:: LEX :: ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ СПАДЩИНИ У ЗАКОНОДАВСТВІ ТА ПРАВОЗАСТОСОВЧІЙ ПРАКТИЦІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 29)

Термін подання матеріалів

10 лютого 2021

До початку конференції залишилось днів 17


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ СПАДЩИНИ У ЗАКОНОДАВСТВІ ТА ПРАВОЗАСТОСОВЧІЙ ПРАКТИЦІ
 
29.09.2014 21:44
Автор: Кондратова Анна Миколаївна, аспірантка Київського Університету Права НАН України
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право]

«Спадщина» є одним з основних понять, що потребує етимологічного і правового дослідження, для розкриття його суті та правової природи,при виконанні дослідження в сфері спадкового права.  

У римському спадковому праві спадщина охоплювала всю сукупність прав та обов’язків померлого, його активи і пасиви[1,С.248].

Переважна більшість вчених-цивілістів визначає спадщину як сукупність прав і обов’язків, що належали спадкодавцеві. Так заслуговує на увагу визначення поняття спадщини, яке наводить Б.С. Антимонов та К.А. Грав: «Спадщина – це визначена частина цивільних прав і обов’язків,які належали померлому громадянину, які безпосередньо переходять до спадкоємців на підставі норм спадкового права як одне ціле»[2,С.71].Харитонов Є.О. у своїй праці визначає спадщину як сукупність цивільних прав та обов’язків, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті[10,С.748].

Слід наголосити, що в сучасній юридичній літературі поруч з поняттям «спадщина» вживаються також терміни: «спадкове майно», «спадкова маса», «спадковий склад», «склад спадщини». Найчастіше ці терміни вживаються як синоніми. Так Заіка Ю.О. визначає об’єктом спадкового наступництва спадщину (спадкове майно, спадкова маса)[3,С.11]. Але деякі автори не погоджуються з таким ототожненням (Л.К. Буркацький, І.В. Спасибо-Фатєєва, Гелич А.О. та інші).

Так, якщо досліджувати дане питання в історичному контексті, то можна побачити, що у ЦК УСРР 1922р. та ЦК УРСР 1963р. у вжитку були терміни як «спадщина» так і «спадкове майно», не як синоніми а, як окремі терміни[5,С.48]. Проте законодавчого трактування цих термінів не було.

Як правильно зазначає Л.К. Буркацький, в положеннях ЦК УРСР ( 1963р.) не було врегульовано поняття і склад спадщини. У законодавчих актах про спадкування склад спадщини визначався загальними термінами «спадкове майно», «перехід майна» до спадкоємців, тощо. У Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 24 червня 1983р. № 4 зі змінами і доповненнями, якою надавалися окремі роз’яснення і рекомендації судам, також не було визначено склад спадщини (спадкової маси), що переходить від спадкодавця до спадкоємця. Л.К. Буркацький цілком слушно зазначає, що у вказаній Постанові лише констатувалися такі терміни як «перехід майна», «спори про спадкове майно», тощо. Не зважаючи на таке нормативне закріплення названих термінів, на практиці успадковувалося не лише майно спадкодавця, а також його права, тобто цілий комплекс, спадкових прав, що за обсягом є ширшим порівняно з поняттям «спадкове майно»[6,С.59-60].

Слід зазначити, що в Постанові Пленуму Верховного Суду України  «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008р. № 7зі змінами і доповненнями термін «спадщина» вживається цілком послідовно до правовідносин, які виникають щодо спадкування за заповітом або за законом. Термін «майно» використовується щодо позначення, наприклад, предметів домашньої обстановки і вжитку: «У разі виникнення спору між спадкоємцями щодо виділу їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку (ч.1 ст. 1279 ЦК України) суд повинен врахувати використання цього майна одним із спадкоємців, тривалість такого користування, призначення цих предметів, інші обставини, які мають істотне значення» [ч. 2 п. 26 Постанови]. 

У вказаному випадку йдеться про вжиття терміна «майно» в розумінні його як сукупності окремих речей. Таким чином, поняття майна у спадкових правовідносинах можна розглядати і в такому аспекті як лише певний вид об’єктів спадщини і відповідно її складову.

Аналізуючи все вище наведене,можна зробити певне розмежування в трактуванні вище названих понять, а самеколи йдеться мова про спадкове майно – то це саме сукупність речей, майнових прав і обов’язків, тобто це майно як особливий об’єкт суб’єктивних цивільних прав і обов’язків. Таким чином, спадщина – це сукупність суб’єктивних цивільних прав та обов’язків особи, що померла (як майнових, так і немайнових). А спадкове майно (спадкова маса) – це окрема річ (будинок, земельна ділянка), сукупність речей (будинок, предмети домашньої обстановки і вжитку), а також майнові права та обов’язки.У деяких видах спадкових правовідносин буде розглядатися спадщина саме, як об’єкт, наприклад, прийняття та відмова від спадщини, а в деяких видах – спадкове майно як сукупність речей, майнових прав та обов’язків, наприклад, відносини з охорони та управління спадковим майном (ст. 1283 Цивільного Кодексу України). На це вказує буквальне вживання цих різних термінів законодавцем в книзі шостій «Спадкове право» та інших нормативних актів[9,С.80].

Тому не можна погодитись, що в Цивільному Кодексі України використовується лише термін «спадщина», якою, є комплекс прав і обов’язків. Термін «спадщина» в Цивільному Кодексі України має спеціальне значення, яке характеризує об’єкт правовідносин із спадкування за заповітом чи за законом. А термін «спадкове майно» вживається у розумінні об’єкта інших правовідносин, які виникають у зв’язку з відкриттям спадщини. Суб’єктами таких правовідносин можуть бути не лише спадкоємці, а й відказоодержувачі, кредитори спадкодавця, виконавець заповіту тощо. 

Таким чином, спадщина визначається в якості безпосереднього об’єкту правовідносин із спадкування. Разом з тим, як цілком обґрунтовано визначається у літературі: «Спадщина – це об’єкт спадкового наступництва»[2,С.70]. Поняття спадщини як об’єкта правовідносин із спадкування може розглядатисячерез призму визначення об’єкта спадкового правонаступництва. Як зазначає Є.О. Рябоконь: « … об’єктом спадкового правонаступництва є вся сукупність правовідносин спадкодавця, в яких він перебував на момент своєї смерті»[3,С.29].




Література:

1. Макарчук В.С. Римське приватне право: навч. посібник / В.С. Макарчук. – К.: Атіка, 2007.-256с.

2. Антимонов Б.С. Советское наследственое право / [Б.С. Антимонов, К.А. Граве]. – М.: Госюриздат,1955. – 264 с.

3. Заіка Ю.О. Спадкове право: [навч. посібник]/ [Ю.О. Заіка, Є.О. Рябоконь]. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 352 с.

4. Харитонов Є.О. Цивільні правовідносини: [навч. посіб.]/ [ Є.О. Харитонов, О. І. Харитонова]. – К.: Істина, 2008. – 304с.  

5. Ромовська З.В. Українське цивільне право. Спадкове право: [підручник]/ Ромовська З.В. – К.: Алеута; КНТ; ЦУЛ,2009. – 264 с.

6. Буркацький Л.К. Спадкове право України: теорія, практика, зразки заяв: [навч. посіб.]/ Буркацький Л.К. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – 384с.

7. Спасибо-Фатєєва І.В. Оборотоздатність об’єктів цивільних прав/ І.В. Спасибо-Фатєєва// Право України. – 2005. - №6. – С.34-37.

8. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, міністерства юстиції, науковців, фахівців). – Т. 12: Спадкове право/ [За ред. проф. І.В. Спасибо-Фатєєвої]. – Х.: ФОП Колісник А.А., 2009. - 544с. 

9. Гелич А.О. Об’єкти спадкування за цивільним законодавством України [текст]: дис. канд. юрид. наук: 12.00.03/Гелич Алла Олександрівна; НДІ приват. права і підприємництва Нац. Академії прав. наук України. - К. - 2011. - 215с.

10. Харитонов Є.О. Цивільне право України: [підручник]/ [Харитонов Є.О., Харитонова О.І., Старцев О.В.]. – вид. 2-е, перероб. і доп. – К.: Істина, 2009. – 816с.  

11. Постанова Пленуму Верховного Суду України  «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008р. № 7// Вісник Верховного Суду України. - 2008. - № 17.- 40с. 



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
МНОЖИННІСТЬ ОСІБ У ЗОБОВ’ЯЗАННЯХ ІЗ ЗАПОДІЯННЯ ШКОДИ ПРАЦІВНИКОМ
23.09.2014 11:53
ОБСТАВИНИ, ЩО УТРУДНЮЮТЬ ЕФЕКТИВНЕ ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ
07.10.2014 12:34
ПІДСТАВИ ТА НАСЛІДКИ РОЗІРВАННЯ АЛІМЕНТНОГО ДОГОВОРУ
01.10.2014 12:55




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше