:: LEX :: ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ОБ’ЄКТА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ПРАВ ГРОМАДЯН
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 18)

Термін подання матеріалів

11 грудня 2019

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ОБ’ЄКТА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ВИБОРЧИХ ПРАВ ГРОМАДЯН
 
23.04.2014 11:26
Автор: Гришко Юлія Григорівна, студентка магістратури Національної академії внутрішніх справ (м. Київ), Семенюк Олександр Олександрович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права, Національної академії внутрішніх справ (м. Київ)
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

Кримінально-правова охорона виборчих прав не можлива без чіткого визначення об’єкта відповідних посягань. Нажаль в юридичній літературі немає єдиного підходу до визначення безпосереднього об’єкта злочинів проти виборчих прав громадян. Проблема його визначення полягає перш за все в неоднозначному розумінні змісту поняття «виборчі права» в КК України. 

Аналіз виборчого (регулятивного) законодавства свідчить, про досить широкий перелік суб’єктивних виборчих прав які реалізовуються в рамках виборчого процесу. До них, зокрема, належать:  право обирати (активне виборче право); право бути обраним (пасивне виборче право); право на організацію і проведення виборів на підставі конституційних і законодавчих принципів; право брати участь у висуванні кандидатів; право брати участь у передвиборчій агітації; право брати участь у формуванні виборчих комісій; право на ознайомлення зі списком виборців; право брати участь у спостереженні за проведенням виборів і роботою виборчих комісій; право робити внески до виборчих фондів; право на безперешкодний доступ до інформації про себе (а також списку виборців в цілому), на уточнення цієї інформації з метою забезпечення її повноти та достовірності; право на участь у роботі виборчих комісій; право на фінансування виборчих компаній; право на оскарження порушень виборчих прав громадян; право на збереження виборчих документів після проведення виборів право на участь в інших заходах, пов’язаних із виборами та ін. Зазначений перелік не є вичерпним і носить відкритий характер.

Викладене вище свідчить, що поняттям «виборче право» не охоплюється лише конституційне право громадян обирати або бути обраним. Під ним також слід розуміти і право на будь-які інші дії пов’язані з підготовкою та проведенням виборів. Проте з усього переліку суб’єктивних виборчих прав кримінально-правовим захистом забезпечені лише окремі.

Визначаючи безпосередній об’єкт злочинів проти виборчих прав громадян, слід враховувати і те, що  широке трактування виборчих прав дозволяє розглядати як безпосередні об’єкти механізму заподіяння шкоди не тільки конкретні предмети, а й умови (їх порушення), з якими законодавець прямо пов’язує реалізацію виборчих прав. Тому,безпосереднім об’єктом злочинів проти виборчих прав можуть також виступати суспільні відносини, які забезпечують реалізацію передбачених законодавством виборчих процедур при підготовці та проведенні виборів всіх рівнів. При цьому, в кожному конкретному випадку посягання здійснюється на різні сторони суспільних відносин, які забезпечені охороною в ст.ст. 157-1591 КК України. 

Враховуючи викладене вище, вважаємо, що безпосереднім об’єктом злочинів передбачених ст. 157 КК України є суспільні відносини пов’язані з реалізацією права громадян обирати (активне виборче право) та бути обраними (пасивне виборче право). Однак, реалізація права громадян бути обраним не можлива, без передбаченого виборчим законодавством права громадян України на висунення кандидатів на виборчі посади. Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р. право висування кандидата на пост Президента України належить громадянам України, які мають право голосу. Тобто, в ст. 157 КК України в однаковій мірі забезпечується охорона, як права громадян бути обраним на виборні посади, так і їх права висування кандидатів на виборчі посади.

На відміну від ст. 157 КК України, безпосередніми об’єктами злочинів передбачених ст. 158-1591 КК України є досить широкий перелік суспільних відносин, які забезпечують реалізацію передбачених законодавством виборчих процедур при підготовці та проведенні виборів всіх рівнів. Це суспільні відносини у сфері: виготовлення, зберігання чи використання виборчих бюлетенів та бланків відкріпних посвідчень (ч.ч.1-3 ст. 158 КК України); використання виборчих документів, для забезпечення нормальної організації та проведення виборів, правильного підрахунку голосів та встановлення результатів голосування(ч.ч. 5-8 ст. 158 України); проведення голосування на виборах (ч. 4ст. 158 та ст. 1581 КК України); формування бази даних Державного реєстру виборців, одержання та використання відомостей про виборців (персональних даних), які внесені до бази даних, а також захисту таких відомостей від несанкціонованого доступу до них (ч.ч.9-12 ст. 158 КК України); зберігання виборчих документів у державних архівних установах та ЦВК після проведення виборів(ст. 1582 КК України); реалізації громадянином права на таємне голосування (ст. 159 КК України); фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (ст. 1591 КК України).



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРИЧИНИ ТА УМОВИ РЕЦИДИВНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
25.04.2014 23:34
МОТИВИ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ НЕПОВНОЛІТНІМИ
23.04.2014 11:31
ПРАВО НА ЕВТАНАЗІЮ – СКЛАДОВА ПРАВА НА ЖИТТЯ
23.04.2014 11:18
ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРОЦЕДУРИ ДОПИТУ МАЛОЛІТНЬОЇ ЧИ НЕПОВНОЛІТНЬОЇ ОСОБИ
23.04.2014 11:12
ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ ТА ПРИСТРОЇ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ В УКРАЇНІ
22.04.2014 19:17
ПРОБЛЕМИ РОЗМЕЖУВАННЯ БАНДИТИЗМУ І РОЗБОЮ
22.04.2014 17:52
ФОРМИ СПІВУЧАСТІ ТА ПРОБЛЕМИ ЇХ РОЗМЕЖУВАННЯ
22.04.2014 15:11
КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОЗНАКИ ЗАПАХОВИХ СЛІДІВ
16.04.2014 12:33
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОЦІНКА ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ПОДОЛАННЯ ЦЬОГО ЯВИЩА
11.04.2014 13:54
ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОСТУПКІВ ДО КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
11.04.2014 13:47




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше