:: LEX :: ОСОБЛИВОСТІ ДИСПОЗИТИВНОГО МЕТОДУ ФІНАНСОВО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 32)

Термін подання матеріалів

13 травня 2021

До початку конференції залишилось днів 21


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОСОБЛИВОСТІ ДИСПОЗИТИВНОГО МЕТОДУ ФІНАНСОВО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
 
28.01.2012 13:51
Автор: Ляшук Олеся Миколаївна, Стасюк Анна Вікторівна, Національний університет державної податкової служби України
[Секція 8. Фінансове право. Банківське право]

Метод правового регулювання є одним із необхідних критеріїв для виділення самостійної галузі права, у тому числі і фінансового. У юридичній доктрині метод правового регулювання визначають як сукупність юридичних засобів впливу, за допомогою яких забезпечується правове регулювання якісно однорідних, відособлених суспільних відносин [3; с.63].

Метод правового регулювання є одним із дискусійних питань фінансово-правової науки. Аналіз фінансового законодавства дає змогу відзначити, що імперативний метод у фінансово-правовому регулюванні переважає. Він широко деталізується у доктрині. Це зумовлено тим, що до кінця ХІХ століття фінансове право було складовою частиною адміністративного права, основним методом якого є метод владних приписів [1; с.25]. 

Окремі науковці поряд з імперативним методом пропонують як метод фінансово-правового регулювання і диспозитивний метод. Учені обґрунтовують свою позицію тим, що галузь фінансового права володіє унікальним методом правового регулювання, поєднуючи в собі елементи імперативного та диспозитивного методу, з переважанням владних способів юридичного впливу. Інші вчені констатують, що у зв’язку з розвитком держави  в нових економічних і державно-політичних умовах розширюється застосування диспозитивного методу правового впливу на фінансові відносини, притаманного цивільному праву, який «проникає» у сферу фінансового права, що свідчить про допустимість законодавцем певною мірою поєднання публічних і приватних інтересів. Відносно публічної фінансової сфери диспозитивність пропонують розглядати як альтернативну можливість вибору варіантів поведінки в межах фінансового законодавства, доводячи, що «у фінансовому праві метод  диспозитивності має умовний характер і його дія має певні особливості, зумовлені насамперед пріоритетом публічних інтересів» [2].

Хоча із практичної точки зору диспозитивний метод має важливе значення, останнім часом імперативний все більше і більше витісняє його. Так, із прийняттям нового Податкового кодексу  диспозитивні норми стали імперативними при здійсненні процедури виїмки документів підприємства.

Деякі вчені, аналізуючи договірні відносини в рамках фінансово-правового регулювання наголошують, що, на відміну від цивільних договірних відносин, вони мають імперативний характер [3; с.167]. 

 Виходячи з вищесказаного, пропонуємо підвищити роль диспозитивного методу шляхом узгодження форми фінансових договорів з населенням; внести зміни до Податкового кодексу щодо обмеження повноважень органів податкової служби; забезпечити свободу вибору здійснення фінансових операцій.

Отже, у фінансово-правовому регулюванні  існування диспозитивного методу нерозривно пов’язане з існуванням методу імперативного, що є одним із засобів формування громадянського суспільства, забезпечення прав людини, свободи вибору.




Джерела:

1. Орлюк О.П. Фінансове право / О.П.Орлюк – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 527 с.

2. Латковська Т.А. Фінансове право у системі українського права [Електронний ресурс] / Т.А.Латковська – Фінансове право № 1(11) 2010— Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Fp/2010_1/2010_1_lat.pdf.

3. Кравчук М.В. Теорія держави і права / М.В.Кравчук – К: Атіка, 2003. – 307 с.




е-mail: lisa27@ua.fm, annasts@ua.fm
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше