:: LEX :: КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ: РЕАЛІЇ ДНЯ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 25)

Термін подання матеріалів

17 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 37


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ: РЕАЛІЇ ДНЯ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ
 
06.10.2007 10:50
Автор: Кіндзерський Володимир Іванович, юридичний факультет Тернопільського національного економічного університету
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
Питання кримінальної відповідальності юридичних осіб за в законодавство України є одним з найбільш проблемних і дискусійних у сучасній юридичній науці. Не менш актуальним, а в деякій мері і більш обговорюваним дане питання є і для решти світу. Особливо це стосується корупційних злочинів. Зокрема, одним із пріоритетних напрямків боротьби з корупцією, визнаним на міжнародному рівні, є встановлення кримінальної відповідальності юридичних осіб - Конвенція про кримінальну відповідальність за корупцію (Страсбург, 27 січня 1999 р.).
Вивчення вітчизняної правової літератури, присвяченої проблемі кримінальної відповідальності юридичних осіб, дозволяє зробити висновок про те, що в теорії українського права на сьогоднішній день простежується явна тенденція до визнання за фізичною особою статусу суб'єкта злочину і кримінальної відповідальності.
У пострадянській науковій літературі одні автори законодавче врегулювання зазначеного питання оцінюють як крок у боротьбі зі злочинністю (С.Г. Келіна, А.В. Наумов, А.С. Нікіфоров, Р.И. Михєєв, А.Г. Корчагін, Е.Ю. Антонова). Інші висловлюють сумнів або цілком заперечують необхідність подібного рішення (Н.Ф. Кузнєцова, Н.Н Полянський, М.И. Бажанов, Л.Д. Єрмакова, Т.В. Кондрашова, Л.К. Савюк) [1].
Аналіз сучасного закордонного законодавства дозволяє зробити висновок, що інститут відповідальності юридичних осіб регламентований у різних правових системах. Найбільш характерна кримінальна відповідальність юридичної особи як суб'єкта злочину в країнах англосаксонської правової родини (системі загального права). Так, у Великобританії діяння визнається зробленим корпорацією, якщо воно зроблено безпосередньо або за допомогою інших осіб [2].
У США питання залучення до відповідальності юридичних осіб регламентовані як у федеральному карному законодавстві, так і в законах штатів. Так, у ст. 2.07. Зразкового Кримінального кодексу США (1962 р.) передбачається відповідальність корпорацій, об'єднань і осіб, що діють або зобов'язаних діяти в їхніх інтересах. [3].
Карне законодавство деяких штатів, зокрема КК штату Огайо в § 2901.23, передбачає кримінальну відповідальність організації. На кримінальну відповідальність корпорацій вказує також § 20.20. КК штату Нью-Йорк.
Інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб регламентований і в ряді країн, що належать до романо-германської правової родини (континентальній системі права).
У карному законодавстві Франції юридична особа визнається суб'єктом злочину. Це положення знайшло своє законодавче закріплення в КК Франції 1992 р. У ст. 121-2 даного кодексу сказано, що, за винятком держави, юридичні особи несуть кримінальну відповідальність [4].
Діюче карне законодавство Німеччини базується на Німецькому кримінальному кодексі 1871 р. у редакції 1975 р. і також передбачає кримінальну відповідальність юридичних осіб. Правда, ці питання, у порівнянні з карним законодавством США і Франції, менш пророблені. Позначається відсутність повної кодификації карного законодавства ФРН і суперечливість численних карних законів, що діють паралельно з КК. [5].
У КК Голландії 1886 р. у редакції 1976 р. питанню кримінальної відповідальності юридичних осіб присвячена ст. 51, у якій говориться, що кримінально карні діяння відбуваються як фізичними, так і юридичними особами.
Юридичні особи також залучаються до кримінальної відповідальності в країнах скандинавської (Данія, Норвегія, Фінляндія), мусульманської (Йорданія, Ліван, Сирія), соціалістичної (Китайська Народна Республіка) правових систем. Така відповідальність відома Індії, Японії, Румунії, Республіці Молдова, Литовській Республіці.
Крім того, міжнародне співтовариство рекомендує державам підсилювати відповідальність юридичних осіб за цілий ряд протиправних діянь, здійснених у їхніх інтересах. Зокрема, такі рекомендації викладені в Міжнародній конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму від 9 грудня 1999 р., Конвенції Ради Європи про кримінальну відповідальність за корупцію від 27 січня 1999 р., Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопаду 2000 р., Конвенції ООН проти корупції від 31 жовтня 2003 р.[6].
Експерти, стверджують, що практика залучення юридичних осіб до відповідальності хоча і існує в ряді європейських держав, але для України є “революційною”. “Упевнений, що найближчим часом у юридичних колах почнеться серйозна дискусія про доцільність такого нововведення” ,- заявив адвокат Олексій Рєзников, що керує партнер компанії "Магістр і партнери". Рєзников відзначив, що такі санкції проти комерційних структур не суперечать чинному законодавству. "Ця норма здійсненна на практиці. Законодавче поле в ряді випадків дозволяє ліквідацію юридичної особи або за рішенням суду. Тепер просто з'явиться ще один привід для судової ліквідації"
Норма про відповідальність юридичних осіб викликала питання й у комітеті Верховної ради по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією "З цього приводу в нас розгорнулися серйозні дебати. Ми побоюємося, що цей механізм стане інструментом тиску на бізнес, – розповів секретар комітету Василь Волга (СПУ).
Проблема відповідальності юридичних осіб за корупційні дії пов’язана з проблемою можливості їх кримінальної відповідальності.
Юридична особа визнавалася суб'єктом злочину в проектах Кримінальних кодексів України і РФ, однак спроби введення кримінальної відповідальності юридичних осіб були рішуче спростовані більшістю теоретиків і практиків, як в нашій державі, так і в Росії. Це пов’язано з проблемою неготовності теорії запропонувати більш менш розроблену модель втілення подібного виду відповідальності юридичних осіб у законодавство, а також нездатність практики швидко пристосуватися до таких змін.
Основним аргументом супротивників установлення кримінальної відповідальності юридичних осіб є неможливість її співіснування з традиційними для вітчизняного кримінального права принципом особистої відповідальності. Наприклад, професор А. Наумов вважає, що: «Принцип особистої відповідальності … є завоюванням прогресу і демократії. І там, де він мислиться єдино можливим, вона повинний залишитися непорушним. Там же, де життя висуває інший принцип відповідальності юридичних осіб, - він цілком може співіснувати з першим і доповнювати його. Справа прогресу, демократії і законності, а головне охорони людини як виняткової і найвищої цінності від цього тільки виграє» [7]. Професор В.І. Смітіенко, що очолював групу по розробці проекту КК України, що передбачає відповідальність юридичних осіб, звертає увагу на те, що: «Українськими, російськими, японськими фахівцями незаперечно встановлена роль вольового фактора в перетворенні групи людей у суб'єкт активної діяльності. Воля індивіда, групи, за умови реальної можливості досягнення наміченої мети здатна перетворити будь-який колектив, у тому числі і юридична особа, у колектив однодумців. Юридична особа - не якийсь фантом або логічна абстракція, це реальне явище, що самостійно взаємодіє з іншими суб'єктами правовідносин». А. Нікіфоров з цього приводу вважає, що: “Загальні збори учасників (членів) юридичної особи є in corpore юридичною особою як такою, його фізичним втіленим ego – я. Їх рішення і засновані на них дії суть рішення і дії самої юридичної особи. За ці рішення, ці дії, їхні наслідки юридична особа несе відповідальність безпосередньо, прямо…”.
Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок про те, що, незважаючи на величезну кількість суперечливих проблемних моментів у питанні впровадження інституту відповідальності юридичних осіб у національне карне законодавство, воно вирішується позитивно – маю на увазі ратифікацію ряду конвенцій та прийняття Закону України про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень [8]. Про те зрозуміло і те, що теоретична правова наука не готова поки що надати більш менш розроблені варіанти теоретичного обгрунтування подібного нововведення безпосередньо в законодавство.
Дане питання вимагає подальшої розробки і глибоких досліджень, на базі яких і може бути встановлена відповідальність юридичних осіб.

Джерела:
1. Волженкин Б.В. Уголовная ответственность юридических лиц. – СПб.: Санкт-Петербург. юрид. ин-т Генер. прокуратуры Рос. Федерации, 1998.
2. Егорова Н. Уголовная ответственность юридических лиц за коррупционные преступления // Уголовное право. 2003. № 2.
3. Бакатин Д.В., Ковалева Т.К. Закон США о коррупционной деятельности за рубежом. Некоторые вопросы применения и толкования. М., 2001.
4. Крылова Н.Е. Основные черты нового уголовного кодекса Франции. М., 1996.
5. Крупко Д.І. Відповідальність за хабарництво за кримінальним правом Німеччини, Швейцарії та України (порівняльно-правове дослідження) // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – Київ, 2005.
6. Никифоров А.С. Юридическое лицо как субъект преступления и уголовной ответственности. М., 2002.
7. Грищук В.К.Проблема кримінальної відповідальності юридичної особи // Матеріали ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Формування правової держави в Україні. Проблеми і перспективи”. Тернопіль, 13 квітня 2007. – Ч.2.
8. Постанова Верховної Ради України. Про прийняття за основу проекту Закону України про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень.12 грудня 2006 року N 439-V // Internet ресурс http://www.rada.gov.ua.

e-mail: vova20041978@mail.ru
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРАВОВИЙ СТАТУС СУДІВ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
30.09.2007 12:36
ДЕРЖАВНА ВЛАДА В УМОВАХ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
30.09.2007 12:25
«САКСОНСЬКЕ ЗЕРЦАЛО» - НАЙВІДОМІШИЙ ПРАВОВИЙ ЗБІРНИК НІМЕЦЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
29.09.2007 11:59
ЗНАЧЕННЯ “ДЕКЛАРАЦІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА” 1789 РОКУ ТА ПРОБЛЕМИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ У ФРАНЦІЇ НАПРИКІНЦІ XVIII СТ.
27.09.2007 15:50
ПРАВООСВІТНЯ ТА ПРАВОЗАХИСНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ІНСТИТУЦІЙ В ЧЕХОСЛОВАЧИНІ ТА РУМУНІЇ (20-ТІ – 30-ТІ РОКИ ХХ СТ.)
27.09.2007 15:47
ПРАВОВА ОХОРОНА ОСОБИСТОГО ЖИТТЯ ЛЮДИНИ ВІД НЕПРАВОМІРНИХ ВТРУЧАНЬ У СФЕРІ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ: ПРОБЛЕМИ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ НЕТОЧНОСТІ, ШЛЯХИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ
25.09.2007 12:15
РОЛЬ ЖІНОЧИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ДОСЯГНЕННІ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ В УКРАЇНІ
02.10.2007 08:25
ЗАКОН ПРО ЗАКОН – НЕОБХІДНІСТЬ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ЦІЛОМУ
01.10.2007 22:22
СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ЯК ЯКІСНИЙ МЕХАНІЗМ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
01.10.2007 20:51
ПРАВОВА ДЕРЖАВА І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: ЄДНІСТЬ ТА ВЗАЄМООБУМОВЛЕНІСТЬ
01.10.2007 20:48




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше