1. Методологічний підхід до кримінального портретування, розроблювальний фахівцями США та провідних країн Західної Європи, в цілому ґрунтується на «статистичному» принципі, який полягає у виявленні коефіцієнтів кореляції між ознаками злочину й ознаками злочинця, встановленими після його затримання, що дозволяє розробляти різноманітні окремі типи осіб злочинців, які включають ідентифікуючі поведінкові характеристики. На підставі таких досліджень у зазначених країнах накопичена значна комп’ютерна база відповідних даних, яка дозволяє встановити досить точний портрет передбачуваного злочинця без детальної значеннєвої його аргументації.
2. Основою російсько орієнтованої психологічної концепції портретування є принцип виявлення значеннєвого змісту елементів криміналістичної характеристики злочину з метою визначення особистісних властивостей злочинця. Стрижнем такого «значеннєвого» підходу є аналітична діяльність експерта-психолога. Сучасні комп’ютерні системи правоохоронних органів США та Західної Європи дозволяють реконструювати особу злочинця за сукупністю обставин події, припускаючи наявність значної, роками напрацьованої бази даних, яка містить стандартизовану й високо диференційовану інформацію як про злочинця, так і про злочин. На думку російських фахівців створення такої бази є складним технічним і організаційним завданням, вирішення якого має для Російської Федерації далеку перспективу. На їх думку формування уявлення про особу злочинця є не тільки результатом судження про ту або іншу ознаку особи злочинця, яке видається автоматично машиною і базується на оцінці ступеня його статичної ймовірності й поєднаності з іншими ознаками, але й ґрунтується на роботі кваліфікованого й досвідченого експерта-аналітика, який змістовно оцінює міру однозначності зв’язку між встановлюваними ознаками особи винного й криміналістичними ознаками події.
Методологічною основою діяльності по психологічному портретуванню, здійснюваною російськими фахівцями, є положення, відповідно до яких елементи криміналістичної характеристики злочину і його механізм розглядаються : по-перше, як єдина система, системоутворюючим принципом якої є особа злочинця в її суб’єктивному відношенні до інших елементів; по-друге, як результат поведінки особи, реалізований в умовах вільного вибору, обумовленого системою як усвідомлюваних, так і неусвідомлюваних спонукань і спрямований на досягнення суб’єктивно бажаної мети. Тобто вибір злочинцем предмета замаху, місця, часу, засобів, способу й інших елементів кримінального поведінкового акту не випадковий, а обумовлений індивідуальними особливостями винної особи (Ратінов А. Р., 1976 р.; Самовічев Є. Г., 2002 р.). Тому злочинна подія як психолого-криміналістична система містить у собі її елементи (час, місце, знаряддя, жертву й інші) за ознакою матеріалізованого в них ідеального (психологічного), а саме суб’єктивного відношення злочинця до якісного змісту кожного із цих елементів і їх сукупності.
На думку російських фахівців портретом невстановленого злочинця є ретроспективно відновлювана сукупність психологічних якостей причетної до протиправного діяння особи, яка проявилися в ході вчинення злочину і відобразилася в різного роду обставинах і слідах (Конишева Л. П., 2003 р.).
Російські фахівці вважають, що основною метою розроблювача портрета є визначення психологічного (суб’єктивного, особистісного) значення конкретних елементів криміналістичної характеристики злочину, що опирається на встановлення відносин між криміналістичними параметрами, які характеризують злочинну подію, і значимими для розшуку особливостями особи злочинця.
3. В Російській Федерації з початку 90-х років минулого століття проблема розробки психологічного пошукового портрета злочинця по нерозкритих серійних сексуальних злочинах розроблювалася в контексті «значеннєвого підходу» і стала одним з напрямів дослідницької тематики низки наукових установ, зокрема ВНДІ МВС Росії, Академії управління МВС Росії. Підсумком роботи фахівців з даного напряму стало створення науково обґрунтованого й практично апробованого методу складання психолого-криміналістичного портрета передбачуваного серійного сексуального злочинця (або психологічного портрета невстановленого злочинця) (Бєгунова Л. А., 2002 р., Тєлєжнікова Л. Н. 1999 р. та ін.).
На думку російських фахівців загальним об’єктом даного методу є кримінальна подія (криміналістичні характеристики злочинного діяння), безпосереднім об’єктом – поведінкові особливості злочинця в контексті кримінальної події. Предметом портретування є зміст суб’єктивної сторони злочинного діяння (психологічні особливості особи, мотиви вчинення злочину, механізми кримінальної поведінки). А метою цього методу є формулювання пошукових ознак злочинця, які можуть використовуватися працівниками карного розшуку для визначення кола підозрюваних у розкритті подібних злочинів, а також для формування пошукових версій та планування оперативно-розшукових заходів та слідчих дій. Такий портрет є результатом психолого-правового дослідження матеріалів кримінальних і оперативно-розшукових справ про факти нерозкритих серійних злочинів, містить інформацію про пошукові ознаки злочинця, рекомендації для висування слідчо-пошукових версій і основні напрями по їх обробці, а також прогностичну оцінку ймовірного вчинення чергового злочину (Бродченко О. І., Логунова О. А., 2007 р.).
4. Реалізація даного методу здійснюється у кілька послідовних етапів, які включають три рівні аналізу кримінальної події. На першому рівні (криміналістичному) здійснюється виявлення й аналіз інформативних ознак кримінальної події – усього обсягу матеріально-слідової інформації про злочин і його обставини, за яким реконструюються зовнішня сторона злочинної діяльності, формальний зміст елементів механізму злочину. На другому рівні (поведінковому) у діях злочинця виділяється індивідуально-психологічний зміст на основі методики «оцінки індивідуальності дії». На третьому рівні (діагностичному або інтерпретаційному) індивідуальні поведінкові ознаки злочинця пов’язуються із психологічними властивостями й іншими ознаками його особи на основі пошуку можливої природи причин, які породили суб’єктивний зміст дій злочинця (Анфіногенов А. І., 2002 р.).
Етапи розробки психолого-криміналістичного портрета такі : перший етап – складання криміналістичної інформаційної моделі злочину, реконструкція криміналістичного механізму злочину (відтворення зовнішньої низки дій злочинця й ситуації злочину); другий – ситуаційне моделювання поведінки злочинця на основі встановлення «індивідуальних дій»; третій – інтерпретація поведінки злочинця на основі інтерпретації «індивідуальних дій»; четвертий – формулювання інформації про індивідуальні ознаки й особистісні особливості злочинця, підготовка підсумкової аналітичної довідки.
4. Аналітична довідка, як підсумковий етап складання психолого-криміналістичного портрету має таку структуру :
Вступ, де дається опис короткої фабули злочинів. Обов’язковими є відомості про місце вчинення злочину, час, дату, спосіб насильницьких дій, інформація про час і дату, коли й за яких обставин бачили останній раз потерпілих. Інформація повинна бути короткою, відображати загальні закономірності зникнення й виявлення потерпілих.
Основна частина, містить психологічний аналіз матеріалів кримінальної справи, розгляд всієї наявної інформації про кримінальну подію (аналіз вибору жертви, маршрутів, час кримінальної події, географію вчинення злочинів (оцінка місця вчинення злочину, роботу з картою місцевості)).
Ймовірнісний психологічний портрет передбачуваного злочинця.
Рекомендації для висування оперативно-розшукових версій і проведення оперативно-розшукових заходів при підозрі на серійні злочини, вчинені по сексуальних мотивах (Бродченко О. І., Логунова О. А., 2007 р.).
5. На думку російських дослідників найбільшу практичну цінність по справах про серійні злочини на сексуальному ґрунті, мали психолого-криміналістичні портрети, над якими комплексно працювали представники декількох професій – психологи, які спеціалізуються в галузі кримінальної психології, психіатри – які спеціалізуються в області кримінальної психопатології й сексопатології, криміналісти – що розбираються в особливостях оперативної й слідчої роботи.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
