:: LEX :: ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРОКУРОРА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 29)

Термін подання матеріалів

10 лютого 2021

До початку конференції залишилось днів 24


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРОКУРОРА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
 
15.04.2016 13:36
Автор: Смирнов Максим Іванович, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального процесу Національного університету «Одеська юридична академія»
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

Відповідно до положень КПК прокурор, здійснюючи свої повноваження згідно з вимогами КПК, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Процесуальне положення прокурора у кримінальному процесі має визначатися з урахуванням виконуваної прокурором процесуальної функції. Тому аналізуючи процесуальне положення прокурора відповідно до діючого кримінального процесуального законодавства, необхідно враховувати, що його участь у кримінальному процесі визначається в першу чергу закріпленими ст. 121 Конституції України базовими положеннями щодо основних напрямків діяльності (функцій) органів прокуратури України.

Відповідно до діючого законодавства на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. З метою реалізації своїх функцій прокуратура здійснює міжнародне співробітництво. На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

КПК у ст. 36 наділяє прокурора широкими владно-розпорядчими повноваженнями, які є різними за змістом та призначенням, але всі вони направлені на здійснення прокурором нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Термін «процесуальне керівництво» в КПК не розкривається, однак його визначення можна знайти у Концепції реформування кримінальної юстиції України де «процесуальне керівництво» прокурором розглядається як організація процесу досудового розслідування, визначення напрямів розслідування, координації процесуальних дій, сприяння створенню умов для нормального функціонування слідчих, забезпечення дотримання у процесі розслідування вимог законодавства України.

У кримінальному процесі нагляд прокурора за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство дійсно має специфічні ознаки. Це викликало багаторічну дискусію щодо ролі прокурора у кримінальному судочинстві та правової природи тих владно-розпорядчих повноважень, які він має у кримінальному судочинстві. У зв’язку з цим, дискусійним залишається питання щодо характеру повноважень прокурора та співвідношення прокурорського нагляду і процесуального керівництва досудовим розслідуванням. У процесуальній теорії існує декілька позицій стосовно цієї проблеми, зокрема:

1) одні автори повністю відкидають керівну роль прокурора на досудовому провадженні, стверджуючи, що керівництво несумісне з прокурорським наглядом. Прокурор здійснює нагляд, але не здійснює керівництво досудовим розслідуванням. Таким чином, роль прокурора зводиться до спостереження за досудовим розслідуванням;

2) прихильники іншої точки зору стверджують, що прокурорський нагляд і процесуальне керівництво – це самостійні функції прокурора у досудовому провадженні. Нагляд та керівництво розслідуванням – різні функції, прокурор керує розслідуванням та здійснює за ним нагляд. Ця концепція виходить із того, що прокурорський нагляд у кримінальному судочинстві характеризується винятковими повноваженнями прокурора, тому можна виділити його наглядові та керівні повноваження. При цьому керівництво та нагляд є не тотожними, однак є однопорядковими функціями. Прокурор у стадії досудового розслідування має широкі повноваження, які можна поділити на дві групи: 1) процесуальне керівництво та 2) нагляд;

3) деякі автори обстоюють наявність у прокурора функції процесуального керівництва розслідуванням, але тлумачать його у формі нагляду, вважаючи, що між першим і другим чіткої межі провести неможливо. Нагляд не може бути зведений до одного лише спостереження за виконанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування. Прокурорський нагляд, попереджуючий, такий, що виявляє, а потім безпосередньо, за допомогою своїх владно-розпорядчих повноважень усуває порушення закону та інші упущення слідчого, є по суті керівництвом розслідуванням, яке дозволяє правильно визначити головний напрям діяльності слідчого у конкретному кримінальному провадженні.

Найбільш вдалою та обґрунтованою, на наш погляд, є концепція процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Специфіка прокурорського нагляд у кримінальному провадженні, повноваження прокурора, які мають владно-розпорядчий та організаційний характер дають можливість стверджувати про здійснення прокурором процесуального керівництва досудовим розслідуванням.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ КОНФІСКАЦІЇ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДЕКСОМ
22.04.2016 14:52
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ЯК ГАРАНТ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ
22.04.2016 14:33
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ВІКОВОЇ МЕЖІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
11.04.2016 14:32
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
06.05.2016 11:45
КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА
03.05.2016 14:11




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше