:: LEX :: УЧАСТЬ ПОНЯТИХ ПРИ ПРЕД’ЯВЛЕННІ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ ОСОБИ, РЕЧЕЙ ТА ТРУПА
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 25)

Термін подання матеріалів

17 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 39


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

УЧАСТЬ ПОНЯТИХ ПРИ ПРЕД’ЯВЛЕННІ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ ОСОБИ, РЕЧЕЙ ТА ТРУПА
 
08.03.2015 15:39
Автор: Губіна Єлізавета Никифорівна, прокурор прокуратури Києво-Святошинського району Київської області
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

Пред’явлення для впізнання є слідчою (розшуковою) дією, проведення якої регулюється ст.ст. 228-230 КПК України. Ця дія «полягає в пред’явленні свідку, потерпілому, підозрюваному в передбаченому законом порядку певного об’єкта, для того щоб вони могли встановити його тотожність, подібність або відмінність з тим об’єктом, який спостерігали раніше, зберегли в пам’яті і про який давали показання…» [1, с. 383]. Залежно від об’єкту розрізняють такі види пред’явлення для впізнання : осіб; речей; трупа.

Одне із правил пред’явлення для впізнання полягає у тому, що відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК України слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для участі у проведенні цієї слідчої (розшукової) дії. Однак якщо застосовується безперервно відеозапис ходу її проведення, понятих можна не запрошувати. У такому випадку на слідчого, прокурора покладається обов’язок забезпечення дійсно безперервної фіксації за допомогою відеозйомки усіх дій, які виконуються під час підготовки та проведення пред’явлення для впізнання.

Загальні правила пред’явлення особи для впізнання визначені у ст. 228 КПК України. Виходячи з сутності цієї слідчої (розшукової) дії, «роль понятих в її проведенні повинна зводитись, – як відмічає О. Булейко, – до засвідчення двох моментів : 1) факту впізнання (або невпізнання) пред’явленої особи; 2) дотримання встановленого законом порядку проведення слідчої дії, який забезпечує достовірність отриманих результатів» [2, с. 66].

Слід акцентувати увагу на тому, що у ст. 228 КПК України не вирішено питання про підбір понятих до участі у проведенні цієї слідчої (розшукової) дії. Даний недолік цієї статті потрібно усунути.

Під час дії КПК України 1960 р. про підбір понятих йшлося у п. 6 методичних рекомендацій щодо пред’явлення для впізнання на попередньому слідстві, які були розроблені 25 липня 2001 р. Головним слідчим управлінням МВС України [3]. Роз’яснювалось, що при підготовці до пред’явлення для впізнання потрібно підібрати понятих, якими мають бути повнолітні особи, здатні правильно сприймати хід та результати даної слідчої дії. Щоб виключити можливість підказування мімікою чи жестами, важливо, щоб вони не знали осіб, які впізнають чи пред’являються для впізнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 223 КПК України, перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз’яснюються їх права і обов’язки, передбачені цим Кодексом. Отже, до проведення пред’явлення для впізнання понятим також мають бути роз’ясненні їх права і обов’язки. Однак у КПК України немає статті, у якій би вони визначались. Цю прогалину закону необхідно усунути.

У ч. 4 ст. 228 КПК України вказано, що з метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання може проводитися в умовах, коли особа, яку пред’являють для впізнання, не бачить і не чує особи, яка впізнає, тобто поза її візуальним та аудіоспостереженням.

Зі змісту цієї норми випливає запитання, скільки понятих повинно бути при проведенні такого впізнання. Під час дії КПК України 1960 р. відповідь на нього містилася у вищезазначених методичних рекомендаціях. Відмічалось, що для участі в проведенні впізнання поза візуальним спостереженням, яке має проводитися у спеціально обладнаній кімнаті, залучається четверо понятих. Двоє понятих повинні бути у кімнаті, звідки буде проводитися впізнання, а двоє інших в кімнаті, де знаходяться статисти та об’єкт впізнання. На наш погляд, таким положенням слід доповнити ч. 4 ст. 228 КПК України.

У ст. 228 КПК України не визначені обов’язки понятих при проведенні впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають. По іншому регулювалось дане питання у КПК України 1960 р. У ч. 6 ст. 174 цього Кодексу зазначалось, що поняті повинні пересвідчитися у можливості впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, і засвідчити таке впізнання. Вважаємо, що аналогічним за змістом положенням доцільно доповнити ст. 228 чинного КПК України.

У ч. 9 ст. 228 КПК України йдеться про можливість проведення впізнання особи за голосом, яке повинно здійснюватися поза візуальним контактом між особою, що впізнає, та особами, які пред’явлені для впізнання. Виникає запитання, а скільки понятих мають бути присутніми при цьому.

Нами поділяється думка О. Капліної, яка дослідивши порядок пред’явлення впізнання за голосом, відмічає, що для «об’єктивного і законного провадження слідчої дії у такому порядку необхідна участь не менше чотирьох понятих, оскільки впізнаючий і той, кого впізнають, повинні перебувати поза візуальним контактом, але у присутності понятих» [1, с. 387].

Як уявляється, питання про залучення слідчим, прокурором мінімальної кількості понятих для участі у проведенні вказаної слідчої (розшукової) дії потребує законодавчого вирішення. Пропонуємо доповнити ч. 9 ст. 228 КПК України положенням, що для участі у проведенні впізнання за голосом залучається не менше чотирьох понятих.

Згідно з ч. 6 ст. 228 КПК України, за необхідності впізнання може проводитися за фотознімками. Воно здійснюється в тому ж порядку, що і впізнання особи, але з дотриманням додаткових правил, які забезпечують достовірність результатів цієї слідчої (розшукової) дії. На жаль, серед них немає нормативно визначеного правила про обов’язок слідчого до проведення впізнання погодити з понятими порядок розміщення фотознімків. На наш погляд, таким правилом слід доповнити ч. 6 ст. 228 КПК України.

Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити понятих і для пред’явлення речей для впізнання. Проведення цієї слідчої (розшукової) дії регламентоване ст. 229 КПК України. Уявляється, що її слід доповнити нормою про обов’язок слідчого узгодити з понятими порядок розміщення речей, які пред’являються для впізнання.

Відповідно до ст. 232 КПК України, пред’явлення для впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування може бути проведено у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення.

Участь понятих при проведенні такого впізнання не є обов’язковою. До такого висновку можна дійти, виходячи зі змісту ч. 9 ст. 232 КПК України, у якій вказано, що хід і результати слідчої (розшукової) дії, проведеної у режимі відеоконференції, фіксується за допомогою технічних засобів відеозапису. Разом з тим, у ч. 7 ст. 223 цього Кодексу закріплено правило, що на слідчого чи прокурора не покладається обов’язок запрошувати понятих, якщо вони застосовують безперервно відеозапис ходу проведення слідчої (розшукової) дії. Крім того, у ч. 4 ст. 232 КПК України зазначено, що впізнання осіб чи речей у дистанційному досудовому провадженні здійснюється згідно з правилами, передбаченими ст.ст. 228 та 229 цього Кодексу. Отже, посилання на ч. 7 ст. 223 КПК України у цій нормі немає.

Окремі науковці вважають, що у деяких випадках слід залучати понятих до участі у пред’явленні для впізнання осіб чи речей, яке проводиться у режимі відеоконференції. Наприклад, про це пише Л. Лобойко : «…зважаючи на те, що повторно пред’явити особу для впізнання не можна, а також на існування ризику переривання відеозв’язку, слідчому, прокуророві доцільно залучати до участі чотирьох понятих – по двоє до кожного приміщення» [4, с. 460].

На слідчого та прокурора покладається обов’язок запросити понятих і для участі у пред’явленні трупа для впізнання, яке відповідно до ст. 230 КПК України здійснюється з додержанням вимог, передбачених ч.ч. 1 і 8 ст. 228 цього Кодексу.

Проведення такої слідчої (розшукової) дії має виражену емоційну складову, яка виражається у тому, що понятий через почуття страху чи бридливості може відмовитись приймати у ній участь. У юридичній літературі висловлена думка, що за «етичними міркуваннями для участі у пред’явленні для впізнання трупа, якщо це можливо, як понятих доцільно запросити співробітників моргу чи лікарні» [5, с. 580].

Вважаємо, що участь понятих у цій слідчий (розшуковій) дії є недоцільною. З ч. 7 ст. 223 КПК України слід виключити положення, що слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох понятих для пред’явлення трупа для впізнання.

Розглядаючи дане питання, слід зазначити, що під час дії КПК України 1960 р. деякі науковці пропонували відмовитися від обов’язкової участі понятих при пред’явленні для впізнання осіб та речей. Наприклад, про це писали В. Маляренко, І. Вернидубов [6, с. 26], В. Фастовець [7, с. 79], Ю. Фролов, В. Педан [8, с. 308].

Нами ця пропозиція не поділяються. Участь понятих є надійною гарантією правильного проведення пред’явлення для впізнання осіб та речей, належного фіксування у протоколі цієї слідчої (розшукової) дії обставин, що мають значення для кримінального провадження.




Література :

1. Кримінальний процес : підручник / Ю М. Грошевий, В. Я Тацій, А. Р Туманянц та ін. ; за ред. В. Я. Тація, Ю. М. Грошевого, О. В. Капліної, О. Г. Шило. – Х. : Право, 2013. – 824 с.

2. Булейко О. Л. Участь понятих у кримінальному процесі : [моногр.] / О. Л. Булейко. – К. : КНТ, 2010. – 168 с.

3. Методичні рекомендації щодо пред’явлення для впізнання на попередньому слідстві. – К. : МВС України, 2001. – 32 с.

4. Науково-практичний коментар до Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року / за ред. О. А. Банчука, Р. О. Куйбіди, М. І. Хавронюка. – Х. : Фактор, 2013. – 1072 с.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. Т. 1 / О. М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є. П. Бурдоль та ін. ; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – Х. : Право, 2012. – 768 с.

6. Маляренко В. Т. Про інститут понятих у кримінальному процесі України /В. Т. Маляренко, І. В. Вернидубов // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 3. – С. 22-27.

7. Фастовець В. Інститут понятих. Архаїчне явище чи процесуальна гарантія захисту прав учасників кримінального судочинства / В. Фастовець // Вісник прокуратури. – 2012. – № 3. – С. 74-81.

8. Фролов Ю. М. Проблеми участі понятих у провадженні окремих процесуальних дій на окремих стадіях кримінального процесу / Ю. М. Фролов, В. І. Педан // Вісник Донецького університету. – 2008. – Вип. 1. – С. 305-309.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ
25.02.2015 14:32
МЕЖІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
08.03.2015 15:53
ЗАСТОСУВАННЯ СПРОЩЕНОГО ПОРЯДКУ ВИДАЧІ ОСІБ З УКРАЇНИ
08.03.2015 15:47
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДІЇ НОВОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
08.03.2015 15:44




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше