:: LEX :: ОКРЕМІ АСПЕКТИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
 
12.06.2014 12:45
Автор: Фоменко Яна Вікторівна, асистент кафедри Правознавства Макіївського економіко-гуманітарного інституту, Касьянова Олександра Валентинівна, студентка Макіївського економіко-гуманітарного інституту
[Секція 11. Право інтелектуальної власності та його захист. Інформаційне право]

Стрімкий розвиток науки і техніки, направлений на прискорення економічних процесів у суспільстві, призвів до широкого використання електронних засобів зв’язку та інформаційно-комунікаційних технологій.

Актуальність дослідження визначена тим, що глобальні трансформації в економічних та юридичних процесах призвели до утворення єдиного світового інформаційно-комунікаційного простору. Інформатизація поширилася на публічно-правові відносини, і більшість державних органів перейшли на електронні бази даних. Також інформаційні технології стали широко застосовуватись в сфері нотаріальної діяльності.

Метою дослідження є аналіз теоретичних і практичних проблем реалізації інформаційних систем у нотаріальному процесі, а також використання нотаріусами електронного цифрового підпису. Визначена мета наукового дослідження зумовила постановку і розв’язання таких завдань:

1) розкрити зміст поняття процесу інформатизації, та визначити необхідність запровадження системи електронного документообігу в Україні;

2) охарактеризувати використання електронного цифрового підпису при вчиненні нотаріальних дій нотаріусами України;

3) охарактеризувати забезпечення нотаріальної діяльності електронними реєстрами - як засобом реалізації інформатизації нотаріату.

Питанням інформатизації нотаріальної діяльності, застосування нотаріусами електронного підпису та запровадження електронних нотаріальних реєстрів в нотаріальній діяльності Україні досліджувалися в роботах українських вчених Волкова А.В, Дякович М.М., Медведева І.Г., Фурса С.Я. та інші.

Інформація, накопичена в банках даних, по-перше, має велику цінність, по-друге, може бути ненавмисне чи навмисне перекручена. Через це наступний важливий момент це виконання вимог захисту інформації.

Питаннями захисту інформації є: запобігання несанкціонованому доступу; запобігання логічному зруйнуванню інформації; запобігання фізичному зруйнуванню інформації внаслідок навмисних чи ненавмисних дій персоналу, а також стихійного лиха.

04 лютого 1998 року прийнято Закон України «Про національну програму інформатизації», яким визначено, що інформатизація - це сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних,  соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов  для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки[1].

У науковій та навчальній літературі терміни інформаційна цивілізація, інформаційна економіка, інформаційне суспільство є загальновизнаними. Поняття інформаційного суспільства, зокрема, розглядається як термін, що характеризує системні зміни в соціальній, економічній, політичній, правовій, культурній структурі суспільства. Інформатизація суспільства характеризується повсюдним впровадженням комплексу заходів, які спрямовуються на забезпечення повного і своєчасного використання достовірної інформації, узагальнених знань у всіх соціально значимих видах людської діяльності[4].

Національна програма інформатизації, яка визначена Законом України  «Про Національну програму інформатизації» встановлює стратегію розв'язання проблеми забезпечення інформаційних потреб та  інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної,  національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення[1].

Стрімкий розвиток науки і техніки, направлений на прискорення економічних процесів у суспільстві, призвів до широкого використання електронних засобів зв’язку та інформаційно-комунікаційних технологій за допомогою яких сьогодні активно відбувається оперативне поширення інформації в різних сферах правовідносин. Більша частина обороту інформації і документів нині здійснюється саме в електронному вигляді, а інформаційно-комунікаційні технології використовуються з метою здійснення цивільно-правових правочинів.

Дякович М. М. підкреслив, що нотаріус кінця XX-го століття для підготовки та створення документа використовував різного типу друкарські машинки (як механічні, так і електричні). Ведення нотаріального діловодства здійснювалось лише за допомогою паперових реєстрів (журнали реєстрації нотаріальних дій, реєстрації правочинів, реєстрації заборон  та ін.). На зміну друкарським машинкам прийшов комп’ютер, який спростив не лише процес підготовки і створення документа, але й удосконалив способи ведення нотаріального діловодства[5].

У XXI сторіччі для нотаріату розпочався новий період - період комп’ютеризації нотаріальної діяльності. Сьогодні вже немає потреби обґрунтовувати необхідність впровадження комп’ютерних технологій у нотаріальну практику. Якщо п’ятнадцять років тому електронні реєстри для нотаріуса України були свого роду ноу-хау, то сьогодні це неодмінна складова організації нотаріального бюро, одна із вимог для ефективного функціонування нотаріату як органу по здійсненню захисту державних інтересів, прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб шляхом вчинення нотаріальних дій, результатом яких є нотаріальний документ. У майбутній діяльності нотаріуса наявність високоякісної комп’ютерної техніки і програмного забезпечення та відповідного рівня знань стануть основним інструментом у роботі нотаріальної контори (бюро) і сприятимуть розвитку та зміцненню престижу професії нотаря [5].

Можливість використання електронних засобів зв’язку, інструментів інформаційно-комунікаційних технологій при здійсненні операцій декларується як у міжнародних актах, так і в українському законодавстві. Верховною Радою України було прийнято низку законів: Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV, Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 № 852-IV, Закон України «Про обов’язковий примірник документів» від 09.04.1999 № 595-XIV, Закон України «Про Національну програму інформатизації» від 04.02.1998 № 74/98-ВР, Закон України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 № 1280-IV, Закон України «Про Національну систему конфіденційного зв’язку» від 10.01.2002 № 2919-III, Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» 05.07.1994 № 80/94-ВР тощо, положення яких поширюються на порядок регулювання та особливості вчинення нотаріальних дій з залученням інформаційних технологій.

Зокрема Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV визначено основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів[2]. Н. Гуть підкреслив, що в багатьох юридичних джерелах на сьогодні говорять й про особливу сучасну форму фіксації волевиявлення осіб - електронну форму документа[6]. Питання забезпечення фіксації дійсної волі сторони під час укладення договору є особливо актуальним у час активної інформатизації суспільства. В Україні необхідно врегулювати на правовому рівні інститут електронного нотаріату, це дозволить широко запровадити електронний документообіг у нотаріальній діяльності, основним елементом якого стане посвідчення угод електронним цифровим підписом нотаріуса.

Для нотаріально посвідченого договору важливим  є належна фіксація волі сторін, які є учасниками правочину.  Нотаріус при вчиненні будь-якої нотаріальної дії повинен поставити свій підпис та печатку на документі. Якщо цей документ має електронний формат, виникає питання, який орган може видавати нотаріусам посилені сертифікати ключів до їх електронних підписів, а також, яким чином нотаріус має проставляти печатку на електронному документі.

Для вирішення цієї проблеми може бути застосована аналогія закону, а саме ч. 5 ст. 5 Закону України «Про електронний цифровий підпис» [3]. Згідно з цією нормою у випадках, коли відповідно до законодавства необхідним є засвідчення дійсності підпису на документах та відповідності копій документів оригіналам печаткою, на електронний документ накладається ще один електронний цифровий підпис юридичної особи, спеціально призначений для таких цілей.

Однак, для практичного застосування електронного підпису першочергово необхідно створити Єдиний реєстр електронних підписів, це спростить процедуру його засвідчення та сприятиме вирішенню таких питань, як: співробітництво нотаріусів (зокрема, вчинення електронних підписів) у міжнародних договорах України з іншими державами, визначення підстав та порядку застосування електронного підпису. Отже, проблема застосування електронного підпису в нотаріальному процесі є актуальною і такою, що потребує глибокого теоретичного аналізу.

В процесі своє діяльності нотаріус постійно працює з різними видами реєстрів, зокрема: Єдиний реєстр нотаріусів; Єдиний реєстр довіреностей; Спадковий реєстр, який об’єднав інформацію Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ; Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів; Державний реєстр обтяжень рухомого майна; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Як влучно зазначив Дякович М. М., створення інформаційних електронних баз значно полегшує діяльність нотаріусів в отриманні відповідної інформації, а також підвищує рівень захисту майнових прав та інтересів громадян і юридичних осіб, забезпечує профілактику злочинів проти власності та є гарантією нотаріальної діяльності з боку держави[5].

Слід додати, що інформація, яка зберігається в єдиних та державних реєстрах є доказами, які необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Нотаріат, як найважливіша складова цивільного обороту в державі, повинен бути інститутом, який постійно розвивається і гармонійно поєднує в такому розвитку досягнення як у галузі юриспруденції, так і у галузі високих технологій [7].

Отже, тільки єдина на території всієї держави суцільна система інформації, яка підтримується постійно в актуальному стані та дозволяє працювати в режимі on-line, здатна забезпечити швидке та оперативне отримання та використання достовірної інформації, необхідної для забезпечення нотаріальної діяльності, уникнути витрат часу на поштовий обіг, що в свою чергу сприяє підвищенню якості надання нотаріальних послуг.




Література:

1. Про Національну програму інформатизації : Закон України  від 04 лютого 1998 р. № 74/98-ВР  // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27-28. – Ст.181. – (Зі змін. та допов.).

2. Про електронні документи та електронний документообіг :  Закон України від 22 травня 2003 р. № 851 - IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст.275 . – (Зі змін. та допов.).

3. Про електронний цифровий підпис :  Закон України від 22 травня 2003 № 852-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст.276. – (Зі змін. та допов.).

4. Інформатизація: поняття, сутність та значення / Аналітичний огляд [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dilovod. com.ua/publ/statti/informatizacija_ponjattja_sutnist_ta_ znachennja /4-1-0-448.

5. Дякович М. М. Електронні реєстри в діяльності нотаріусів України. Практ. посіб.– К.: Алерта; Центр учбової літератури, 2011. – 344 с.

6. Гуть Н. Сутність електронної форми нотаріальних документів: проблеми теорії і нотаріальної практики / Н. Гуть // Вісник Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, 2013. – 95. С. 80-84.

7. Як застрахувати себе від чужої помилки при роботі з реєстрами [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.informjust.ua/text/479.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше