:: LEX :: МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ КЛОНУВАННЯ ЛЮДИНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 29)

Термін подання матеріалів

10 лютого 2021

До початку конференції залишилось днів 17


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ КЛОНУВАННЯ ЛЮДИНИ
 
06.05.2015 19:02
Автор: Карп Христина Романівна, студентка юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Науково-технічний прогрес розширює напрямки міжнародної співпраці, призводить до появи важливих систем взаємодії держав, що мають потребу в спеціальному міжнародно-правовому регулюванні. Так, предметом особливого розгляду міжнародних організацій стає питання захисту людської особистості в умовах бурхливих досягнень генної інженерії та біотехнології. Оскільки перспектива клонування людини зачіпає майбутнє не лише окремих осіб або груп, але і всього людства, то відповідні рішення щодо даного явища мають прийматися на рівні міжнародних спільнот.

Аналіз міжнародного законодавства із питань клонування людини дає підстави говорити про дві його групи: 1) законодавство, що містить лише заборону репродуктивного клонування; 2) законодавство, що категорично забороняє як репродуктивне, так і терапевтичне клонування. До першої групи слід віднести Загальну декларацію про геном людини і права людини ЮНЕСКО, а також Хартію основних прав ЄС. Так, ст. 3 Хартії містить норму-гарантію визнання за кожною людиною її права як на особисту недоторканність, так і на недоторканність її психіки, та його (права) забезпечення у медичних і біологічних дослідженнях. Не є винятком і репродуктивне клонування людини [3]. 

Прикладом другої групи законодавства із клонування є Додатковий протокол щодо заборони клонування людини до Конвенції РЄ про права людини і біомедицину (приєднатися до нього можуть тільки ті держави, що підписали Конвенцію) [2] та Декларація ООН про клонування людини [1], положення яких є лише рекомендаційними за змістом. Норми Додаткового протоколу визнають неприпустимими жодні втручання, ціллю яких виступає створення людської істоти, що генетично ідентифікуватиме іншій людині (живій або мертвій) [2]. Проте основна правова цінність даного міжнародного документу у тому, що саме в ньому міжнародне співтовариство вперше офіційно виклало власну позицію на проблему клонування людини, а також задано імпульс для подальшого розвитку заборони будь-якого клонування людини на різних рівнях правової регламентації [5, с. 141]. 

Правовий аналіз дає підстави твердити, що основною ідеєю, котра пронизує усе міжнародне законодавство у сфері біомедицини та генної інженерії, є ідея невідповідності клонування людини таким основним правам людини як праву на гідність людини (therighttodignity), а також праву на її особисту цілісність (integrityoftheperson), котре потрібно чітко відрізняти від права на особисту недоторканність (securityoftheperson) [4, с. 16]. Під першим, тобто під правом на особисту цілісність людини, варто розуміти право на психічну і фізичну недоторканність. Відповідно у контексті біомедичних досліджень дане право слід трактувати як право на свободу від втручання в людський організм із дослідницькими цілями. Друге ж (право на особисту недоторканість) передбачає заборону свавільних арештів і незаконне розміщення під вартою. Поняття ж «гідність особи» включає в себе шанобливе ставлення до народження людини, під час її життя і після її смерті. 

Нажаль національне законодавство України не завжди ефективно здійснює правову охорону згаданих вище прав людини. Що свідчить про необхідність удосконалення положень вітчизняного законодавства. Наприклад, у КК України передбачено відповідальність за наругу над тілами померлих, але за подібне поводження з людським ембріоном жодної відповідальності не містить. Так, досі не зроблено відповідних змін у КК України з питань незаконної імплантації ембріонів, незаконно проведеного штучного запліднення, а також із здійснення комерційних угод, в тому числі купівлі-продажу органів людини та її тканин [7].

Як свідчить сьогодення, проблема табу клонування або ж його узаконення в універсальному міжнародному праві не вирішена. Найбільш слушною з позицій, котрі займають у галузі новітніх наукових досліджень, варто визнати позиціюекспертів Комісії ООН з прав людини. «Вони прийшли до висновку, що багатьох проблем, пов’язаних із правовою забороною клонування, вдалося б уникнути, якби об’єктом заборони став намір будь-якої особи генетично копіювати іншу людину, ніж сама технологія клонування» - зауважує український правник О. А. Мірошниченко – «Відповідно об’єктом заборони стали б дії, вчинені з метою клонування ембріона, тобто створення копії іншої людини» [6, с. 11].

Що ж стосується європейської спільноти, то сьогодні ЄС володіє трьома діючими правовими інструменти із реалізації табу, що накладене на репродуктивне клонування людини: «заборона репродуктивного клонування людських істот, як загальний принцип права Європейського Співтовариства; юридична заборона патентування біотехнологічних винаходів у галузі людського репродуктивного клонування; заборона фінансування з бюджету ЄС наукових досліджень пов’язаних з репродуктивним клонуванням людських істот» [4, с. 17] - твердить Н. Г. Васильєва. А отже, наявність законодавчої вимоги в усіх-членів - одна із архіважливих тенденцій ЄС.




Література:

1. Декларація ООН про клонування людини від 8 березня 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_d57

2. Додатковий протокол до Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини стосовно заборони клонування людини (ETS № 168) від 12 січня 1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_526

3. Хартія основних прав Європейського Союзу від 7 грудня 2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_524

4. Васильєва Н. Г. Право на цілісність особистості в праві Європейського Союзу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / Н. Г. Васильєва. – Харків, 2008. – 21 с.

5. Киселев Н. Н. Социально-правовые аспекты клонирования человека / Н. Н. Киселев, Т. Р. Короткий, А. Н. Кравченко и др. ; [предес., состав. Шевчук Е. Н., Короткий Т. Р. – Одесса : ЛАТСТАР, 2001. – 254 с.

6. Мірошниченко О. А. Право людини на життя (теорія та практика міжнародного співробітництва) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеняканд. юрид. наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / О. А. Мірошниченко. – Харків, 2005. – 20 с.

7. Третьякова В. До питання формування міжнародно-правових біоетичних засад терапевтичного клонування органів і тканин людини / В. Третьякова [Електронний ресурс] // Віче. – 2013. – № 2. – Режим доступу : http://www.viche.info/journal/3481/

______________________________

Науковий керівник: Яремко Оксана Михайлівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри публічного права юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
PUBLIC INTERNATIONAL LAW RULES AND PRINCIPLES IN WTO LAW AND THEIR APPLICATION BY THE WTO DISPUTE SETTLEMENT BODY
22.04.2015 09:46
CONFLICT OF JURISDICTIONS OF WTO DISPUTE SETTLEMENT BODY AND ADJUDICATIVE PROCEDURES UNDER FREE TRADE AGREEMENTS
22.04.2015 09:36
ПРОБЛЕМИ ЮРИДИЧНОЇ ПРИРОДИ МIЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ САНКЦІЙ
03.05.2015 22:52
ЗАКОНОДАВЧА ФУНКЦІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ДЕЯКІ ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ
02.04.2015 09:56
ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВ БІЖЕНЦІВ ТА ВИМУШЕНИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ В УКРАЇНІ
01.05.2015 21:54




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше