:: LEX :: РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
 
10.04.2014 16:29
Автор: Луньо Ольга Василівна, студентка юридичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки м. Луцьк
[Секція 7. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право]

Актуальність теми. Особливої уваги потребує дослідження сучасного стану сільського господарства в Україні, напрямки і перспективи його розвитку. Оскільки постійно загострюється  проблема забезпечення населення продовольством, яке  виступає не тільки визначальним чинником продовольчої, але й економічної безпеки країни, і від стану якого багато в чому залежить розвиток промисловості і підвищення добробуту населення. Усе це вказує на забезпечення пріоритетності розвитку сільського господарства в національній економіці де такі відносини регулюються аграрним правом.

Дослідженням перспектив розвитку сільського господарства уже тривалий час займаються українські вчені, серед яких В.Я. Месель- Веселяка, Є.І. Бойко, О.М. Бородіна, П. Борщевський, І.Р. Залуцький, В.К. Збарський, В.С. Кравців, Ю.Я. Лузан, А.В. Лісовий, І.В. Прокопа, П.Т. Саблук, М.П. Талавиря, Л. Шепотько, В.В. Юрчишин та інші [3].

У їхніх працях відображено ґрунтовні результати досліджень основних шляхів і чинників розвитку сільського господарства та викладено аналіз досвіду такого розвитку в зарубіжних країнах.

Сільське господарство є конкурентноздатною галуззю, оскільки Україна має потужний агропромисловий потенціал, а також володіє сприятливими кліматичними умовами і якісними земельними ресурсами, наявність яких свідчить про можливість ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва.

Аграрний сектор є важливою стратегічною галуззю української національної економіки, який, дає значній частині сільського населення робочі місця і формує 16-17% валового внутрішнього продукту. Якщо співставити цей показник у різних державах, то варто зауважити, що у Білорусії та Казахстані, він становить 13%, в Росії - майже 7%, в Грузії - більше половини, Вірменії, Киргистані та Узбекистані - близько третини. Але економічні можливості аграрного сектора України використовуються не повністю. Аграрний сектор забезпечує близько 60% фонду споживання населення, займає друге місце серед секторів економіки у товарній структурі експорту і залишається практично єдиною галуззю, яка багато років поспіль забезпечує позитивне зовнішньоторгівельне сальдо [2].

Сільськогосподарські  підприємства  виробляють 44,9 %  валової продукції сільського  господарства, у т.ч. 45,1 % продукції рослинництва і 44,7 % продукції тваринництва.

Середньорічне  виробництво  валової  продукції  у 2012-2013 рр. проти 1999 р. зросло на 44 %, у тому числі рослинництва – на 74,4 % і тваринництва – на 13,8%. Обсяг сільськогосподарського  виробництва становив 117,5 %, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – 123,8 % , у господарствах  населення – 112,3 %. Обсяг  продукції  сільського господарства  в  усіх  категоріях  господарств  у  фактичних  цінах становив 265,1 млрд грн. Виробництво  продукції  рослинництва  вперше  перевищило рівень 1990 р. – на 11,1 %, однак продукції тваринництва було вироблено на 46 % менше [4].

У 2008 р. і 2011 р. отримано найвищий за всю історію України урожай зернових – відповідно 53,3  і 56,7 млн тонн проти 51 млн тонн у 1990 р. 

Починаючи  з 2001  р.  виробництво  сільськогосподарської продукції  в  сільськогосподарських  підприємствах  є  прибутковим, рівень рентабельності у 2010 р. становив 21,1 %, що є найвищим  показником  за  останні 10  років. У 2012 р. сільськогосподарські підприємства одержали 17,1 млрд грн чистого прибутку, в тому числі 12,7 млрд грн від реалізації  сільськогосподарської  продукції [4].

Продуктивність  праці  в сільськогосподарських  підприємствах  у 2010  р.  перевищила  рівень 1990 року  у 2,5 рази. За рахунок власного виробництва  забезпечується внутрішня потреба у зерні, цукрі, олії, картоплі, овочах, зросло споживання на одну людину молока і м'яса. Проте  урожайність  сільськогосподарських  культур  і  продуктивність тварин значно нижчі, ніж у розвинених країнах світу.  Продовжується скорочення поголів’я худоби та птиці [4].

Низька дохідність виробництва стримує його модернізацію, впровадження нових технологій, оновлення матеріально-технічної бази. Інвестиції на розвиток соціальної сфери села нині становлять лише 7,6 млрд грн, що набагато нижче потреби в них. Праця  у  сільському  господарстві  залишається мало  престижною, продовжує погіршуватися демографічна  ситуація на селі: зменшується загальна чисельність  і питома вага сільського населення, зростає кількість людей пенсійного віку. Внаслідок цього відбувається подальший міграційний  відплив  сільської молоді у міста [4].

Недостатньою  залишається  державна  підтримка  сільського господарства.  У 2012  році  сільськогосподарські  підприємства одержали 4,38 млрд. грн державної підтримки, у тому числі 3,13 за  рахунок  відшкодуванню податку на  додану  вартість  і 1,25  за рахунок бюджетної дотації. Із розрахунку на 1 гектар сільськогосподарських  угідь  ця  підтримка  становила 211  грн,  тоді  як  у Польщі вона сягала 155 $ USD. [4].

Тому, можна говорити про те, що ресурсний потенціал сільського господарства, в основі  якого  знаходяться  високопродуктивні  землі  сільськогосподарського  призначення  та  сприятливі  агрокліматичні  умови, має  значні можливості для подальшого  свого розвитку [4].

Тому, необхідно створити сприятливі умови для більш повного використання потенціалу сільського господарства, а саме: забезпечити формування конкурентоспроможних на  внутрішньому  та зовнішніх ринках виробничих структур, продовжити реформи в самій економіці країни та її аграрному секторі, і шляхом формування  ефективної  науково-технологічної,  бюджетної,  податкової, фінансово-кредитної та цінової політики держави. Оскільки, сучасний вплив держави на розвиток сільського господарства України з одного боку є доволі значним а з іншого недостатньо ефективним тому, що єдиним комплексним нормативно-правовим документом, який виражає державну підтримку аграрного сектору сьогодні є Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 2004р [4].

 Але, незважаючи на ці показники на сьогоднішній момент сільське господарство в України переживає не найкращі часи. Оскільки, в більшості регіонів переважає споживче сільське господарство, тобто жителі на власних ділянках вирощують тільки ту кількість сільгосппродукції, яка необхідна для задоволення власних потреб, і в незначній мірі – для роздрібного продажу, і це пов’язано зі складною економічною обстановкою як всередині держави так і в світі.

Тому, на мою думку, для того щоб сільське господарство розвивалося потрібні суттєві зміни, а саме: 

1. потрібні стабільні ціни, орієнтуючись на які фермери могли б визначати оптимальний обсяг виробництва продукції;

2. потрібно запровадити заходи, які б сприяли збільшенню кількості фермерських господарств ( найважливішою проблемою у їх створенні є відсутність стартового капіталу, де цю проблему можна усунути шляхом надання підприємцям вигідних кредитів;

3. потрібно забезпечити гарантії збуту всієї виготовленої сільськогосподарської продукції за вигідними цінами; 

4. впровадження інноваційних технологій задля зміцнення конкурентоспроможності с/г продукції;

5. зменшення ризиків від природно-кліматичних умов та удосконалення системи захисту господарств;

6. вдосконалення нормативно-правових актів щодо аграрної політики держави (оскільки, з одного боку, відсутнє в повному обсязі фінансове забезпечення законів, що приймаються, а з іншого – невиконання вже прийнятих законів та інших нормативно-правових актів);

7. повинен забезпечуватися державою принцип пріоритету соціального розвитку села (державна підтримка жителів села ,які займаються сільським господарством);

8. потрібно підвищити продуктивність та оплату праці в сільському господарстві;

9. сформувати високоосвічені професійні кадри для створення та впровадження у виробництво високопродуктивних сортів (рослин), нових порід тварин і птиці;

10. створити сприятливі умови для розвитку і захисту вітчизняного товаровиробника на світовому ринку;

11. надання пільгових довгострокових кредитів на закупівлю пального, витратних матеріалів, техніки;

Висновки. Розвиток сільського господарства в Україні на сьогодні має загальмований характер. З огляду на проблеми, накопичені в аграрному секторі щодо сільського виробництва, більшість із цих заходів потребує нагального вирішення і впровадження змін.




Література:

1. Господарський кодекс України: від 16.01.2003р. №436-VI за станом на 27 лютого 2008р. // Звід кодексів України: / ВРУ. – Офіц. Видання. – К.: Парламентське видавництво, 2009. – Т. 1. – С. 3-153.

2. Лузан Ю. Я. Напрями розвитку сільськогосподарського виробництва і соціальної сфери села / Ю. Я. Лузан // Економіка АПК. – 2009. – № 7. – С. 3-12.

3. Пікус А.Ю. Сільське господарство України : тенденції та перспективи розвитку / А.Ю. Пікус// Економіка. 126 /2011. – ст. 51.

4. Стратегічні  напрями  розвитку  сільського  господарства України  на  період  до 2020  року /за  ред.  Ю.О.  Лупенка,  В.Я. Месель-Веселяка. – К. : ННЦ “ІАЕ”, 2012. – 4-7 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК В УКРАЇНІ: ОСОБЛИВОСТІ НОРМАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
25.04.2014 23:58
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ
10.04.2014 16:45
АГРАРНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ: ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
10.04.2014 16:43
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗЕМЕЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
10.04.2014 16:31




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше