:: LEX :: ЩОДО КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА КОЖНОГО НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЩОДО КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА КОЖНОГО НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ
 
16.06.2014 10:59
Автор: Федоренко Вікторія Василівна, аспірантка кафедри конституційного права Київського Національного університету імені Тараса Шевченка
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Згідно з ч. 1 ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. Офіційне тлумачення поняття «правова допомога» надано Конституційним Судом України у п. 3.2 Рішення № 1-23/2009 від 30 вересня 2009 р. [1]. Вказано, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами, і наведений відкритий перелік її форм (видів) : «консультації, роз’яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо».

У ч. 2 ст. 59 Конституції України зазначено, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах діє адвокатура. Види адвокатської діяльності щодо реалізації даного конституційного положення визначені у ст. 19 Закону України від 5 липня 2012 р. «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» [2].

Такими видами є : 1) надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадиції), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов’язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою Україною; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Зупинимось лише на розгляді деяких проблемних питань надання адвокатом правової допомоги учасникам кримінального провадження.

Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає права та обов’язки адвоката свідка, його процесуальний статус, порядок допуску до участі в допиті та інших процесуальних діях. Отже, порівняно з КПК України (1960 р.), суттєво спрощено регламентацію надання свідку правової допомоги.

Нами поділяється висловлена в юридичній літературі пропозиція про доповнення параграфу 5 глави 3 КПК України статтею «Адвокат-представник свідка», у якій необхідно визначити його права і обов’язки.

Адвокату слід надати такі права : 1) бути присутнім під час проведення допиту та інших процесуальних дій; 2) надавати в присутності слідчого короткі консультації свідку; 3) ставити з дозволу слідчого запитання свідку, що підлягають занесенню до протоколу для уточнення і доповнення до відповідей; 4) висловлювати перечення проти порушень прав та законних інтересів свідка, що підлягають занесенню до протоколу; 5) застосовувати з дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду технічні засоби; 6) знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) дій, у яких раніше приймав участь свідок; 7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, встановленому цим Кодексом.

На адвоката свідка потрібно покласти такі обов’язки: 1) використовувати засоби надання правової допомоги, передбачені КПК та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав і законних інтересів свідка; 2) прибувати для участі у проведенні допиту та виконанні інших процесуальних дій за участю свідка та завчасно повідомляти про неможливість прибуття та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд; 3) без згоди свідка не розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю в кримінальному провадженні та становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю [3, с. 14].

КПК України передбачає лише обов’язкову участь адвоката-захисника у кримінальному провадженні. Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. В інших випадках обов’язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні : 1) щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, – з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою; 2) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, – з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою; 3) щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, – з моменту встановлення цих вад; 4) щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, – з моменту встановлення цього факту; 5) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, – з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності; 6) щодо реабілітації померлої особи – з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи.

Вважаємо, що КПК України доцільно доповнити положенням про обов’язкове надання адвокатом правової допомоги потерпілому у наступних випадках : 1) потерпілий є неповнолітнім та немає законних представників; 2) потерпілий внаслідок психічних чи фізичних вад не здатний користуватися своїми правами; 3) потерпілий не володіє мовою, якою ведеться судочинство; 4) прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, а потерпілий вимагає продовження судового розгляду; 5) потерпілий бажає мати представника, але за відсутності коштів не може цього зробити; 6) у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, якщо у нього немає близьких родичів; 7) при застосуванні до потерпілого заходів безпеки та звільненні його від обов’язку з’являтися до суду; 8) адвокат представляє права та законні інтереси цивільного відповідача.

Зі змісту ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 63, п. 2 ч. 1 ст. 66 КПК України випливає, що надавати правову допомогу підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві та свідку може тільки адвокат. З таким категоричним регулюванням не можна погодитися, оскільки воно не узгоджується з ч. 1 ст. 59 Конституції України, відповідно до якої кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Отже, КПК України потрібно привести у відповідність до даної конституційної норми. Вважаємо доцільним доповнити цей Кодекс положенням, що, крім адвоката, правову допомогу вказаним учасникам кримінального провадження має право надавати інший фахівець у галузі права.




Література:

1. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Солдатова Геннадія Іванова щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника). Справа № 1-17/2000 від 16 листопада 2000 року // Офіційний вісник України. – 2000. – № 47. – Ст. 2045.

2. Про адвокатуру та адвокатську діяльність : Закон України від 5 липня 2012 р. // Офіційний вісник України. – 2012. – № 62. – Ст. 2509.

3. Панчук О. В. Надання свідку правової допомоги у кримінальному процесі : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук : спец. – 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза ; оперативно-розшукова діяльність» / О. В. Панчук. – К., 2013. – 18 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
КОНСТИТУЦІЙНА СКАРГА – ЕЛЕМЕНТ ЮРИДИЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЗАХИСТУ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ І СВОБОД ОСОБИ
27.05.2014 13:03
ДО ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДОЗРЮВАНОМУ, ОБВИНУВАЧЕНОМУ ПРАВА НА ЗАХИСТ
16.06.2014 11:04
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА НА СВОБОДУ ТА ОСОБИСТУ НЕДОТОРКАННІСТЬ
16.06.2014 11:00
РОЛЬ ТА МІСЦЕ УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ В МЕХАНІЗМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ
12.06.2014 00:11
АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ
12.06.2014 00:06
ОСОБЛИВОСТІ ГАРАНТІЙ ДЕПУТАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
11.06.2014 16:38
ВИБОРЧА СИСТЕМА В УКРАЇНІ
11.06.2014 16:33




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше