:: LEX :: ЗМІНИ СТАТУСУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ В СВІТЛІ НОВОВВЕДЕНЬ ТРИВАЮЧОЇ СУДОВО - ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 30)

Термін подання матеріалів

11 березня 2021

До початку конференції залишилось днів 7


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЗМІНИ СТАТУСУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ В СВІТЛІ НОВОВВЕДЕНЬ ТРИВАЮЧОЇ СУДОВО - ПРАВОВОЇ РЕФОРМИ
 
09.12.2011 11:44
Автор: Керноз Неля Євгеніївна, старший викладач, Чернігівський державний технологічний університет
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право]

7 липня 2010 року прийнятий новий Закон України «Про судоустрій і статус суддів» за № 2453-VI, яким суттєво звужено не тільки повноваження, але й роль Верховного Суду України (далі – ВС України), як найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції. 

У висновках Венеціанської комісії недоліками судово-правової реформи в Україні визначені: радикальне звуження повноважень ВС України, оскільки його основне право здійснювати нагляд за тлумаченням та застосуванням закону судами нижчого рівня повністю розподілено між трьома вищими спеціалізованими судами; скорочення чисельності штату суддів (було 79 мало стати 20); втрата юрисдикції ВС України як касаційного суду у цивільних та кримінальних справах на користь нового спеціалізованого суду; позбавлення можливості розглядати справи у палатах; неможливість ВС України вирішувати питання процесуального права, тобто актуальні питання справедливого судочинства в контексті статті 6 Європейської конвенції; відсутність у сторін прямого доступу до ВС України; та інші [2].

10 листопада 2011 року Президентом України був підписаний Закон України за № 3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України» (далі – Закон України № 3932), яким були внесені зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема: збільшується склад ВС України з 20 до 48 суддів, з числа яких обираються Голова, Перший заступник Голови та 4 заступники Голови ВС України (які одночасно є секретарями 4 новоутворених судових палат: в адміністративних справах, у господарських справах, у кримінальних справах, у цивільних справах, персональний склад яких визначається Пленумом ВС України за пропозицією суддів ВС України. 

Відповідно до ст. 44-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повноваження новоутворених Судових палат ВС України полягають у наступному: здійснення судочинства у справах у порядку, встановленому процесуальним законом; аналіз судової статистики та вивчення судової практики; здійснення інших повноважень, передбачених законом. 

Такі нововведення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» позитивно вплинули на процесуальні кодекси, а в подальшому й на правозастосовну діяльність. Законом України № 3932 внесені однакові за змістом зміни до всіх процесуальних кодексів України: Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК України), Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), а саме: суттєво змінено ст. 111-23 ГПК України, ст. 400-20 КПК України, ст. 360-2 ЦПК України, ст.241 КАС України про порядок розгляду справи ВС України. Так, у ВС України справа про перегляд судового рішення з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що мало наслідком ухвалення різних за змістом судових рішень, розглядається на засіданні відповідної Судової палати (у господарських, кримінальних, цивільних чи адміністративних справах) ВС України, яке є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу відповідної Судової палати ВС України. 

Якщо судове рішення оскаржується з підстави неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні судових палат ВС України, до складу яких входять судді відповідної спеціалізованої юрисдикції. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу відповідних судових палат ВС України.

Справа про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом, розглядається на спільному засіданні всіх судових палат ВС України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу ВС України, визначеного законом, тобто не менше 32 суддів.

Також суттєво конкретизовані та розширені повноваження ВС України:

1) в контексті перегляду рішення з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що мало наслідком ухвалення різних за змістом судових рішень, а саме: якщо суд установить, що судове рішення у справі з зазначених підстав є незаконним, він скасовує його повністю або частково і приймає нове судове рішення, яке має містити висновок про правильне застосування норми матеріального права щодо спірних правовідносин та обґрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання;

2) в контексті перегляду рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом, якщо судове рішення у справі переглядається, то суд скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і має право прийняти нове судове рішення або направити справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення.

Законом України № 3932 зобов’язали забезпечити доступ до рішень ВС України шляхом їх опублікування на офіційному веб-сайті ВС України не пізніш як через десять днів з дня їх прийняття.

Небезспірною є чергова зміна (розширення) повноважень відповідних Вищих спеціалізованих судів щодо розгляду питання про допуск справи до провадження ВС України з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом, якщо буде встановлено, що порушення Україною міжнародних зобов'язань є наслідком недотримання норм процесуального права, оскільки Венеціанська комісія неодноразово вказувала не необхідність надати саме ВС України повноваження щодо вирішення колізій між рішеннями вищих спеціалізованих судів і в питаннях процесуального права [2].  

Щоб зрозуміти позитивність і якісність довгоочікуваних нововведень для діяльності ВС України, необхідно випробування їх часом. Але вже зараз можна сказати, що законотворці зробили чергову спробу адаптувати чинне процесуальне та законодавство про судоустрій у відповідність з Європейськими стандартами, оскільки за висновками Венеціанської комісії, конституційна реформа в Україні має включати зміни до положень щодо правосуддя з тим, щоб «закласти солідний фундамент для сучасного та ефективного судочинства у повній відповідності з Європейськими стандартами» [3].

Отже, концептуальні зміни, щодо визначення статусу ВС України, як найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції, не тільки «de iure», але й «de facto», були вкрай необхідними, але чи виправдає Закон України № 3932-VI сподівання суспільства? «Швидкість у проведенні реформи, якщо це стосується реформи правосуддя, не може досягатися за рахунок їхньої якості. …Потрібно покінчити з практикою прийняття законів сумнівної якості» [4].




Література:

1. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України» від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI Голос України вiд 12.11.2011 - № 213

2.Спільний висновок Венеціанської комісії щодо Закону України про судоустрій і статус суддів №. 588 / 2010 від 11 жовтня 2010 http://pravotoday.in.ua/ua/press-centre/publications/pub-343/

3. Висновок Венеціанської комісії «Про конституційну ситуацію в Україні» від 17 – 18 грудня 2010 р. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_a36

4. Ставнійчук Марина «Судова реформа: крок вперед і два назад» //Дзеркало тижня. — 2010.10.23. — № 39



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ СУДУ НА ПІДГОТОВЧІЙ СТАДІЇ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ПЕРЕДУМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СВОЄЧАСНОСТІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
23.11.2011 22:48
МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖ ЯК СПОСІБ РОЗГЛЯДУ КОМЕРЦІЙНИХ СПОРІВ
06.12.2011 17:06
ПОРОК ВОЛІ У ПРАВОЧИНАХ, ВЧИНЕНИХ ПІД ВПЛИВОМ ПОМИЛКИ
05.12.2011 12:11




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше