:: LEX :: СПЕЦИФІКА РЕАЛІЗАЦІЇ НОРМ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 18)

Термін подання матеріалів

11 грудня 2019

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

СПЕЦИФІКА РЕАЛІЗАЦІЇ НОРМ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
 
02.12.2013 10:14
Автор: Щемелініна Юлія Вадимівна, студентка юридичного факультету Запорізького національного університету
[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Із теорії права відомо, що реалізація права — це втілення у діяльності суб'єктів права приписів правових норм, встановлених або санкціонованих державою [1, с.85]. Реалізація норм адміністративного права— це практичне використання правил поведінки, які містяться у адміністративно-правових нормах [2, с.38]. 

Проблема реалізації правових норм ще недостатньо досліджена в юридичній науці насамперед тому, що, як слушно відзначив російський дослідник Д. А. Керімов, не можна обмежувати рамки цієї проблеми лише вивченням практики застосування права у випадках правопорушень та злочинності. Не менш важливо узагальнювати і позитивний вплив права, законодавства [1, с.85]. 

Дослідженню питань реалізації норм адміністративного права присвячені праці багатьох вчених-правників, зокрема В.Б. Авер’янова, Ю.П. Битяка, Є.О. Гіди, Т.О. Коломоєць та інших.

В юридичній літературі існує кілька підходів до визначення форм реалізації адміністративно-правових норм. Деякі вчені-адміністративісти виділяють чотири способи реалізації норм: 1) виконання; 2) використання; 3) дотримання; 4) застосування. Інші фахівці визнають тільки два способи: 1) виконання та 2) застосування, розглядаючи їх як основні варіанти реалізації, до яких іноді додаються дотримання та використання як форми виконання.

Т.О. Коломоєць виділяє наступні форми реалізації адміністративно-правових норм:

1) виконання – активна поведінка суб’єктів адміністративно-правових відносин щодо виконання юридичних обов’язків (одержання паспорта, сплата податків, подання декларації);

2) використання – активна поведінка суб’єктів адміністративно-правових відносин щодо здійснення наданих юридичних прав (подання скарги, заяви);

3) додержання – пасивна поведінка суб’єктів адміністративно-правових відносин щодо дотримання заборон;

4) застосування – діяльність органів держави щодо вирішення управлінських та публічно-сервісних справ і видання індивідуальних юридичних актів, які ґрунтуються на вимогах матеріальних і процесуальних юридичних норм[2, с.39]. 

На думку В.Б. Авер’янова, дотримання не слід розглядати як самостійну форму реалізації адміністративно-правових норм, оскільки воно пов'язане з реакцією учасників управлінських відносин на заборони і, по суті, є конкретним проявом такої форми реалізації норм, як їх виконання. Більше того, дотримання можна вважати основою реалізації адміністративно-правових норм у будь-якій з її форм [1, с.86].

Отже, підсумовуючи все вищенаведене, можна стверджувати, що існує багато поглядів щодо реалізації норм адміністративного права. Але можна сказати одне, що розвиток адміністративного права України ще не досяг своєї вершини (це замовлено тим, що адміністративне право незалежної України досить молода галузь права). Тому й питання реалізації його норм має значні перспективи дослідження.




Література:

1. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер'янов (голова). — К,: Видавництво «Юридична думка», 2004. — 584 с.

2. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник / Т.О. Коломоєць. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 576 с.




___________________________________________

Науковий керівник: к.ю.н.,  доцент Меліхова О.Ю.
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОНТОЛОГІЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ
16.11.2013 15:15
ВИЩА ЮРИДИЧНА ОСВІТА ЯК ОБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНО – ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
13.12.2013 17:00
ПОНЯТТЯ ПРИНЦИПІВ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ
13.12.2013 16:59
ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ КЕРІВНИКА В АПАРАТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
02.12.2013 22:56
РЕЙТИНГ КРАЇН СВІТУ ЗА РІВНЕМ ЗДОРОВ’Я
02.12.2013 22:50




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше