:: LEX :: ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДІЇ НОВОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 25)

Термін подання матеріалів

17 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 36


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДІЇ НОВОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
 
08.03.2015 15:44
Автор: Карпов Никифор Семенович, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

13 квітня 2012 року Верховна Рада України прийняла новий Кримінальний процесуальний кодекс України. Порядок дії КПК України в просторі, часі, за колом осіб визначений у ст. 4-6 глави 1 цього Кодексу.

Дію КПК України в просторі регламентує ст. 4 цього Кодексу, відповідно до якої кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується також при здійсненні провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні. Якщо міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено поширення юрисдикції України на особовий склад Збройних Сил України, який перебуває на території іншої держави, то провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території іншої держави стосовно особи з такого особового складу, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом. При виконанні на території України окремих процесуальних дій за запитом (дорученням) компетентних органів іноземних держав у рамках міжнародного співробітництва застосовуються положення цього Кодексу. На прохання компетентного органу іноземної держави під час виконання на території України таких процесуальних дій може застосовуватися процесуальне законодавство іноземної держави, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого міжнародного договору України – за умови, що дане прохання не суперечить законодавству України.

Стаття 5 КПК України визначає дію цього Кодексу в часі. Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК України, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на момент їх отримання.

У ст. 6 КПК України йдеться про дію цього Кодексу за колом осіб. Кримінальне провадження за правилами КПК України здійснюється щодо будь-якої особи, крім випадків, передбачених ч. 2 цієї статті. Особливості кримінального провадження щодо окремої категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. Кримінальне провадження щодо особи, яка користується дипломатичним імунітетом, може здійснюватися за правилами цього Кодексу лише за згодою такої особи або за згодою компетентного органу держави (міжнародної організації), яку представляє така особа, у порядку, передбаченому законодавством України та міжнародними договорами України.

Усі наведені правові положення заслуговують окремого наукового дослідження. Нами будуть розглянуті лише окремі питання дії нового КПК України в часі.

Як вказано у розділі X КПК України «Прикінцеві положення», цей Кодекс набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування. У зв’язку з розглядом даного питання слід зазначити, що офіційні друковані видання, в яких публікуються закони, визначені у Законі від 10 лютого 2010 року «Про Регламент Верховної Ради України». У ст. 139 цього Закону йде мова про те, що підписані Президентом України закони та закони, які офіційно оприлюднені Головою Верховної Ради України, публікуються в газеті «Голос Україні» і в «Відомостях Верховної Ради Україні».

Також діє Указ Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності», що визначає офіційні друковані видання, в яких публікується закони. Крім таких видань, як газета «Голос України», «Відомості Верховної Ради України», офіційними друкованими виданнями також є «Офіційний вісник України», газета «Урядовий кур’єр», інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України». При цьому, якщо закон опубліковано в газеті «Голос України» чи «Урядовий кур’єр» раніше, ніж в «Офіційному віснику України» та «Відомостях Верховної Ради Україні», він набирає чинності після опублікування у газеті.

КПК України вперше опублікований у газеті «Голос України» № № 90-91 від 19 травня 2012 року. Отже, КПК України набирає чинності з 19 листопада 2012 року, тобто через шість місяців з дня його офіційного опублікування.

Такий розрив у часі між офіційним опублікуванням КПК України та набранням ним чинності необхідний не тільки для ознайомлення з цим Кодексом усіх зацікавлених осіб. Це необхідно для того, щоб владні суб’єкти кримінального процесу уважно вивчили норми КПК України, які вони будуть застосовувати.

Крім того, зазначений строк можна пояснити тим, що потрібно провести необхідні підготовчі заходи, про які йдеться у розділі XI КПК України «Перехідні положення». Так, у п. п. 18-20 цього розділу вказано про таке : – не пізніше трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу у місцевих загальних судах проводяться збори суддів з метою обрання слідчих суддів у порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів»; – не пізніше трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ проводяться збори суддів з метою обрання суддів, уповноважених на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх, у порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів»; – не пізніше трьох місяців з дня опублікування цього Кодексу керівники органів досудового розслідування визначають слідчих, спеціально уповноважених на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх. Ось чому набрання чинності новим КПК України віддалене від моменту його опублікування на досить значний строк.

Відповідно до розділу X КПК України «Прикінцеві положення» з 19 листопада 2012 року підлягають застосуванню усі норми цього Кодексу, крім : – положень, що стосуються кримінального провадження щодо кримінальних проступків, які вводяться в дію одночасно з набранням чинності законом України про кримінальні проступки;

– ч. 1 (у частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених ст. 402-421, 423-435 КК України) та ч. 4 ст. 216 цього Кодексу, які вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п’яти років з дня набрання чинності цим Кодексом; – ч. 4 ст. 213 цього Кодексу, яка вводиться в дію з дня набрання чинності положеннями закону, що регулює надання відповідного виду безоплатної правової допомоги; – ч. 1 ст. 41 та ч. 6 ст. 246 цього Кодексу (у частині віднесення органів Державної митної служби України до оперативних підрозділів), які вводяться в дію через рік після набрання чинності цим Кодексом;

– ч. 2 ст. 45 цього Кодексу, яка вводиться в дію через рік після створення Єдиного реєстру адвокатів України; – ч. 5 ст. 181 (у частині можливості використання електронних засобів контролю), п. 9 ч. 5 ст. 194, ст. 195 цього Кодексу, які вводяться в дію з дня набрання чинності положенням про порядок їх застосування, затвердженим Міністерством внутрішніх справ України; – п. п. 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26 розділу XI «Перехідні положення», які вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього Кодексу.

З дня набрання чинності новим КПК України втрачає чинність КПК України від 28 грудня 1960 року, який діяв з 1 квітня 1961 року. Разом з тим у розділі XI КПК України визначені випадки, коли має застосовуватися порядок, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Так, у п. п. 11, 13-16 цього розділу вказане таке : – кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій та Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом; – судові рішення, які ухвалені судом першої інстанції і не набрали законної сили на день набрання чинності цим Кодексом, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку та строки, що діяли до набрання чинності цим Кодексом; – неоскаржені судові рішення, які ухвалені судом першої інстанції і не набрали законної сили на день набрання чинності цим Кодексом, набирають законної сили в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом; – апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом; – клопотання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, подані відповідним прокурорам до дня набрання чинності цим Кодексом, розглядаються та подаються ними до суду в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом; – заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, подані до суду до дня набрання чинності цим Кодексом, а також заяви, подані прокурорами відповідно до абзацу 1 п. 16 після набрання ним чинності, розглядаються відповідними судами у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

У зв’язку з розглядом даного питання потрібно звернути увагу на назву ст. 5 КПК України – «Дія Кодексу в часі». На наш погляд, така назва є невдалою. Пояснюється це тим, що джерелом кримінального процесуального права є не тільки КПК України. У ч. 2 ст. 1 КПК України зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та інших законів України. Тому, вважаємо, що більш правильно назвати ст. 5 КПК України так – «Дія кримінального процесуального законодавства в часі». Враховуючи викладене, також пропонуємо змінити назву ст.  4, 6 КПК України.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ
25.02.2015 14:32
МЕЖІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
08.03.2015 15:53
ЗАСТОСУВАННЯ СПРОЩЕНОГО ПОРЯДКУ ВИДАЧІ ОСІБ З УКРАЇНИ
08.03.2015 15:47
УЧАСТЬ ПОНЯТИХ ПРИ ПРЕД’ЯВЛЕННІ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ ОСОБИ, РЕЧЕЙ ТА ТРУПА
08.03.2015 15:39




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше