1. Розслідування грабежів і розбоїв вчинених підлітками багато в чому залежить від з’ясування обстановки, місць їх вчинення, виявлення й розшифрування їх слідів, які нерідко вказують на коло осіб, що могли вчинити такий злочин, або конкретну особу, а також дозволяють визначити напрям пошуку інших слідів злочину та злочинця. Виконання усіх цих завдань можливо в ході проведення огляду місця події.
На жаль, інколи слідчі при розслідуванні грабежів і розбоїв вчинених неповнолітніми недооцінюються значення й можливості огляду місця події. В результаті така слідча дія проводиться поверхово, квапливо або взагалі не проводиться. Як видно з вивчених нами кримінальних справ слідчі рідко проводять або взагалі ігнорують огляд місця події при вчиненні неповнолітніми грабежів або розбоїв на відкритій місцевості. В результаті, в подальшому, на одних тільки показаннях учасників події складно відновити обстановку злочину.
2. Основними недоліками огляду місця події по справах про грабежі і розбої вчинені підлітками є те, що сам огляд проводиться формально, протокол огляду займає не більше однієї-двох сторінок рукописного тексту, не складаються плани та схеми, не вилучаються сліди ніг і рук, інші матеріальні сліди злочину. Так із загальної кількості вивчених нами кримінальних справ про грабежі і розбої вчинені неповнолітніми тільки в 35% випадків вилучалися сліди рук, в 18% випадків — сліди ніг або взуття, в 2% випадків — інші сліди. В жодній із вивчених справ не було спроб роботи з такими слідами, як сліди зубів на продуктах харчування, сліди виділень людини, мікрочастки й інші. Як відомо, підлітки при вчиненні грабежів і розбоїв практично не намагаються знищувати або приховувати сліди злочину, на місці злочину часто споживають їжу, п’ють, курять, вчиняти інші дії, для яких характерне залишення матеріальних слідів. Вивчення кримінальних справ показало, що при огляді місця події рідко використовуються додаткові засоби фіксації: плани, схеми місцевості та приміщень, фотографування, ще рідше здійснюється відеозйомка.
3. Значним недоліком є те, що при розслідуванні грабежів і розбоїв вчинених неповнолітніми слідчі відмовляються від проведення огляду місця події у випадку, коли злочинець затриманий на місці злочину, є потерпілий і свідки, які вказують на винну особу, а також при вчиненні таких злочинів на відкритій місцевості (Гатаулліна І.Г., 2003 р., Макаренко І.А., 2006 р.).
Слідчим варто пам’ятати, що показання свідків і потерпілих є доказами, які піддаються змінам. Тому, якщо слідчий при розслідуванні грабежів і розбоїв вчинених неповнолітніми, обмежується лише допитами потерпілих, свідків, підозрюваних і обвинувачуваних, він наражається на ризик не одержати усієї необхідної інформації або стати практично повністю залежним від позиції допитаних, які можуть спочатку підтвердити дані показання, а згодом відмовитися від них, не говорячи вже про можливість запам’ятовування, дефектах сприйняття й інших особливостей людського мислення. У зв’язку з цим важливо забезпечити відшукання, виявлення й залучення до доказової бази інформації, яка не піддається таким змінам. Така криміналістично значима інформація може бути отримана саме в результаті огляду місця події.
4. Крім загальних особливостей, які характерні для корисливо-насильницьких злочинів вчинених підлітками, зокрема «дитячий» набір викраденого, специфічна доріжка слідів ніг та таке інше, слід виокремити особливості дій неповнолітнього із психічними відхиленнями, які можуть бути виявлені вже при огляді місця події й використані з метою ефективного пошуку злочинця: а) вибір для нападу легкодоступного об’єкта, який, можливо, і не містить значимих для підлітка речей (гараж, сарай, підвал та ін.); б) алогічність поведінки на місці вчинення злочину, відомості які вказують на розгубленість злочинця, відсутність планування; в) дії, які свідчать про невмотивовану та неадекватну поведінку, прояви підвищеної агресивності, жорстокості, злостивості; г) явно виражені хуліганські дії після досягнення злочинного результату, зокрема навмисне руйнування, розкидання або псування речей, якими неможливо заволодіти тощо; д) складові переліку предметів, якими заволодів неповнолітній при вчиненні грабежів і розбоїв (малоцінні або явно непотрібні речі, особливо в умовах можливості заволодіння більше коштовними речами); є) вчинення підлітком повторного грабежу або розбою на місці, де ним раніше вже успішно здійснювалися такі ж злочини; ж) інші сліди явної аномальної активності підлітка.
5. Обов’язковій перевірці в ході огляду місця події по справах про грабежі і розбої підлягає версія про наявність дорослого підбурювача або інших неповнолітніх співучасників, навіть якщо підозрюваний підліток встановлений до початку огляду й розповідає про вчинення злочину самостійно. Про наявність співучасників можуть свідчити відомості про обсяг майна яким заволоділи при вчиненні грабежу або розбою, відомості про планування дій, обачність, яка не властива підліткам і ін. (Гатаулліна І.Г., 2003 р., Макаренко І.А., 2006 р.).
6. На наш погляд по справах про грабежі і розбої вчинені неповнолітніми обов’язковим є складання планів та схем, фотографування місця події. Підлітки, описуючи вчинений ними злочин, нерідко плутаються в обстановці, не можуть відповісти на запитання про те, де розміщувалися ті або інші об’єкти, а також, де перебували під час вчинення певних дій інші учасники події. Правильно й чітко складена схема місця події, правильно обрані ракурси оглядових і вузлових знімків нададуть допомогу слідчому в допиті неповнолітнього, сприятимуть зосередженню уваги підлітка під час допиту на події, допоможуть в пригадуванні ситуації в момент вчинення злочину. Це є особливо важливим, коли співучасники грабежу або розбою з певних підстав підтримують показання одного зі членів групи про те, що він перебував поблизу місця злочину, але участі в злочині не приймав. Правильна прив’язка до місця події у випадку дачі неправдивих показань буде сприяти усуненню протиріч й відповідно викриттю винних у злочині.
7. Обов’язковим під час огляду місця події по справах про грабежі і розбої є участь спеціаліста. Це зумовлено тим, що багато слідів можуть бути виявлені тільки з використанням спеціальних знань, не говорячи вже про правильний їх опис і фіксацію. На нашу думку спеціаліст, з урахуванням особливої професійної підготовки краще слідчого орієнтується в передбачуваній локалізації слідів, відбирає кращі з них для ідентифікації, надає допомогу в описі слідів у протоколі огляду й належному їх закріпленні. І все ж, головною особою під час огляду місця події є слідчий, який несе повну відповідальність за якість проведення слідчої дії, дає направляючі вказівки, і контролює роботу спеціаліста та усієї слідчо-оперативної групи на місці події.
|