:: LEX :: ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА ЯК ОБ’ЄДНУЮЧИЙ ПРИНЦИП ПРЕДМЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 67)

Термін подання матеріалів

12 грудня 2024

До початку конференції залишилось днів 3


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА ЯК ОБ’ЄДНУЮЧИЙ ПРИНЦИП ПРЕДМЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА
 
29.05.2015 14:15
Автор: Литвиненко Аліна, студентка факультету цивільної та господарської юстиції, Національний університет «Одеська юридична академія»
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

Наука кримінального права являє собою частину юридичної науки, одну з галузей суспільних наук. Її змістом є злагоджена система кримінально-правових поглядів, ідей, уявлень про злочин і покарання [6, c. 19]. Наука кримінального права вивчає кримінальне право як одну з галузей права і має собою систему знань про злочин і покарання, що постійно розвивається [5, c. 8]. Науку кримінального права як систему кримінально-правових поглядів, ідей, уявлень і понять слід відрізняти від кримінального права як системи (сукупності) юридичних норм, галузі права. Кримінальне право як галузь права виступає для науки як предмет її вивчення. 

Принцип верховенства права є однією з провідних складових загальної системи засад будь-якої сучасної демократичної, правової держави. Він втілює в собі ціннісний сплав таких ідей як справедливість, рівність, свобода і гуманізм.  Принцип верховенства права вперше на національному рівні був закріплений у п. 1 ст. 8 Конституції України [1]. Розуміння його сутності знайшло своє відображення у тлумаченні, яке було надано ПВСУ у п. 1 постанови від 1 листопада 1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя": відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя [2]. За правовою позицією Конституційного Суду України, сформульованою у Рішенні від 2 листопада 2004 р., «верховенство права – це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема, у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним із проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об’єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України» [3].

Таким чином, встановлення відповідності кримінального закону Конституції України повинно ґрунтуватися на конституційних положеннях, що стосуються не тільки сфери публічного охоронюваного права, а й усіх конституційно-правових приписів, узятих у системній єдності.

Згідно з ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються діяння, які є злочинами, та відповідальність за них (п. 22) [1]. Це є свідченням пріоритетності кримінального закону, що має на меті створення бази для єдності та внутрішньої узгодженості всієї системи правових норм у галузі кримінального права. Однак судова практика, у тому числі практика Конституційного Суду України, показує, що сучасна вітчизняна система норм кримінального права ще далека від ідеалу. Положення прийнятих парламентом законів у галузі кримінального права нерідко суперечать принципу правової визначеності, а інколи й певним положення Конституції України[4, c. 15]. 

Це породжує проблеми, вирішення яких потребує залучення вітчизняного наукового потенціалу у галузі кримінального права [4, c. 16-17]. По-перше, це проблеми, пов’язані з науковим визначенням поняття кримінального правопорушення, зокрема, його поділу на злочин та кримінальний проступок залежно від ступеня тяжкості наслідків цього суспільно небезпечного діяння, як це пропонується деякими науковцями та парламентарями. По-друге, це визначення поняття кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень в аспекті дотримання одного з найважливіших критеріїв принципу верховенства права – справедливості. По-третє, це домірність покарання та форм його виконання, а також їх відповідність сучасним міжнародним стандартам та викликам сьогодення. По-четверте, це питання відповідності принципу верховенства права такого правового феномена, як звільнення особи від кримінальної відповідальності. По-п’яте, дотримання принципу верховенства права при здійсненні заходів щодо нейтралізації наслідків кримінальної відповідальності, зокрема, погашення судимості, реабілітації незаконно засудженого тощо .

Література:

1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР// ВВР. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-96

3. Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп у справі про призначення судом більш м’якого покарання // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 45. – Ст. 2975.

4. Баулін Ю. В. Верховенство права як об'єднуючий принцип предмета дослідження науки кримінального права / Ю. В. Баулін // Наука кримінального права в системі міждисциплінарних зв'язків : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 9-10 жовт. 2014 р. – Харків, 2014. – С. 13–18.

5. Диаконов В.В. Уголовное право России (Общая часть): Учебное пособие. М., 2003. 

6. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / За ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2005. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
НАСЛІДКИ НЕПРИБУТТЯ СВІДКА НА ВИКЛИК СЛІДЧОГО ТА ПРОКУРОРА
31.05.2015 22:45
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА Ч. 4 СТ. 212 КК УКРАЇНИ
31.05.2015 22:34
ДЕЯКІ ГАРАНТІЇ ОХОРОНИ ПРОФЕСІЙНИХ ТА ІНШИХ ТАЄМНИЦЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
31.05.2015 22:31
ГІПНОЗ ЯК СПОСІБ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ
30.05.2015 20:11
ДО ПИТАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПОСАДОВИХ ТА СЛУЖБОВИХ ОСІБ
30.05.2015 19:29
ПИТАННЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ НА КОМП’ЮТЕРНІ ПРОГРАМИ І БАЗИ ДАНИХ
17.06.2015 09:15
ДО ПИТАННЯ ПРО СУТНІСТЬ КОМП’ЮТЕРНОГО ПІРАТСТВА
17.06.2015 09:14
ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ДИСПОЗИЦІЇ СТ. 190 КК УКРАЇНИ
12.05.2015 20:03
РОЛЬ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА ПРИ УХВАЛЕННІ ЗАКОНОПРОЕКТУ
04.06.2015 10:11
ВІДМЕЖУВАННЯ УМИСНОГО ВБИВСТВА З ОСОБЛИВОЮ ЖОРСТОКІСТЮ ВІД ТЯЖКОГО ТІЛЕСНОГО УШКОДЖЕННЯ, ЩО СПРИЧИНИЛО СМЕРТЬ ПОТЕРПІЛОГО
04.06.2015 09:23




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше