:: LEX :: ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНИХ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ ЗА МИТНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 24)

Термін подання матеріалів

21 липня 2020

До початку конференції залишилось днів 8


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНИХ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ ЗА МИТНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ
 
22.04.2014 18:04
Автор: Остапенко Владислав Олександрович, курсант Академії митної служби України
[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Як зазначено в Митному кодексі України (далі – МКУ), а саме в п.29 ст.4 митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Неоднозначність даного визначення полягає в тому, що суб’єктом митних формальностей згідно цього визначення є саме органи доходів і зборів, тобто ця дефініція більш конкретизує коло суб’єктів на яких покладено виконання митних формальностей, на відміну від визначення що нам пропонується за Кіотською конвенцією, в який зазначено більш ширше и об’єктивніше розуміння останніх.

 Аналізуючи українське законодавство важко знайти чіткого визначення органів доходів та зборів, лише в ч.1 ст.41 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) можна знайти близьке визначення яке ототожнено з контролюючими органами, - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

 Якщо прийняти зазначене визначення, то можна стверджувати що здійснення митних формальностей покладається не лише на митні органи, а й на податкові органи, що в свою чергу зовсім не відповідає дійсності.

Також слід зазначити, що у зв’язку з останніми подіями в державі та на підставі Постанови ВРУ «Про вдосконалення діяльності органів доходів і зборів» від 28.02.14 р. № 838-VIIбуло відомо про можливість ліквідування Міністерства доходів та зборів України (далі – міністерство) та ре організування останню до колишніх структур податкової та митної служби України. У разі наявності такого факту ставить під сумнів подальшої діяльності взагалі органів доходів і зборів, що призведе до непорозуміння в самому визначенні за МКУ, оскільки в разі ліквідуванні зазначеного міністерства, ми отримуємо «мертву зону» в дефініції, назву не існуючих органів, тому вважаю за потрібним використовувати визначення, що запропоновано саме Кіотскою конвенцією, оскільки остання оперує поняттям «Митної служби».

Переглянута Кіотська конвенція, що набрала чинності 3 лютого 2006 року передбачаєпід митними формальностями - сукупність дій, що підлягають  виконанню відповідними особами і митною службою з метою дотримання вимог митного законодавства. 

Митна служба в даній Конвенції визначена як державна служба, на яку покладене застосування митного законодавства та стягнення мит і податків, а також застосування інших законів і правил, що стосуються ввезення, вивезення, переміщення або зберігання товарів. Як уже зазначалося раніше, безпосереднє здійснення митної справи покладається саме на митні органи, які наділені виключною компетенцією в даній галузі діяльності, а не на будь-які інші державні органи, як наприклад, органи доходів та зборів, тому вважаю за потрібним використовувати визначення, що запропоновано саме Кіотскою конвенцією та імплементувати його до митного законодавства України.




Література:

1. Митний кодекс України від 13.03.12. № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 44-45, № 46-47, № 48, ст.552;

2. Податковий кодекс України від 02.12.10 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112

3. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур від 05.10.2006 N 227-V // Відомості Верховної Ради України, 2006, N 48, ст.476;

4. Постанови ВРУ «Про вдосконалення діяльності органів доходів і зборів» від 28.02.14 р. № 838-VII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 13, ст.232.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПОНЯТИЕ, ВИДЫ И ПРИЧИНЫ ВОЗНИКНОВЕНИЯ КОМПЕТЕНЦИОННОГО СПОРА
26.04.2014 00:02
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ ВЛАСНОСТІ ТА ІНШИХ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО В УКРАЇНІ
14.04.2014 13:26
АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ІНОЗЕМЦІВ
01.05.2014 00:43
ОСОБЛИВОСТІ СУБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ
01.05.2014 00:37




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше