У відповідності до Закону України «Про вищу освіту», вища освіта – це рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та і цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації [1].
Теоретичною основою дослідження стали роботи українських вчених-адміністративістів, зокрема В.Б. Авер’янова, М.М. Биргеу, Ю.П. Битяка, В.В. Бевзенка, В.М. Гаращука, Т.О. Коломоєця, Л.В. Коваля, О.В. Кузьменка, В.І. Курила, В.О. Заросила, Р.С. Мельника, В.І. Олефіра, О.І. Остапенка, С.В. Пєткова, І.М. Пахомова та інших. Проте вони розкрили окремі аспекти у зазначеній сфері досліджуючи більш загальні чи спеціальні проблеми.
Юриспруденція, як найбільш загальна категорія для вищої юридичної освіти є системоутворюючою “наукою наук” у сфері теоретичної юриспруденції, вона визначається суспільним буттям нашого суспільства. В цьому контексті - це система знань про об’єктивні властивості права і держави в їх поняттєво-юридичному розумінні та вираженні, про загальні та окремі закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права в їх структурній багатоманітності. Предметом правознавства є вивчення державно-правової дійсності, а саме: закономірностей права, нормативно-юридичного змісту правової норми, юридичної техніки, засобів, прийомів правової роботи тощо [2, c. 11].
З іншої сторони провідне місце для нашого дослідження є висвітлення розуміння правознавства, як навчальної дисципліни. На слушну думку В.К. Шкарупи зміст юридичної освіти обумовлений цілями та потребами суспільства із засвоєння студентами системи знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва [2, c. 20].
Вищий юридичний навчального заклад - це вищий освітньо-науковий заклад будь-якої форми власності, який здійснює підготовку студентів за галуззю знань «право», має одним із ліцензованих напрямів підготовки - «правознавство»; отримав ліценцію (пройшов акредитацію) стосовно підготовки студентів за спеціальністю «правознавство», є в цілому акредитованим за ІІ-IV рівнім, готує юристів за одним або декількома освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку студентів-правників, відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову-юридичну діяльність.
Адміністративно-правові аспекти організації навчального процесу у вищих навчальний закладах пов’язані з надання послуг щодо здобуття вищої юридичної освіти. Безпосереднє управління діяльністю вищого закладу освіти здійснює уповноважений засновником керівник (президент, ректор, директор), який діє на засадах єдиноначальності, зокрема: самостійно в межах чинного законодавства вирішує питання діяльності закладу; видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання всіма підрозділами закладу; представляє вищий заклад освіти в державних та інших органах, відповідає за результати діяльності закладу перед органом управління, у підпорядкуванні якого він перебуває; здійснює контроль за якістю роботи викладачів, організацією навчально-виховної та культурно-масової роботи, станом фізичного виховання і здоров'я студентів; формує контингент студентів закладу; відраховує із закладу та поновлює на навчання студентів, аспірантів і докторантів; контролює виконання навчальних планів і програм, планів науково-дослідних робіт; є розпорядником майна-і коштів закладу; виконує кошторис, укладає угоди, дає доручення, відкриває банківські рахунки; контролює дотримання штатно-фінансової дисципліни всіма підрозділами закладу; приймає на роботу та звільняє з роботи працівників закладу згідно з чинним законодавством; застосовує заходи морального та матеріального заохочення, притягає до дисциплінарної відповідальності; забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку в межах закладу; визначає функціональні обов'язки працівників закладу; організовує побутове обслуговування студентів і працівників закладу, здійснює заходи щодо їх оздоровлення; розробляє і разом з профспілковим комітетом подає на затвердження загальним зборам (конференції) трудового колективу закладу Правила внутрішнього розпорядку [39, c. 243].
Отже, об’єктом адміністративно-правового регулювання вищої юридичної освіти є адміністративно-правий статус вищого юридичного навчального закладу, діяння публічної адміністрації стосовно організації навчального процесу, визначення рівня юридичної освіти, державної атестації студентів-правників, процедури отримання дипломів на основі норм адміністративного права.
Література:
1. Закон України від 17 січня 2002 р. № 2984-ІІІ "Про вищу освіту" : за станом на 1 грудня 2013 р. // Голос України від 05.03.2002. – № 43.
2. Теорія держави і права : навчальний посібник / автор-упоряд. [В.В. Галунько, Г.О. Пономаренко, В.К. Шарупа] ; за ред. В.К. Шкарупи. – Херсон : ВАТ «ХМД», 2010. – 280 с.
3. Гусарєв С.Д., Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) : [навчальний посібник] / С.Д. Гусарєв, О.Д. Тихомиров. – К. : Знання, 2005. – 655 c.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
