:: LEX :: СУЧАСНИЙ СТАН СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 17)

Термін подання матеріалів

12 листопада 2019

До початку конференції залишилось днів 22


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

СУЧАСНИЙ СТАН СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
 
13.02.2014 10:14
Автор: Співак Марина Вікторівна, кандидат юридичних наук, викладач кафедри адміністративного права і процесу Національної академії внутрішніх справ
[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Учасники парламентських слухань на тему: «Сучасний стан, шляхи і перспективи реформи у сфері охорони здоров’я України», що відбулися 5 червня 2013 року, відзначають, що стан здоров’я та демографічні характеристики населення України продовжують залишатися надзвичайно складним і такими, що загрожують національній безпеці держави [1].

За станом здоров’я громадян Україна посідає одне з найнижчих рейтингових місць у Європейському регіоні. Від 12 до 14 млн. жителів країни хворіють на серцево-судинні хвороби, понад 1 млн. українців страждають від онкологічних захворювань, ще більш як 1 млн. 100 тис. осіб хворіють на цукровий діабет, при цьому майже 200 тис. з них є інсулінозалежними.

Україна продовжує вести сумне лідерство у Європі за рівнями захворюваності на ВІЛ-інфекцію та туберкульоз. Смертність в Україні складає 15,2 на 1000 населення проти 6,7 в країнах-членах ЄС.

Щорічно в Україні помирає понад 700 тис. громадян, третина з яких – це люди працездатного і репродуктивного віку. При цьому смертність від серцево-судинних захворювань є однією з найвищих у світі та становить близько 64% у структурі загальної смертності, а смертність від онкологічних захворювань – 13 %. Фактично ці два класи хвороб визначають майже 80% щорічних втрат населення країни.

Такий стан справ визначається багатьма факторами:

 усе ще складною економічною ситуацією у державі, що пов’язана з наслідками світової фінансово-економічної кризи;

 низьким порівняно з розвинутими країнами Європи рівнем добробуту населення; складною екологічною ситуацією;

 значним поширенням серед українців шкідливих звичок та відсутністю в українському суспільстві культу здорового способу життя;

 складною екологічною ситуацією;

 низькою якістю медичного обслуговування та нерівністю громадян у доступі до послуг охорони здоров’я.

Крім того, результати парламентського контролю за ходом впровадження пов’язаних з реформуванням охорони здоров’я законів України свідчать про те, що Міністерство охорони здоров’я України у ряді випадків не забезпечує своєчасної та якісної підготовки та прийняття відповідних підзаконних нормативних актів.

Це стосується також розробки та подання на розгляд Кабінету Міністрів України відповідних законопроектів, подальше прийняття яких Верховною Радою України має сприяти поширенню дійсно ефективної, спрямованої на забезпечення належних умов реалізації конституційного права громадян на охорону здоров’я та медичну допомогу, рівного та справедливого доступу кожної людини до охорони здоров’я.

Значні недоліки мають місце й у забезпеченні відповідної пов’язаної із запровадженням реформи медичного обслуговування інформаційно-роз’яснювальної та освітньої роботи, у ході якої громадянам, пацієнтам та медичним працівникам, має доступно та обґрунтовано роз’яснюватися зміст заходів щодо реалізації реформи, їх необхідність, очікувані результати тощо.

Запровадження такої реформи було передбачено в ініційованій Президентом України Програмі економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

З метою створення законодавчого підґрунтя для реалізації цієї реформи протягом останніх кількох років Верховною Радою України прийнято низку важливих законів. Серед них –  Закони «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний  захист людей, які живуть з ВІЛ», «Про протидію захворюванню на туберкульоз», «Про державно-приватне партнерство», а також закони, спрямовані на вдосконалення національного фармацевтичного законодавства та законодавства з питань якості та безпечності харчових продуктів, контролю над тютюном та запобігання його шкідливому впливу на здоров’я людини тощо.

Однак особливе значення для реалізації цієї реформи мають прийняті Верховною Радою України нова редакція Бюджетного кодексу України (від 8 липня 2010 р. № 2456-VI), Закони України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги» (від 7 липня 2011 р. № 3611-VI), «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» (від 7 липня 2011 р. № 3612-VI), «Про екстрену медичну допомогу» (від 5 липня 2012 р. № 5081-VI), які створюють законодавче підґрунтя для реалізації заходів з реформування медичного обслуговування, передбачених Програмою економічних реформ на 2010 – 2014 роки [2]. Зараз у країні склалася така ситуація, що далі зволікати зі змінами не можна. Ініційована Главою Держави реформа в медичній галузі повністю гармонізована з європейською політикою «Здоров’я-2020», на її основі розроблено проект Загальнонаціональної програми «Здоров’я-2020: український вимір». 

Виходячи з вищенаведеного, слід визнати, що для підвищення ефективності функціонування існуючої державної системи охорони здоров’я необхідна реалізація наступних кроків: вдосконалення законодавчого забезпечення системи охорони здоров’я, посилення ресурсного забезпечення системи охорони здоров’я, стимулювання розвитку добровільного медичного страхування, підвищення якості послуг з охорони здоров’я, підвищення якості кадрового забезпечення системи охорони здоров’я, створення національної моделі охорони здоров’я, розроблення компенсаторних механізмів.

  Погіршення стану здоров’я зумовлене, насамперед, комплексом не медичних, а соціально-економічних та екологічних чинників, недосконалим способом життя населення. Тому поліпшення здоров’я неможливе без істотних соціально-економічних змін. Оскільки здоров’я населення є результатом діяльності не тільки галузі охорони здоров’я, а інтегральним показником успішності функціонування держави, усіх її інституцій, в основу розроблення Програми покладено міжгалузевий комплексний підхід. Мова йде про створення ідеологічно нової системи – системи охорони громадського здоров’я [4]. Система охорони громадського здоров’я – система наукових і профілактичних заходів та структур медичного і немедичного характеру, діяльність яких спрямована на охорону і зміцнення здоров’я населення, профілактику захворювань і травм, збільшення тривалості активного життя і підвищення працездатності та передбачає об’єднання зусиль усіх членів суспільства. Власне система охорони здоров’я (медична галузь) належить до широкої системи охорони громадського здоров’я і є найважливішою складовою життєзабезпечення населення і подальшого розвитку держави в цілому




Література:

1.Про проведення парламентських слухань на тему: «Сучасний стан, шляхи і перспективи реформи у сфері [...] Верховна Рада України; Постанова від 16.04.2013 № 191-VIIhttp://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/191-18

2.Проект рекомендацій парламентських слухань на тему: «Сучасний стан, шляхи і перспективи реформи у сфері охорони здоров’я України» http://www.apteka.ua/article/235648

3. Урядовий портал. Діяльність Уряду. Взаємодія з Верховною Радою України. Парламентські слухання у Верховній Раді України.  Про парламентські слухання на тему: «Сучасний стан, шляхи і перспективи реформи у сфері охорони здоров’я України» 5 червня 2013 року. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=246410397&cat_id=24482

4. Система охорони здоров’я населення: реалії та перспективи. 14-18 вересня 2011 року, м. Київ http://www.mediaschool.parlament.org.ua/uploads/conten



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД У СФЕРІ СТРАХУВАННЯ ЯК УМОВА ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ
25.02.2014 10:42
СУЧАСНИЙ СТАН АДМІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РОЗУМІННЯ КОРУПЦІЇ, ЇЇ ЗМІСТУ ТА СУТНОСТІ
18.02.2014 22:34
ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКОГО РІШЕННЯ
18.02.2014 22:20
НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ СТАТУСУ КЕРІВНИХ КАДРІВ АПАРАТУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ
17.02.2014 10:02
ЩОДО ПИТАННЯ ПРО НЕДОТОРКАННІСТЬ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД
14.02.2014 09:59
ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
13.02.2014 10:08




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше