського стану (Анфіногенов А.І.).
Метою складання психологічного портрету є надання допомоги у розшуку особи, що вчинила тяжкі злочини проти особи, у результаті висунення оперативно-розшукових версій, на основі аналізу поведінки злочинця.
Завданнями ПКП є встановлення пошукових ознак передбачуваного злочинця, на основі яких висуваються версії щодо розшуку винної особи.
При розробці ПКП використовуються не тільки слідчі, а й оперативно-розшукові матеріали, інформаційні бази даних та інші відомості, які найчастіше не мають процесуального закріплення у кримінальній справі.
Сферою застосування психологічного портрету є злочини , в яких злочинці в значному ступені індивідуалізують себе. Під цим розуміється факт виразу у злочині власних фантазій , ситуація в якій «фантазія стає приводом» скоєння злочину.У випадках коли є підстави підозрювати наявність у злочинця якої не будь форми соціопатії (форма DSM-IV за американською класифікацією психічних хвороб). Але деякі науковці серед яких Антонян Ю.М. та Потапов С.А., вважають сферу застосування психологічного портрету – форму DSM-III-R(садизм), проте такий підхід дещо звужує сферу застосування методу(Ахмедшин Р.Л.).
Найбільш перспективним для прогнозування особистісних відмінностей злочинця методом психологічного портрету є злочини , що вчиняються під впливом онтогенетичної особистісної дисфункції, яку можливо розглядати як своєрідну психопатологію, що знаходить відображення у механізмі злочину, а також у до і пост кримінальній поведінці злочинця. У зв’язку з цим найбільш адекватною сферою застосування психологічного портрета прийнято вважати: вбивства на сексуальному підґрунті з ознаками садистського катування жертви; евісцерації;посмертні колоті і різані поранення, що містять які не будь маніпуляції злочинця з трупом жертви;«безмотивні» підпали та вибухи; зґвалтування ; вбивства з ознаками ритуальності(Анфіногенов А.І.).
Змістом психологічного портрету є значущі з криміналістичноїточки зору, пошукові ознаки особи злочинця, перелік яких запропонований в Інформаційному письмі Генеральної прокуратури Російської Федерації та Міністерством внутрішніх справ Росії від 1993 р. Цей перелік ознак по своєму змісту є схожим з характеристиками особи злочинця, що виявляються методом «профілювання» ФБР (США). Картина події, її окремі елементи здатні сполучатись з наступними ознаками - характеристиками особи, що його вчинила: 1) загальна характеристика особи та переважаюча мотивація злочинів; 2) індивідуальні ознаки особи - звички, схильності, навички та інше; 3) вік; 4) район місця проживання; 5) район місця роботи, служби, навчання; 6) приватні характеристики місця ймовірного проживання; 7) рівень освіти та професійної кваліфікації;8) рід занять; 9) особливості походження (батьківської родини) та особистої історії життя;10) сімейний стан;11) наявність дітей; 12) відношення до окремих видів діяльності – до служби в армії, спорту, медицини, праці з людьми тощо; 13) наявність минулої судимості; 14) наявність психічної та іншої патології; 15) антропологічні та динамічні характеристики особи (тип зовнішності, статури, пантоміміка та ін.).
Але можливо виокремити й інші додаткові «робочі» ознаки , що входять у зміст психологічного портрету і слугують цілям виявлення пошукових ознак винної особи можуть бути представлені у вигляді наступних параметрів особистості: спрямованість (потреби, мотиви, настанови, життєві плани та концепції, ціннісні орієнтації тощо); соціально-психологічні особливості поведінки (демографічні , культурні , соціальний та міжособистісний статус, ролі тощо); психохарактерологічні якості (характер, акцентуйовані властивості особи); психічні властивості та процеси (особливості інтелектуальної, емоційно - вольової сфери, сприйняття, увага та мови); операційні характеристики (звички, вміння, навички, знання); біопсихічні властивості (темперамент, статеві, вікові, патологічні властивості, стан здоров’я); особливості сексуальної сфери (сексуальна орієнтація, біологічні та соціальні детермінанти особистісної проблеми) (Анфіногенов А.І.).
Реалізація даного методу відбувається в декілька послідовних етапів , які включають три рівня аналізу кримінальної події . Першим є криміналістичний рівень на якому відбувається виявлення та аналіз інформативних ознак кримінальної події – всього обсягу матеріально-слідової інформації про злочин та його обставини, за яким реконструюється зовнішня сторона злочинної діяльності, формальний змісту криміналістичного механізму злочину. Другим рівнем є поведінковий, так у діях злочинця виокремлюється індивідуально-психологічний зміст на сонові методики «оцінки індивідуальної дії». Третій рівень є діагностичним чи інтерпретаційним, де індивідуальні поведінкові ознаки злочинця пов’язуються з психологічними властивостями та іншими ознаками його особистості на основі пошуку можливої природи причин, що породили суб’єктивний зміст дій злочинця .
Етапами складання портрета є: I етап - Складання криміналістичної інформаційної моделі події злочину, реконструкція криміналістичного механізму злочину (відновлення зовнішнього ряду дій злочинця та ситуації злочину). Збирається та аналізується інформація про особу злочинця та кримінальну подію, що міститься в різних джерелах (на місці події, у результатах криміналістичних експертиз, у криміналістичних обліках, у кримінальних справах по нерозкритих аналогічних справах та інше).
II етапом - Ситуаційне моделювання поведінки злочинця на основі встановлення «індивідуальних дій». Відбувається аналіз злочинної діяльності на поведінковому рівні та відновлюється реальність кримінальної події, центральною ланкою якого виступає злочинець. Тобто реконструюється психологічна структура злочинної діяльності, а саме індивідуальні дії, які трактуються, як такі що детерміновані певними індивідуальними особливостями особи. III етап - інтерпретація поведінки злочинця на основі інтерпретації «індивідуальних дій». Відбувається аналіз злочинної діяльності на діагностичному рівні, який пов’язує поведінкові прояви злочинця (індивідуальне в діях) з психологічним властивостями та іншими ознаками особи. IV етапом є формулювання інформації про індивідуальні ознаки та індивідуальних особливостях злочинця , підготовка підсумкової аналітичної довідки. Тобто відбувається формулювання у підсумковій довідці комплексу відомостей про індивідуальні особливості та ознаки злочинця .
Практичне застосування методу психологічного портретування дозволяє на сьогодні виокремити таку структуру аналітичної довідки - психологічного портрету невстановленого злочинця. Він містить вступ, де міститься опис фабули злочину. Обов’язковими є відомості щодо місця скоєння злочину , способу насильницьких дій, інформація про час та дату, коли та при яких обставинах бачили в останній раз потерпілих . Інформація повинна бути стислою, відображати загальні закономірності зникнення та виявлення потерпілих. Основна частина, в якій проводиться психологічний аналіз матеріалів кримінальної справи, розгляду всієї інформації про кримінальну подію (аналіз обрання жертви, маршрутів, часу кримінальної події, географії скоєння злочинів (оцінка місця події злочину та робота з картою місцевості)). Ймовірнісний психологічний портретможливого злочинця: вік, сімейний стан, судимість, професійна діяльність, звички, навички, місце постійного чи тимчасового проживання та інше. Рекомендації для висунення оперативно-розшукових версій: можливе місце та час наступного контакту з жертвою, маршрут руху злочинця тощо.
Перелік криміналістичнозначущих, пошукових ознак особи злочинця який запропонований в Інформаційному письмі Генеральної прокуратури Російської Федерації та Міністерством внутрішніх справ Росії від 1993 р. Цей перелік ознак по своєму змісту є схожим з характеристиками особи злочинця, що виявляються методом «профілювання» ФБР (США). Картина події, її окремі елементи здатні сполучатись з наступними ознаками - характеристиками особи, що скоїла його: 1) загальна характеристика особи та переважаюча мотивація злочинів; 2) індивідуальні ознаки особи -звички, схильності, навички та інше ; 3) вік; 4) район місця проживання; 5) район місця роботи, служби, навчання; 6) приватні характеристики місця ймовірного проживання; 7) рівень освіти та професійної кваліфікації; 8) рід занять; 9)особливості походження(батьківської родини) та особистої історії життя;10) сімейний стан; 11) наявність дітей; 12) відношення до окремих видів діяльності – до служби в армії, спорту, медицини, праці з людьми тощо; 13)наявність минулої судимості; 14) наявність психічної та іншої патології; 15) антропологічні та динамічні характеристики особи (тип зовнішності, статури, пантоміміка та ін.)
Психологічний портрет (профіль) злочинця на сьогодні є недостатньо вивченим методом розкриття та розслідування злочинів, він має багато недоліків та проблем при його практичному застосуванні , але цей метод може стати вельми корисним «інструментом» та при правильному його застосуванні може надати суттєву допомогу слідству у встановлені особи винної у вчиненні злочину. У зв’язку з цим є необхідним вивчення зарубіжного досвіду зі застосування даного методу з тим, щоб просте його запозичення можливо було вивести на більш якісний рівень – розробки власної методики зі складання психологічного портрету невідомого злочинця.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
