:: LEX :: ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ ТА ПРИСТРОЇ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ В УКРАЇНІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 25)

Термін подання матеріалів

17 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ ТА ПРИСТРОЇ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ В УКРАЇНІ
 
22.04.2014 19:17
Автор: Рижий Олександр Володимирович, студент, Київський національний торговельно-економічний університет, Ялі Дмитро Костянтинович, студент, Київський національний торговельно-економічний університет
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. [1]

Закріплюючи в Основному Законі України права осіб на життя та здоров’я, законодавець, фактично, надає їм статус чи не найважливіших цінностей, які тільки здатна мати людина. Зміст  цих прав полягає не тільки у наявності обов’язку інших суб’єктів права і держави визнавати їх і не порушувати, а й можливості людини вимагати від держави забезпечення з її боку належного захисту вищезазначених прав.

Національне законодавство є досить врегульованим в цьому плані. Величезний масив нормативно-правових актів забезпечують безпеку людини від її народження і до самої смерті. Тим не менш, все одно мають місце випадки, коли людина потрапляє у небезпечні для її здоров’я і життя ситуації, які, не мають нормативного врегулювання.  Наразі йдеться про виробництво недоброякісної медичної продукції товаровиробниками.

Згідно із даними Державної служби України з лікарських засобів, на початок 2012 р. обсяг неякісних, фальсифікованих та незареєстрованих ліків в Україні становив 1%, коли за статистикою країн СНД наявність на ринку неякісних препаратів, наближається до нуля. [6]

Втім, не можна стверджувати, що український народ є беззахисним в цьому плані. Прийнятий і діє Закон України «Про лікарські засоби» [3], існують відповідні статті в Кримінальному Кодексі України (далі – ККУ) [2], а ратифікована Верховною Радою України в 2012 р. Конвенція «Медікрім» [4] так взагалі повинна була суттєво доповнити національне законодавство з цього питання, стати тим документом, що остаточно б закріпив захист населення від будь-яких проявів діяльності, пов’язаної із виготовленням, придбанням, перевезенням, зберіганням з метою збуту або збутом фальсифікованих виробів медичного призначення.

De jure – Конвенція стала частиною українського законодавства, de facto - за якихось причин, Парламент так і не спромігся виконати основне завдання, яке було поставлено в Конвенції – повну імплементацію її положень у національне законодавство, в нашому випадку – у вже зазначені нормативні акти – Закон України «Про лікарські засоби» і ККУ.

Увагу тут слід акцентувати саме на слові «повній». Адже, як відомо, одразу після прийняття національне законодавство було нібито узгоджено із положенням Конвенції. Про це свідчить зміна положень статей в ККУ, а саме статті 305 шляхом внесення до диспозиції поняття «фальсифікованих лікарських засобів» і статті 321-1, яка, фактично, стала основною при кваліфікації діянь, зазначених вище. 

Але у Законі України «Про лікарські засоби», вказано, що лікарський засіб - будь-яка речовина або комбінація речовин, що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин, яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу. Тобто лікарський засіб по своїй суті речовина, і саме за злочини, в яких предметом є така речовина, передбачено кримінальну відповідальність в Україні.

У той час як в офіційному перекладі тексту Конвенції зазначається, що вона стосується передусім наступної медичної продукції: медичних продуктів, тобто лікарських препаратів та пристроїв; в свою чергу, пристрої, це – інструмент, апарат, обладнання, програмне забезпечення, матеріальний або інший предмет, який використовується самостійно або в поєднанні, у тому числі програмне забезпечення, яке призначене його виробником для використання спеціально для діагностичних та терапевтичних цілей та яке є необхідним для його належного застосування.

Проте, описані вище пристрої назвати речовиною не можна. І в цьому випадку виникає питання: якщо фальсифікація лікарських засобів передбачена національним законодавством, чи передбачено в ньому фальсифікація передбачених Конвенцією лікарських пристроїв? Відповідь: ні. Так, деякі вчені виділяють ст. 227 ККУ, але вона не є спеціальною і проблеми не вирішує.

А проблема є, і досить серйозна. Прямо передбачені в Конвенції дії як злочинні в Україні не криміналізовано. А це означає, що діяння осіб щодо несанкціонованого або непрофесійного виготовлення апарату штучної нирки, діалізаторів та інших складових частин, які потім повинні будуть підтримувати нормальну життєдіяльність людського організму, не є караними, вони не є протиправними. Це є шпарина в господарсько-медичній сфері, якою користуються підприємства задля підвищення своєї прибутковості.

Що стосується підприємств, то досить цікавим є положення Конвенції, в якому передбачається відповідальність за виробництво і збут фальсифікованої медичної продукції юридичних осіб. Саме кримінальна відповідальність і за діяння саме юридичних осіб. Звичайно, таку норму досить важко імплементувати в національне кримінальне законодавство, за яким, як відомо, суб’єктом злочину може бути виключно фізична особа. [5, с. 401]

І це є правильним, оскільки має існувати індивідуальний характер відповідальності, адже саме індивідуальність – один із основоположних принципів кримінального права взагалі. Фабрика по своїй суті не може відповідати за дії своїх керівників, так само як і працівники, що не усвідомлювали вироблення ними фальсифікованої продукції, і які після застосування до фабрики такої санкції як примусова ліквідація, вимушені шукати нове робоче місце. Тому є досить сумнівним той факт, що держава і суспільство потребують криміналізації відповідних норм. Тим не менш, Конвенцією передбачено застосування до юридичних осіб таких санкцій як тимчасове або постійне позбавлення права займатися комерційною діяльністю, взяття під судовий нагляд і вже згадане судове рішення про ліквідацію.

Отже, доцільно викласти такі пропозиції щодо вдосконалення чинного національного законодавства. По-перше, слід внести зміни до ККУ, а саме до статті 305 та 321-1 – з приводу доповнення змісту статей такими поняттями, як вироби медичного призначення та фальсифікована медична техніка. По-друге, доречно було б дещо змінити Закон України «Про лікарські засоби» і розпочати зі зміни назви на Закон України "Про медичну продукцію", а саме замінивши деякі терміни у законі, наприклад, термін «лікарський засіб» на термін «медичні продукти», що в свою чергу повністю відповідало змісту Конвенції "Медікрім", оскільки вона включає у поняття «медичного продукту» медичні пристрої, лікарські препарати, що своєю чергою включають поняття лікарські засоби.

Необхідно зазначити, що прийняття відповідних змін не вимагає розв’язання великого масиву організаційних питань і не потребує додаткових витрат з Держбюджету України.

Таким чином, із прийняттям відповідних змін повинна відбутися остаточна імплементація норм Конвенції «Медікрім» у національне законодавство, що в результаті позбавить виробників фальсифікованої медичної продукції, зокрема пристроїв медичного призначення, свободи дій, дій, які фактично порушують положення Конституції України.




Джерела:

1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - ст. 141.

2.Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 25-26. - ст.131

3. Про лікарські засоби: Закон України від 04.04.1996 № 123/96-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 22. - ст. 86.

4. Конвенція Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров’я від 28.10.2011 // Відомості Верховної Ради України. – 2012. 

5. Житний О. О. Реалізація міжнародних зобов’язань України щодо забезпечення охорони здоров’я населення кримінально-правовими засобами: проблеми та перспективи // Науковий вісник ДДУВС. – 2012. - № 3. – С. 395-403

6. Обсяг неякісних, фальсифікованих та незареєстрованих ліків в Україні становить 1% [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://diklz.gov.ua/news/obsyagneyakisnikh-falsifikovanikh-ta-nezareestrovanikh-likiv-v-ukraini-stanovit-1



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРИЧИНИ ТА УМОВИ РЕЦИДИВНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
25.04.2014 23:34
МОТИВИ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ НЕПОВНОЛІТНІМИ
23.04.2014 11:31
ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ОБ’ЄКТА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ПРАВ ГРОМАДЯН
23.04.2014 11:26
ПРАВО НА ЕВТАНАЗІЮ – СКЛАДОВА ПРАВА НА ЖИТТЯ
23.04.2014 11:18
ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРОЦЕДУРИ ДОПИТУ МАЛОЛІТНЬОЇ ЧИ НЕПОВНОЛІТНЬОЇ ОСОБИ
23.04.2014 11:12
ПРОБЛЕМИ РОЗМЕЖУВАННЯ БАНДИТИЗМУ І РОЗБОЮ
22.04.2014 17:52
ФОРМИ СПІВУЧАСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ЇХ РОЗМЕЖУВАННЯ
22.04.2014 15:11
КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОЗНАКИ ЗАПАХОВИХ СЛІДІВ
16.04.2014 12:33
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОЦІНКА ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ПОДОЛАННЯ ЦЬОГО ЯВИЩА
11.04.2014 13:54
ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОСТУПКІВ ДО КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
11.04.2014 13:47




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше