:: LEX :: ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МИТНОГО РЕЖИМУ ЗНИЩЕННЯ АБО РУЙНУВАННЯ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МИТНОГО РЕЖИМУ ЗНИЩЕННЯ АБО РУЙНУВАННЯ
 
05.06.2013 19:53
Автор: Циндра Роман Андрійович, курсант юридичного факультету Академії митної служби України
[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Важливою ознакою ефективності нормативно-правового регулювання у сфері державної митної справи є його відповідність практичним потребам суб’єктів державно-владних повноважень та зовнішньоекономічної діяльності. Під час нормотворчого процесу, спрямованого на вдосконалення регулювання того чи іншого кола суспільних відносин, доцільно враховувати як усталені тенденції розвитку національного законодавства, так і досвід зарубіжних держав та міждержавних утворень.  

Аналіз розвитку нормативно-правового регулювання митного режиму знищення або руйнування, виконаний на підставі Митного кодексу України (далі – МКУ) у редакціях 1991, 2002, 2012 рр. та відомчих нормативних актів (наказ ДМСУ №905 від 24.12.2003, міжвідомчий наказ № 763/516/413/735/378 від 26.10.2004 та наказ Міністерства фінансів України №657 від 31.05.2012) дозволяє виокремити наступні тенденції розвитку даного інституту права:

a) Зменшення кількості відомчих нормативно-правових актів, що регулюють окремі митно-правові аспекти, що може мати на меті полегшення практичного застосування їх норм та уникнення можливих колізій;

b) Деталізація процедур, пов’язаних із застосуванням митного режиму знищення або руйнування, у нормативному акті вищого рівня – Митному кодексі України із появою у редакції 2002 року поняття митного режиму;

c) Виключення з нормативних актів зайвих, на думку законодавця, норм. Як приклад – виключення з МКУ 2012 року норми, санкція якої встановлює адміністративну відповідальність за порушення правил знищення або руйнування.

Можливо зробити певні припущення стосовно того, яким чином відбудеться вдосконалення нормативно-правової бази застосування митного режиму знищення або руйнування у майбутньому. Перш за все, є підстави вважати, що основоположні принципи застосування даного режиму не зміняться. Це пов’язане як з історією національного правового врегулювання, так і з застосуванням даного режиму у міжнародній практиці. Тому можна припустити, що на рівні Митного кодексу зміни не відбудуться. Скоріше за все, вдосконалення торкнеться лише деяких практичних аспектів та набуде оформлення на рівні відомчих нормативних актів (підзаконне регулювання). Як показує практика, повне скасування таких актів здійснюється лише у виняткових випадках (прийняття нової редакції Митного кодексу), тому вдосконалення матиме вигляд змін до вже існуючих актів.

Як вже зазначалось, в митному законодавстві України існує тенденція до деталізації порядку та умов застосування митного режиму знищення або руйнування на рівні Митного Кодексу. На нашу думку, із прийняттям наступної редакції даного закону ця тенденція припиниться. Це пов’язане з тим, що подальша деталізація призведе до необхідності застосування складної та економічно недоцільної процедури внесення змін до закону у кожному випадку виявлення необхідності змін до норм права. На відомчому рівні внесення змін до нормативно-правових актів значно оперативніше та дешевше для державного бюджету. Через це є підстави вважати, що роль відомчих актів у регламентації застосування митного режиму знищення або руйнування не зменшиться.

У чинному законодавстві процедура застосування митного режиму знищення або руйнування регламентується досить детально та чітко. Глава 25 МКУ [1] та Розділ VI Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму [2] встановлюють підстави застосування даного митного режиму, порядок надання дозволу та інші дії митних органів, обов’язки власника товарів, тощо. У зв’язку з цим виникає питання, які конкретні норми можуть стати предметом вдосконалення. 

По-перше, виникає потреба у деталізації ч.2 ст.178 МКУ. У ній зазначено, що в окремих випадках витрати на знищення або руйнування товарів стягуються з власника або уповноваженої ним особи у безакцептному порядку [1]. У разі ж неможливості такого списання ці витрати відшкодовуються за рахунок коштів державного бюджету. На нашу думку, необхідно закріпити у даній статті вичерпний перелік випадків застосування даної норми. До таких випадків, може, зокрема, відноситися банкрутство юридичної особи. Відсутність чіткого переліку підстав для відшкодування витрат на знищення або руйнування за рахунок коштів державного бюджету може призвести до негативних наслідків. В першу чергу, занадто широке тлумачення даної норми з боку посадових осіб митних органів може призвести до безпідставних видатків з державного бюджету. З іншого боку, невизначеність переліку може призвести до зловживань з боку даних осіб на користь власників товарів, що підлягають знищенню. Тоді це призведе до підвищення рівня корупції в митних органах та, знову ж таки, необґрунтованих витрат коштів державного бюджету.

Також потребує зміни регламентація притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за порушення митного режиму знищення або руйнування. У Митному кодексі України редакції 2012 року існує норма, що встановлює коло осіб, які несуть відповідальність за недотримання даного митного режиму [1, ст.182]. Проте норма, що конкретизує форму та розмір відповідальності, а також стала б юридичною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності відсутня. На нашу думку, є доцільним внесення змін до глави 68 МКУ шляхом включення статті «Порушення встановленого порядку знищення або руйнування товарів» у редакції Кодексу 2002 року [3, cт.347] з певними змінами. Видається слушною думка С.Ю. Дьоміної, яка у своїй статті «Підходи до систематизації порушень митних правил» 2010 року запропонувала власний підхід до систематизації адміністративних поступків у сфері митної справи з огляду на її складові за Митним кодексом 2002 року. Дана дослідниця обґрунтовувала необхідність зазначення у назві відповідної статті МКУ 2002 року того, що її положення стосуються порушення правил митного режиму знищення товарів як сукупності норм, що визначають порядок переміщення таких товарів [4, с.80]. Дану точку зору підтримує В.В. Бєлєвцева, яка також зазначала те, що стаття  МКУ 2002 року про адміністративну відповідальність за порушення встановленого порядку знищення або руйнування товарів лише опосередковано вказує на коло правовідносин, що є об’єктом охорони даною статтею [5]. Таким чином, найбільш влучною буде наступна назва відповідної статті МКУ: «Порушення встановленого порядку розміщення товарів у митному режимі знищення або руйнування».

Цікаве для дослідження та прогнозування розвитку правового регулювання тих чи інших суспільних відносин джерело інформації становлять  проекти нормативних актів. Вони виконують дві функції. По-перше, на підставі їх аналізу можна зробити припущення щодо того, якими мотивами керувався суб’єкт подання проекту, пропонуючи внесення змін до вже існуючих правил. По-друге, проекти нормативних актів здебільшого мають значні відмінності від остаточно прийнятих редакцій, які є продуктом детального обговорення та дослідження. Тому порівняння проекту та результату дає змогу повніше зрозуміти,  який сенс вкладає в ту чи іншу норму законодавець.

Базова редакція проекту чинного Митного кодексу була прийнята Верховною Радою України 17 травня 2011 року. За основу був узятий проект народного депутата Хомутинніка В.Ю., члена Комітету Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики. 

У процесі прийняття МКУ 2012 року норми, що регулюють відносини, пов’язані із застосуванням митного режиму знищення або переробки продемонстрували виняткову стабільність. Правила застосування даного режиму залишилися незмінними. Чи не єдиною зміною стало виключення ч.7 статті «Умови поміщення товарів у режим знищення або руйнування», що, фактично, дублювала частину нормативного визначення митного режиму [6, ч.7 ст.327; 1, ст.176]. 

Дана стабільність може свідчити про дві речі: або виняткову вдалість моделі регулювання даного митного режиму у первинній редакції, або недостатню увагу законодавчого органу до даного митного режиму. У будь-якому разі, це дає підстави припускати, що найближчим часом вдосконалення або змін у трактуванні правового регулювання митного режиму знищення або руйнування з боку Верховної Ради України не відбудеться [7, с.40].

Під час визначення перспектив вдосконалення національного законодавства доречно звернутися до досвіду врегулювання відповідного кола відносин правовими нормами інших суб’єктів міжнародного права. З цього є приводу є цікавим для розгляду Митний кодекс Митного союзу, а саме регламентація митного режиму знищення або переробки. Слід зазначити, що юридична техніка даного акту застосовує термін «митна процедура» у розумінні митного режиму, проте, з метою уникнення двозначності, будемо використовувати термін «митний режим».

Ст.307 МК МС визначає, що митний режим знищення може застосовуватися, у тому числі, стосовно товарів, що виявилися знищеними, безповоротно втраченими внаслідок аварії або дії непереборної сили [8, ст.307]. З «ретроспективної» специфіки даного випадку випливає, що отримання висновку про можливість даного митного режиму з боку компетентних органів державної влади в даному разі не потрібно. Окремою нормою закріплено, пред’явлення яких саме документів необхідне для поміщення товарів у даний митний режим у випадку їх непередбаченого знищення. На нашу думку, є доцільним доповнити відповідний розділ Митного кодексу України нормою, яка б регулювала умови та порядок застосування митного режиму знищення або руйнування стосовно товарів, що виявилися знищеними внаслідок дії непереборної сили. 

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що загалом зміни у правовому регулюванні того чи іншого кола правовідносин у митній сфері мають відповідати не тільки тенденціям зовнішньоекономічної діяльності, а також інтересам держави та суб’єктів ЗЕД, а й інтеграційним процесам у суспільстві. Тому доцільно припустити, що найближчим часом вдосконалення правового регулювання застосування митного режиму знищення або руйнування, як і інших митних режимів, буде здійснюватись не тільки шляхом видання відомчих нормативних актів, а й шляхом укладення або приєднання до міжнародних договорів.




Література:

1. Митний кодекс України // Офіційний вісник України. – 2012. – №32. – ст.1175.

2. Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму: Наказ Мінфіну №657 від 31.05.2012 // Офіційний вісник України. – 2012. – №80. – ст.3233

3. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. ¬ №38. – ст. 288 (втратив чинність)

4. Дьоміна С.Ю. Підходи до систематизації порушень митних правил // Митна справа. – 2010. – №3. – с.75-83 

5. Бєлєвцева В.В. Митні режими та адміністративна відповідальність за порушення у сфері їх дії. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vamsu_pravo/2011_1/Bel_va.htm

6. Митний кодекс України: проект закону №8130 від 12.05.2011. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF69U0DA.html

7. Осадча Н.В. Митні режими як інструмент упровадження митної політики // Економічний вісник Донбасу. – 2009. – №1. – с.30-41.

8. Митний кодекс Митного союзу. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://customsunion.ru/subview/113/



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОЦЕДУРИ ЯК ІНСТИТУТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: ЗАГАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
31.05.2013 22:32
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ РЕЖИМИ В СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ В УКРАЇНІ
31.05.2013 22:28
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ» – ПЕРСПЕКТИВИ ВИРІШЕННЯ «КАДРОВОГО ГОЛОДУ»
08.06.2013 19:51
ЗАКОНОДАВЧЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ У СФЕРІ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
07.06.2013 21:27
ДЕРЖАВНА ГАРАНТІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ДИПЛОМАТИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
06.06.2013 12:56
СТРОК ЗВЕРНЕННЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ: ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ
05.06.2013 19:44
ОСОБЛИВОСТІ ОБ’ЄКТУ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУДОВО-ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ
05.06.2013 12:20
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ (НА ПРИКЛАДІ НІМЕЧЧИНИ)
05.06.2013 12:17
ДО ПИТАННЯ ПОНЯТТЯ “АГЕНТ З МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ»
04.06.2013 21:18
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЧИННОСТІ АКТІВ УПРАВЛІННЯ
04.06.2013 21:10




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше