:: LEX :: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДЖЕРЕЛ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ  В КОСМІЧНОМУ ПРОСТОРІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 21)

Термін подання матеріалів

09 квітня 2020

До початку конференції залишилось днів 9


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДЖЕРЕЛ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ В КОСМІЧНОМУ ПРОСТОРІ
 
29.05.2015 14:51
Автор: Безугла Вікторія Юріївна, студентка, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
[Секція 7. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право]


Щодня ми піддаємось опроміненню, яке навіть не помічаємо. Основну частину опромінення ми отримуємо з природних джерел радіації, до яких відноситься космічне опромінення. Але діяльність людини призводить до того, що збільшується можливість такого впливу. Складність використанням джерел іонізуючого випромінення в космічному просторі полягає у ризику винекнення небезпечних непередбачуваних чи аварійних обставин. 

У науково-правовій доктрині правове регулювання використання джерел іонізуючого випромінюванняв свій час висвітлювалось  у роботах таких вчених, як Балюк Галина Іванівна, яка торкається  данного питання в рамках ядерної безпеки; Йоріш А.І.,  Малінін С.А., який розглядав питання мирного використання енергії. Також в радянський період відомими доробками в галузі космічного права були праці Мовчан А.П., Ковалева Ф.Н., Чепрова  І.І. На сьогодні, ряд вчених розгядають використання джерел іонізуючого випромінювання в космосі з технічної точки зору не заглиблюючись в правові аспекти, або ж звертають увагу на правові проблеми делімітації повітряного і космічного просторів. [2', стр 18-25]. О. Стельмах при визначенні класифікації об’єктів убезпечення в процесі провадження космічної діяльності, вказує на виокремлення групи ризиків і загроз антропогенного походження, мінімізація яких підконтрольна суб’єктам космічної діяльності, що забезпечується за рахунок вжиття заходів, спрямованих на зведення до мінімуму випадків використання ядерних джерел енергії на борту космічних апаратів та їх безпечне використання.[1', стр. 2].  

У зв’язку з вищевикладеним, можна дійти висновку, що  регулювання використання джерел іонізуючого випромінювання в космічному просторі в науці є мало дослідженим.

Саме тому, ця сфера потребує додаткового регулювання на законодавчому рівні.

Джерела іонізуючого випромінення в космічному просторі розміщуються в космічних об'єктах, що запускаються державою, які  призначені  для вироблення  електричної  енергії  на  борту  космічних  об'єктів в цілях, не зв'язаних з живленням рушійної установки, характеристики яких в цілому співпадають з характеристиками використовуваних систем і виконуваних польотів, розташовуються такі джерела найчастіше на бортах штучних спутників. [1] 

Правові відносини здебільшого грунтуються на нормах міжнародного права, наприклад таким документом є Конвенція  про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір від 14.01.1975 р., адже саме на таких космічних об'єктах можуть розташовуються джерела іонізуючого випромінення. Відповідно до ст. 2 цієї концепції, коли космічний об'єкт запускається на орбіту навколо Землі або далі в космічний простір, держава, що запускає, реєструє цей космічний об'єкт шляхом запису у свій відповідний регістр і інформує Генерального секретаря ООН про ведення такого регістра. Генеральний секретар ООН, у свою чергу, веде регістр, у який заноситься інформація, надана державою, що запускає. [1] 

Правові основи містить Резолюція Генеральної Асамблеї ООН  "Принципи, що стосуються використання ядерних джерел енергії у космічному просторі" від 15.12.1992 р., в якій зазначаютья основоположні принципи. Принцип застосування норм міжнародного права включаючи Статут   Організації   Об'єднаних     Націй і  Договір  про  принципи   діяльності   держав   по дослідженню  і використанню космічного простору, Місяця та інші небесних тіл. Важливими є принцип використання термінів, що дає змогу порозумітися країнам на міжнародному рівні. До резолюції відносяться принципи, що мають інформативний характер, це принцип інформування у разі звернення, принцип надання допомоги та повідомлення про повернення. Найважливішими, на нашу думку, в группі принципів є принцип, що встановлює засади безпечного використання ядерних джерел енеогії та оцінки безпеки. 

Окремо в резолюції містяться розділи про правове регулювання використання ядерних реакторів та правове регулювання викорисання радіоізотопних генераторів у космосі. На данний час саме цей нормативно-правовий акт на міжнародному рівні найширше урегульовує данний вид правових відносин. [2] 

Певна кількість нормативно-правових актів мають науково-інформаційну спрямованість, наприклад, Резолюція "Космос на межі тисячоліть:  Віденська декларація про космічну діяльність та розвиток людського суспільства", що включає в себе розширення наукових знань  в  галузі  космосу  та  охорони космічного середовища - необхідно прийняти міри з метою; охорони середовища ближнього та дальнього  космосу  на підставі подальших досліджень,  що стосуються конструкцій, заходів безпеки та процедур,  пов'язаних з  використанням  ядерних  джерел енергії у космічному просторі. Тобто має загальний теоретичний характер, але є підставою для подальшого розвитку практичного застосування теоритичних підходів в цій сфері. [3] Схожою за змістом суто декларативного характеру є  Угода про спільну діяльність з дослідження і використання космічного простору від 30.12.1991 року. [4] 

Втіленням міжнародного законодавства в ЄС стали відповідні органи, які покликані контролювати дотримання законодавство у цій сфері та здійснювати інші функції серед якиї є інформування та надання допомоги. Так Конвенцією від 30.05.1975 р. було створено  Европейське космічне агенство. В кожній окремій  країні існують відповідні органи на державному рівні, України не є виннятком - Положенням від 08.04. 2011 р. було створене  Державне космічне агенство України, яке у своїй діяльності керується вище переліченими нормативно-правовими актами та національним законодавством.[5, 6] 

Правове регулювання в сфері використання джерел іонізуючого випромінювання на національному рівні поєнує в собі норми космічного права та норми у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, тобто ядерне законодавство, в якому останнє є спеціальним. 

ЗУ "Про космічну діяльність" від 15.11.1996 року має загальний характер - визначає поняття космічної діяльності, але конкретних норм з приводу використання джерел іонізуючого випромінювання не містить. [7].  

Стаття  49 ЗУ "Про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки" встановлює особливі  умови  регулювання  безпеки космічних і  літальних  апаратів  з  ядерними  установками   та джерелами іонізуючого випромінювання на борту: під час проектування, будівництва та експлуатації космічних і літальних  апаратів  з  ядерними установками  або  джерелами іонізуючого випромінювання на борту  мають  враховуватись  можливі аварії  таких  космічних  та  літальних  апаратів,    при    цьому радіаційний вплив на людей і  навколишнє  природне  середовище  не повинен  перевищувати  меж,  встановлених  нормами,  правилами   і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.У  разі  виникнення  несправності  на  борту  космічного  або літального апарату, який є власністю України, з ядерною установкою або  джерелом  іонізуючого  випромінювання,  яка  може  спричинити незаплановане   повернення   радіоактивних   речовин   на   Землю, оповіщення   заінтересованих   держав   та   подання   їм  у  разі необхідності  допомоги здійснюються відповідно до міжнародних угод та   актів  законодавства  України.  Оповіщення  місцевих  органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та населення, подання  в  разі  необхідності  допомоги  населенню здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. [8] 

На національному рівні щодо здійснення такої діяльності  нормою правового регулювання є у ЗУ "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", де є детальний опис процедури отримання ліцензтї на провадження такого виду діяльності. [9] 

Підсумовуючи вищевикладене, правове регулювання використання джерел іонізуючого випромінювання є двобічним і регулюється як нормами космічного так і екологічного права, зокрема щодо джерел іонізуючого випромінювання. 

Слід відмітити, що найбільш повно данне питання висвітлено в нормах міжнародного права, а саме в Резолюції Генеральної Асамблеї ООН  "Принципи, що стосуються використання ядерних джерел енергії у космічному просторі". Основними проблемами сьогодення є загальність положень, застарілість законодавства та потреба модернізації чи прийнятті нових нормативно-правових актів про використання іонізуючого випромінювання в космічному просторі. 

Література:

1. Конвенція  про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір від 14.01.1975 р.

2. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН "Принципи, що стосуються використання ядерних джерел енергії у космічному просторі" від 15.12.1992 р. 

3. Резолюція"Космос на межі тисячоліть:Віденська декларація про космічну діяльність та розвиток людського суспільства" від 30.07.1999 р. 

4. Угода про спільну діяльність з дослідження і використання космічного простору від 30.12.1991 р. 

5. Конвенція про створення  Европейського космічного агенства від 30.05.1975 р. 

6. Положення про Державне космічне агенство України від 08.04. 2011 р. 

7.  ЗУ "Про космічну діяльність"  від 15.11.1996 р. 

8. ЗУ "Про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки" від 08.02.1995 р. 

9. ЗУ "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" від15.05.2003 р. 

1'. Стаття Стельмах Ольги "Теоритичні умови аналізу правового режиму безпеки дослідження та використання космічного простору в мирних цілях", Видавництво Юстиніан "Юридичний журнал" #1/ 2013 р. Електронний доступ: http://justinian.com.ua/article.php?id=3807 

2'. Стаття у співавторстві Шемчука Ю.С. та Семеняка В.В. "Делімітація повітряного і космічного просторів: основні теоретичні проблеми та практика" Вісник НАН України, 2014 р. No 11.8  




допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ ОЦІНКИ ЗЕМЛІ ЗА ЗЕМЕЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ
04.06.2015 10:00




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше