:: LEX :: КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУБ’ЄКТИВНИХ ОЗНАК ПОВТОРНОСТІ  ТА РЕЦИДИВУ  ЗЛОЧИНІВ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 38)

Термін подання матеріалів

14 грудня 2021

До початку конференції залишилось днів 13


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУБ’ЄКТИВНИХ ОЗНАК ПОВТОРНОСТІ ТА РЕЦИДИВУ ЗЛОЧИНІВ
 
24.05.2012 15:52
Автор: Мельничок Володимир Михайлович, кандидат юридичних наук, доцент, ПВНЗ «Буковинський університет»
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

Протиправна поведінка людини - це явище настільки складне і багатогранне,  що важко окремо перевірити й оцінити якусь одну теорію, що її пояснює. 

Особа злочинця, власне людина, в мотивах, орієнтаціях і поведінці якої переважають деструктивно-кримінальні компоненти, як правило, не стає одномірною через те, що її активізм спрямований в інший бік, аніж того потребують морально-правові імперативи. Безумовно, як масове явище, злочинність надзвичайно актуальна соціальна проблема, що викликає занепокоєння  суспільства, а систематична протиправна поведінка людини вимагає до себе все більшої уваги.  

Багато вчених-кримінологів досліджувало поведінку особистості саме кримінологічного спрямування. Фундаментальні праці, які базувалися на тодішньому уявленні про особу злочинця, видали російські вчені. Наше завдання полягає в тому, щоб визначити криміналістичний аспект дослідження даної проблеми, а не намагатися  рецептувати дані інших наук, що вивчають людину і властивості її особистості. Таким аспектом на сучасному етапі розвитку криміналістики могло б бути дослідження соціально-психологічних ознак суб’єктивних елементів криміналістичної характеристики повторності та рецидиву злочинів, прояву причин рецидивної злочинності та конкретної злочинної поведінки осіб. що вчинять злочини повторно. Зазначена проблема має не тільки кримінологічне а і криміналістичне значення. Вагомість і комплексність проблеми припускають системний підхід до її вивчення, обумовлюють необхідність взаємодії криміналістики з іншими, у тому числі й природничими науками. За подібної постановки питання, особа повинна вивчатися не ізольовано, а в системі суспільних відносин. Особа же злочинця - у поєднанні з дослідженням загальних проблем злочинності та її причин, а мотиви індивідуальної поведінки - у діалектичному зв'язку з потребами, ціннісними соціальними орієнтирами тощо.

Найбільш важливі поєднуючі та індивілізуючі ознаки суб’єктивних елементів криміналістичної характеристики особи можна з'ясувати за допомоги методу типологізації. Застосування типологізації дозволяє порівняти різні типології чи розробити узагальнену або індивідуальну типологію. Проблема типології особи злочинця в сучасній юридичній психології переважно не розглядається чи ототожнюється з класифікацією, що призводить до певної плутанини.

Типологізація, як і класифікація, являє собою упорядкування вихідного наукового матеріалу за певними ознаками. Власне упорядкування здійснюється способом розчленування сукупності явиш, характеристик тощо і подальшого їх поєднання у групи чи підгрупи. У формально-математичному плані такі групи повинні доповнювати одна одну і в той же час взаємно не перетинатися. Але у психології реальна складність досліджуваних явиш, їх поліопосередкування, неоднозначність проявів не завжди дозволяють досягти чистоти груп. Це, зокрема, призводить до змішаних або проміжних типів, у нашому випадку — типів особи злочинця.

У кримінальній психології стосовно до особистості класифікація виступає простішим способом упорядкування. Навіть тоді, коли за основу класифікації одночасно беруться дві-три ознаки, вони не є суттєвими, істотними, а особистість розглядається не як носій комплексу криміналістичних характеристик, а як представник певного контингенту.

Криміналістична характеристика є іншим рівнем пізнання та узагальнення, за якого особа злочинця якісно відрізняються одна від одної за істотними ознаками. У по¬будові типології осіб, які неодноразово вчиняють злочини, можливі два основні напрямки. Перший — закрита типологія, яка спирається на певний набір наперед визначених ознак і остаточну кількість вирізнених типів. Другий — відкрита або прогресивна типологія, в якій відсутній остаточний набір наперед визначених ознак, що вичерпно характеризують окремі типи та, що найважливіше, окремих осіб. 

Зазначимо, що існування різних типологій особи злочинця, виходячи із суб’єктивних ознак, є цілком закономірним явищем. Опираючись на неоднакові вихідні ознаки, вони сприяють прогнозуванню злочинної поведінки, всебічному розкриттю сутності особи злочинця, розслідуванню вчинюваних злочинів та подальшій профілактиці і запобіганню злочинам. Глибина розкриття забезпечується тим, що вирізнені типи суб’єктів  одночасно виступають одиницями подальшого криміналістичного вивчення і пояснення. Враховуючи це, можна запропонувати типологію суб’єктів , що систематично вчиняють злочини, яка базується на відкритій типології , тобто поділом усієї категорії злочинних особистостей на два вихідні, найзагальніші типи з подальшим розподілом на підтипи, та на визначенні  базової психологічної  риси, яка обумовлює загальну спрямованість особи і відповідні злочинні мотиви.

Відповідно до цих положень можна вирізнити два загальні типи особи злочинця: насильницький, базовою рисою якого є агресивність, і корисливий, загальною рисою якого є матеріальний аспект.

У межах насильницького типу можна вирізнити такі підтипи: вбивця, ґвалтівник, хуліган, наклепник та ін. У межах корисливого типу можна виділити такі підтипи: злодій, грабіжник, розбійник, вимагач, шахрай,  посадовець, підприємницький підтип та ін.

Психологічний портрет являє собою систематизований, складений за певною схемою перелік кримінально важливої психологічної інформації стосовно особи злочинця. Особливостями психологічного портрету є міра узагальнення, зміст і характер інформації, які підпорядковуються меті та завданням складання портрету. Портрет складається фахівцем-психологом із використанням різних інформаційних джерел і залученням осіб, які мають стосунок до особистості злочинця. Базовою рисою злочинної особистості насильницького типу є агресивність.




e-mail: ivanka.polonka@gmail.com
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МЕТОДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОФІЛЮВАННЯ У США
18.06.2012 15:47
НАПРЯМИ АНАЛІЗУ ЗВ'ЯЗКУ «ЗЛОЧИНЕЦЬ-ЖЕРТВА» З МЕТОЮ РОЗШУКУ СЕРІЙНИХ СЕКСУАЛЬНИХ УБИВЦЬ
18.06.2012 15:47
ДОСВІД СТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ НОРМАТИВНИХ АКТІВ СПРЯМОВАНИХ НА ПРОФІЛАКТИКУ ЗЛОЧИННОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ У США
18.06.2012 15:45
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЗБУТ ЧИ ВИКОРИСТАННЯ ТАКИХ ДОКУМЕНТІВ В ОКРЕМИХ КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
18.06.2012 15:43
СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ПІДРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЗБУТУ ЧИ ВИКОРИСТАННЯ ТАКИХ ДОКУМЕНТІВ
18.06.2012 15:31
ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ ПЛАНІВ ТА СХЕМ В ХОДІ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗБОЇВ
17.06.2012 18:36
ТИПОВІ ЕКСПЕРТИЗИ ПО КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ПРО РОЗБОЇ
17.06.2012 18:35
ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ОКРЕМИХ ФАХІВЦІВ, В ЯКОСТІ СПЕЦІАЛІСТІВ, ДО РОЗСЛІДУВАННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПОДІЙ
17.06.2012 18:33
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ФОТОГРАФІЇ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПОДІЙ
17.06.2012 18:32
ОКРЕМІ ПИТАННЯ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧОГО ПО СПРАВАХ ПРО НЕЗАКОННЕ ПОВОДЖННЯ З ВОГНЕПАЛЬНОЮ ЗБРОЄЮ
17.06.2012 18:30




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше