:: LEX :: ВИЩА ЮРИДИЧНА ОСВІТА ЯК ОБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНО – ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 15)

Термін подання матеріалів

16 вересня 2019

До початку конференції залишилось днів 64


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ВИЩА ЮРИДИЧНА ОСВІТА ЯК ОБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНО – ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
 
13.12.2013 17:00
Автор: Думінська Юлія Володимирівна, студентка юридичного факультету Херсонського державного університету
[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

У відповідності до Закону України «Про вищу освіту», вища освіта – це рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та і цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації [1].

Теоретичною основою дослідження стали роботи українських вчених-адміністративістів, зокрема В.Б. Авер’янова, М.М. Биргеу, Ю.П. Битяка, В.В. Бевзенка, В.М. Гаращука, Т.О. Коломоєця, Л.В. Коваля, О.В. Кузьменка, В.І. Курила, В.О. Заросила, Р.С. Мельника, В.І. Олефіра, О.І. Остапенка, С.В. Пєткова, І.М. Пахомова та інших. Проте вони розкрили окремі аспекти у зазначеній сфері досліджуючи більш загальні чи спеціальні проблеми.

Юриспруденція, як найбільш загальна категорія для вищої юридичної освіти є системоутворюючою “наукою наук” у сфері теоретичної юриспруденції, вона визначається суспільним буттям нашого суспільства. В цьому контексті - це система знань про об’єктивні властивості права і держави в їх поняттєво-юридичному розумінні та вираженні, про загальні та окремі закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права в їх структурній багатоманітності. Предметом правознавства є вивчення державно-правової дійсності, а саме: закономірностей права, нормативно-юридичного змісту правової норми, юридичної техніки, засобів, прийомів правової роботи тощо [2, c. 11].

З іншої сторони провідне місце для нашого дослідження є висвітлення розуміння правознавства, як навчальної дисципліни. На слушну думку В.К. Шкарупи зміст юридичної освіти обумовлений цілями та потребами суспільства із засвоєння студентами системи знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва [2, c. 20].

Вищий юридичний навчального заклад - це вищий освітньо-науковий заклад будь-якої форми власності, який здійснює підготовку студентів за галуззю знань «право», має одним із ліцензованих напрямів підготовки - «правознавство»; отримав ліценцію (пройшов акредитацію) стосовно підготовки студентів за спеціальністю «правознавство», є в цілому акредитованим за ІІ-IV рівнім, готує юристів за одним або декількома освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку студентів-правників, відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову-юридичну діяльність.

Адміністративно-правові аспекти організації навчального процесу у вищих навчальний закладах пов’язані з надання послуг щодо здобуття вищої юридичної освіти. Безпосереднє управління діяльністю вищого закладу освіти здійснює уповноважений засновником керівник (президент, ректор, директор), який діє на засадах єдиноначальності, зокрема: самостійно в межах чинного законодавства вирішує питання діяльності закладу; видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання всіма підрозділами закладу; представляє вищий заклад освіти в державних та інших органах, відповідає за результати діяльності закладу перед органом управління, у підпорядкуванні якого він перебуває; здійснює контроль за якістю роботи викладачів, організацією навчально-виховної та культурно-масової роботи, станом фізичного виховання і здоров'я студентів; формує контингент студентів закладу; відраховує із закладу та поновлює на навчання студентів, аспірантів і докторантів; контролює виконання навчальних планів і програм, планів науково-дослідних робіт; є розпорядником майна-і коштів закладу; виконує кошторис, укладає угоди, дає доручення, відкриває банківські рахунки; контролює дотримання штатно-фінансової дисципліни всіма підрозділами закладу; приймає на роботу та звільняє з роботи працівників закладу згідно з чинним законодавством; застосовує заходи морального та матеріального заохочення, притягає до дисциплінарної відповідальності; забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку в межах закладу; визначає функціональні обов'язки працівників закладу; організовує побутове обслуговування студентів і працівників закладу, здійснює заходи щодо їх оздоровлення; розробляє і разом з профспілковим комітетом подає на затвердження загальним зборам (конференції) трудового колективу закладу Правила внутрішнього розпорядку [39, c. 243].

Отже, об’єктом адміністративно-правового регулювання вищої юридичної освіти є адміністративно-правий статус вищого юридичного навчального закладу, діяння публічної адміністрації стосовно організації навчального процесу, визначення рівня юридичної освіти, державної атестації студентів-правників, процедури отримання дипломів на основі норм адміністративного права. 

Література:

1. Закон України від 17 січня 2002 р. № 2984-ІІІ "Про вищу освіту" : за станом на 1 грудня 2013 р. // Голос України від 05.03.2002. – № 43.

2. Теорія держави і права : навчальний посібник / автор-упоряд. [В.В. Галунько, Г.О. Пономаренко, В.К. Шарупа] ; за ред. В.К. Шкарупи. – Херсон : ВАТ «ХМД», 2010. – 280 с.

3. Гусарєв С.Д., Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) : [навчальний посібник] / С.Д. Гусарєв, О.Д. Тихомиров. – К. : Знання, 2005. – 655 c.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОНТОЛОГІЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ
16.11.2013 15:15
ПОНЯТТЯ ПРИНЦИПІВ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ АДМІНІСТРАТИВНИХ СУДІВ
13.12.2013 16:59
ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ КЕРІВНИКА В АПАРАТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
02.12.2013 22:56
РЕЙТИНГ КРАЇН СВІТУ ЗА РІВНЕМ ЗДОРОВ’Я
02.12.2013 22:50
СПЕЦИФІКА РЕАЛІЗАЦІЇ НОРМ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
02.12.2013 10:14




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше