:: LEX :: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
 
19.09.2013 20:15
Автор: Хорт Ігор Володимирович, доктор філософії в галузі права, аспірант Міжрегіональної академії управлення персоналом м. Київ
[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]


Пошук нових ефективних форм боротьби із правопорушеннями, зміцнення законності й правопорядку в суспільстві та безпеки громадян, повинні ґрунтуватися на сучасній доктрині про юридичну природу правоохоронної діяльності, включаючи і охоронну. Розглядаючи охоронну діяльність як один з видів юридичної діяльності слід зазначити, що сучасний світовий досвід свідчить про те, що чимало країн світу при забезпеченні правопорядку в суспільстві та безпеки громадян покладаються не тільки на державні правоохоронні органи, але й на суб'єкти охоронної діяльності які перебувають в інших формах власності. Досить зазначити, що в деяких країнах світу, від загального числа осіб, які професійно працюють в сфері правоохоронної діяльності50 - 80% зайняті в індустрії забезпечення безпеки. 

У цьому зв'язку виникає необхідність у з'ясуванні ролі й місця охоронної діяльності як одного з видів правоохоронної діяльності, формуванні методологічних підходів до вивчення її природи, організаційно - правових засад здійснення. Не менш актуальним є і проведення аналізу особливостей правового регулювання діяльності суб'єктів охоронної діяльності в Україні та удосконаленню її поняттєво-категоріального апарату. З позицій системного підходу, охоронну діяльність можна розглядати як складну, певним чином організовану систему. Реалізація саме цього підходу дозволяє виявити в охоронній діяльності як державно-правовому явищі таких елементів, як системність, наявність структурних і функціональних залежностей та взаємозв’язків з суб’єктами правоохоронної діяльності. 

Як нам уявляється природа охоронної діяльності повинна розглядатися в контексті теорії юридичної діяльності, якій властиві специфічні риси. До їх числа віднесені наступні: 1) юридична діяльність здійснюється в сфері забезпечення прав людини; 2) вона здійснюється на професійній основі з використанням юридичних знань і практичних навичок; 3) діяльність суб'єктів цієї діяльності зорганізується відповідно до отриманої ліцензії; 4) в ході здійснення цієї діяльності встановлюються, змінюються та припиняються суспільні відносини для чого використовуються як правові, так і організаційні засоби; 5) здійснення охоронної діяльності регламентуються Законом «Про охоронну діяльність»; 6) охоронна діяльність здійснюється в різноманітних формах, включаючи як теоретичну (навчання охоронників) так і практичну (охорона майна та фізичних осіб). 

Аналізуючи чинне законодавство України, що регламентує порядок здійснення охоронної діяльності, слід зазначити, що воно має певні недоліки, а саме:

1) відсутнє легалізоване, закріплене в законодавстві поняття "Недержавна охоронна діяльність";

2) фактично закріплена  дво - векторна можливість здійснення недержавної охоронної діяльності, щодо-першого, то вона здійснюється з метою захисту публічно-правових інтересів, щодо-другого, то це специфічний вид господарської діяльності, мета якої є одержання прибутку;

3) має місце неповнота й фрагментарність нормативно-правової бази, що регулює взаємодію і координацію недержавних охоронних структур з державними правоохоронними органами, щодо спільних дій спрямованих на забезпечення правопорядку в суспільстві та безпеки громадян;

4) на відміну від державних органів, що здійснюють охоронну діяльність, використання суб'єктами недержавної охоронної діяльності спеціальних способів, прийомів та засобів, в тому числі і зброї, забороняється;

5) встановлене обов'язкове ліцензування певних видів охоронної діяльності, що здійснюються недержавними суб'єктами, причому ліцензії видаються державними органами, які самі безпосередньо здійснюють охоронну діяльність;

6) відсутнє належне правове регулювання відомчими нормативними актами МВС України порядку здійснення охоронної діяльності не державними суб'єктами та інші.

Суттєва особливість українського «охоронного» законодавства полягає в тому, що її недержавні суб'єкти не можуть мати назв, схожих з назвами офіційних державних правоохоронних органів і відповідні знаки відмінності. 

Як нам уявляється,  правовим фундаментом на якому повинна будуватися нормативно-правова база охоронної діяльності є Конституція України. Саме вона містить ряд принципових положень, сукупність яких і визначає характер і зміст охоронної діяльності яку здійснюють її недержавні суб'єкти в Україні.

До їхнього числа належать:1) ст.3 Конституції України, яка закріпила положення про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищими соціальними цінностями. Тому саме, визнання прав і свобод людини як найвищої соціальної цінності, а також забезпечення гарантій їх дотримання повинні визначати зміст і спрямованість діяльності як держави в цілому, так і органів виконавчої влади, зокрема. Саме тому держава повинна відповідати перед людиною за дотримання законності в діяльності своїх органів, а забезпечення прав і свобод людини є їх головним обов'язком;2) ст. 42 Конституції України закріплює право кожного громадянина на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом;3) ч.4 ст. 55 Конституцій України, встановлює право кожної особи захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими способами і засобами, що не заборонені законом, а ч.1 ст. 59 Конституцій України закріплює право кожного громадянина на правову допомогу [1, с.11; с.97; с.134; с.145].

Аналіз законодавства, що регулює охоронну діяльність в Україні, показує, що порядок її здійснення регулюється нормами як публічного, так і приватного права.  Причому у переважній більшості випадків норми, що регулюють публічно-правові відносини є імперативними, тобто такими, які не допускають будь-яких відхилень від дотримання передбачених цими нормами приписів. Щодо, цивільно - правових відносин то "правовим фундаментом" їх регулювання є природне право кожного громадянина на захист і самозахист своїх цивільних прав (ст.ст. 15, 19, 20 Цивільного кодексу України)[2], і на право особи на здійснення підприємницької діяльності (ст.43 Господарського кодексу України)[3].Тому в межах цивільно - правових відносин охоронна діяльність може здійснюватися як з метою захисту особистих немайнових, так й особистих майнових прав.

Розглядаючи охоронну діяльність, як певний вид підприємництва, необхідно вказати, що згідно ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" охоронна діяльність, а саме: надання послуг, пов'язаних з охороною державної й іншої власності, надання послуг з охорони громадян, підлягає ліцензуванню[4]. 

Порядок й умови охоронної діяльності, а також умови одержання ліцензій на її здійснення, і організація контролю за її суб'єктами визначаються відомчими нормативними актами МВС України. Щодо використання пристроїв і спеціальних технічних засобів, які використовуються для негласного зняття інформації з каналів зв'язку в Україні то незалежно від виду охоронної діяльності, воно заборонено. 

Законодавство України здійснення такого різновиду охоронної діяльності як приватна детективна діяльність, прямо не передбачає, проте і не забороняє. У зв'язку із цим, становить певний інтерес досвід Російської Федерації в цій сфері, оскільки правовий статус приватних детективних структур у цій країні детально регламентований. Крім того, інтерес до досвіду Росії обумовлений і тим, що легалізація діяльності недержавних охоронний підприємств проходила в період підвищеної криміногенної ситуації в країні, що, у свою чергу, "наклало відбиток" на прийняття законодавства про приватну детективну й охоронну діяльність і на правозастосовчу практику.

Так, аналіз нормативно-правової бази Російської Федерації, яка регулює діяльність недержавних охоронних структур, показує, що відносини в цій сфері врегульовані як законами, так і підзаконними нормативно-правовими актами. Приватні детективи й охоронці мають певне коло службових повноважень, які дають їм можливість здійснювати свою діяльність на законних підставах. Щодо контролю за діяльністю недержавних охоронних структур то ці повноваження покладені на Міністерство внутрішніх справ[8].

Слід зазначити, що законодавством країн Європи, Росії, Молдови й Казахстану такий вид охоронної діяльності також допускається насамперед для охорони комерційної таємниці, запобігання спроб збору відомостей, які її становлять. Тому, на наш погляд українському законодавцеві варто врахувати досвід Російської Федерації в цій сфері при розробці відповідних законів й інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність недержавних охоронних структур. Головне, у цьому напрямку виявити тенденції й закономірності між ефективністю функціонування недержавних суб'єктів охоронної діяльності і рівнем законності й правопорядку в суспільстві; створити надійні юридичні механізми захисту цивільно - правових інтересів громадян у сфері надання охоронних послуг; визначити та нормативно закріпити оптимальні форми взаємодії й координації як державних, так і недержавних суб'єктів охорони, а також детально регламентувати контроль у цій сфері.

Звертаючись до сучасного світового досвіду можна зробити висновок про те, що забезпечення правопорядку й безпеки в суспільстві можна досягти тільки при належній взаємодії правоохоронних органів із суб'єктами охоронної діяльності, які перебувають в інших формах власності. Головним завданням такої взаємодії є погодженість дій при виконання функцій по охороні правопорядку. Саме тому, правова політика держави в сфері охоронної діяльності повинна бути спрямована на подолання їх взаємної недовіри та протиставленні, удосконаленні правового статусу недержавних суб'єктів охоронної діяльності та обмеження їхнього числа тими, хто відповідає встановленим державою стандартам.




Джерела:

1.Конституція України: офіц. текст: Коментар законодавства України про права й волі людини й громадянина: Навч.посіб./ Авт.-упоряд. М.И. Хавронюк.-К.: Парламент.в: 1999.- 544 С.

2.Цивільний кодекс України Верховна Рада України;Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15

3.Господарський кодекс України Верховна Рада України; Кодекс від 16.01.2003 № 436-IV Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15

4.Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 р. //Відомості Верховної Ради.- 2000.-№ 36-ст.299.

5.Постанова Верховної Ради України “Про право власності на окремі види майна” від 17.06.1992 р. //Відомості Верховної Ради.- 1992.- N 35.- Ст. 517.

6.Безпека підприємницької діяльності в США: Під ред.А.А. Безуглова.- М., 2004.- 180 c.

7.Свон Р. Ефективність правоохоронних органів у США й Росії.- Спб.: Алетейя, 2010.- 130 c.

8.Приватна детективна й охоронна діяльність.- М.: РИОР, 2009.- 145 c.




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КОНТРОЛЬ В МЕХАНІЗМІ КОНТРОЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
27.09.2013 09:09
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ
23.09.2013 20:27
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ
01.10.2013 16:21




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше