:: LEX :: ДО ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ ПРОЯВІВ СУДОВОЇ ВЛАДИ ЩОДО СУСПІЛЬСТВА
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 18)

Термін подання матеріалів

11 грудня 2019

До початку конференції залишилось днів 1


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДО ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ ПРОЯВІВ СУДОВОЇ ВЛАДИ ЩОДО СУСПІЛЬСТВА
 
10.12.2012 20:24
Автор: Мовчан Віктор Вікторович, аспірант юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]

В юриспруденції найбільш вживаними поняттями є народ, нація та суспільство, зокрема громадянське суспільство. На нашу думку, суспільство як організована та якісно впорядкована соціальна система є поняття з найширшим об’ємом порівняно з поняттями народ, нація, етнос, громада тощо, які, за своєю природою, відображають різні прояви та особливості суспільства. Такий підхід зумовлений відсутністю серед мислителів одностайної думки щодо уніфікованого розуміння згадуваних понятьта небезпекою можливого маніпулювання різними їх значеннями, як приклад в літературі [1, с. 13] зазначається, що «…небезпека… по-перше в двозначності або й тризначності самого слова народ, яке часом означає націю, а часом просто люд, а часом населення, і дозволяє кожному демагогові непомітно переходити з одного значення до другого». В понятті суспільства розкриваються інституційні, функціональні, організаційні та інші складові соціальної системи. 

М. М. Новіков [2, с. 84] вказує, що громадянське суспільство є складною за складом системою.Громадянське суспільство складається як з окремо взятої людини, так і абстрактних утворень (об’єднаннями людей з правовим статусом юридичної особи), які мають та самостійно охороняють права, свободи, інтереси, одночасно забезпечують виконання обов’язків всіма учасниками правовідносин та притягнення до юридичної відповідальності правопорушників. 

Інтерес становить питання про те, яким чином суспільство може бути суб’єктом публічних правовідносин і, зокрема, може бути суб’єктом судових відносин, а також про можливі прояви судової влади як необхідного арбітра у цих правовідносинах? Серед теоретичних розробок теорій громадянського суспільства та правової держави домінує думка про поступове зниження ролі держави та перебрання її функцій громадянським суспільством. В ході становлення громадянського суспільства, в перехідний період, на нашу думку, неможливо уникнути спорів, конфліктних ситуацій між згаданими суб’єктами щодо їх прав, обов’язків, відповідальності тощо, адже важко уявити, що держава добровільно швидко позбавиться багатьох своїх проявів (реальної влади) на користь суспільства.

Межами для судової влади щодо впливу на суспільство виступають права і свободи цього суспільства, як цілісного суб’єкта суспільних державно-правових відносин, а також його обов’язки і відповідальність. Судова влада, з однієї сторони, обмежується правовим статусом громадянського суспільства, а з іншої – правовим статутом правової держави. Однак, вирішуючи спір поміж згаданими суб’єктами суд, як мінімум, керується нормами права, а, як максимум, моральними категоріями та здоровим глуздом. Якщо мова йде про право, як продукт суспільства та/або держави, то очевидним є те, що для вирішення спору між згаданими суб’єктами недостатньо застосувати тільки нормативні приписи. В протилежному випадку існує небезпека у тому, що той суб’єкт, від якого залежить правова система, надасть «потрібного» змісту правовим приписам, що зведе прояви влади суду до констатації нормативних приписів, а не реального вирішення спору про право. Тому в цьому аспекті влада суду повинна бути незалежною від волі держави та волі суспільства, а, проявлятися як самостійна воля, як мінімум, «духу» та цінностей права, як максимум, – набутих протягом історії людства моральних цінностей (рівності, справедливості, милосердя тощо).

Цікаві факти історичних прикладів суду над суспільствомможна віднайти в Біблії, в якій мова йде не тільки про єврейський народ, а про все тогочасне суспільство, відомо єврейській культурі. Божий суд проголошували такі пророки як Ісая, Єремія, Єзикіїль, Даниїл та інші. Природа влади суду (повноваження пророків) над суспільством обґрунтовувалась публічним договором (заповітом) Бога-Єгови і єврейського суспільства згідно якого євреї мали дотримуватись всіх Божих законів, за що отримувати від Нього сприяння у публічному і приватному добробуті. Цим же ш заповітом передбачалась відповідальність всього єврейського народу за відступлення від законодавства Мойсея.

Суть суду зводилась до інкримінування вчинення порушень Мойсеєвихзаконів, що стосувалися впорядкування побутового (приватного), державно-політичного (публічного) життя, а також духовно-релігійних норм. Окрім порушення формальних законів інкримінувалося порушення духу законодавства – моральності, зокрема: справедливості, рівності, милосердя. Проголошувані судді від іменіЄгови встановлювали наявність вини у формі зумисного порушення укладеного з ними публічного Заповіту. Проголошувалась відповідальність та заклики до виправитися задля уникнення покарання. Зміст судового процесу щодо єврейського суспільства та над іншими народами суттєво відрізнялися принаймні тим, що іншим народам та їх представникам інкримінувалось лише порушення моральних начал (рівності, справедливості та милосердя) та неповага до Єгови.

Підтвердження розуміння діяльності сторозаповітних пророків саме в контексті суду над суспільством, його державно-правовою системою можна віднайти у формулюваннях вірша 22 глави 33 Книги пророка Ісаї: «Бо Господь – наш суддя…[3, с. 714]». Єзикіль в 30 вірші 19 глави своєї Книги конкретно характеризує свою діяльність як судову по відношенню до суспільства від імені Бога: «Тому буду судити вас, доме Ізраїлів … говорить Господь Бог [3, с. 548]», в 20 главі знаходимо таке: «…і буду там судитися з вами лицем до лиця, – як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського краю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог [3, с.851]».




Література:

1. Шевельов Ю. Критика поетичним словом / Ю. Шевельов // Сучасність. – 1989. – Ч. 5. – С. 11 – 28.

2. Новіков М. М. Об’єднання громадян у механізмі взаємодії держави і громадянського суспільства» : дис. … канд. юрид. наук 12.00.01 / М. М. Новіков; Національний університет  внутрішніх справ. – Х., 2002. – 200 с.

3. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. Із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена / Пер. І. Огієнка 1962 р. – К.: Українське Біблійне Товариство, 1991., С. З. – 296 с.; Н. З. – 296 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ НА СПРИЯТЛИВЕ ДОВКІЛЛЯ НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ ТА В УКРАЇНІ
11.12.2012 20:49
КОДИФІКАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVIII ст.: ПРИЧИНИ, ОСНОВНИЙ ЗМІСТ, ЗНАЧЕННЯ
10.12.2012 23:22
ПРАВО ЯК ОБ’ЄКТИВНЕ СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ
10.12.2012 00:02
ФОРМУВАННЯ ПРАВОСВІДОМОСТІ ТА ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ – ЯК ОСНОВНІ ФАКТОРИ РОЗБУДОВИ ДЕРЖАВИ
06.12.2012 18:28
ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИЧИН ТА УМОВ ВИНИКНЕННЯ ОКРЕМИX ВИДІВ ДЕФОРМАЦІЇ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ
05.12.2012 18:10




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше