:: LEX :: ЩОДО ІСТОТНИХ УМОВ КОНЦЕСІЙНОГО ДОГОВОРУ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 18)

Термін подання матеріалів

11 грудня 2019

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЩОДО ІСТОТНИХ УМОВ КОНЦЕСІЙНОГО ДОГОВОРУ
 
29.11.2007 19:14
Автор: Журавський Вадим Володимирович, студент Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана
[Господарське право. Господарський процес]
Договір концесії виступає як один із договорів про виконання спеціальних робіт . Виступаючи потужним механізмом підвищення ефективності використання державного і комунального майна і забезпечення потреб громадян України у товарах (роботах, послугах), відносини договору концесії потребують детального та чіткого законодавчого регулювання.
Метою даної роботи є розробка пропозицій щодо вдосконалення Закону України «Про концесії» в аспекті істотних умов договору концесії.
В 1999 році було прийнято спеціальний нормативно-правовий акт який регулює концесії – Закон України «Про концесії». Цей Закон визначає поняття та правові засади регулювання відносин концесії державного та комунального майна. В п. 1 ч. 1 ст. 10 даного закону зазначено істотні умови договору концесії. До них, зокрема, належать такі: сторони договору; види діяльності, роботи, послуги, які здійснюються за умовами договору; об'єкт концесії (склад і вартість майна або технічні і фінансові умови створення об'єкта концесії) та інші. Проте положення щодо сторін як істотних умов договору викликає сумніви в плані його доцільності.
Вчені з цього приводу дотримуються різних позицій. Так, наприклад, в підручнику «Цивільне право України» під редакцією Дзери О.В. та Кузнецової Н.С., при переліку всіх істотних умов умова про сторони була відсутня, з чого можна зробити висновок, що автори не розглядають сторін як істотну умову договору. В інших роботах приводиться перелік істотних умов, зазначених в Законі України «Про концесії», з чого випливає, що автори погоджуються з такими положенняик. Наприклад, в науково – практичному коментарі до Господарського кодексу під редакцією Мамутова В.К. автор схиляється до позиції законодавця, зазначаючи, що вимоги до концесійних договорів, порядок щодо їх укладання та інші питання визначаються законом про концесії .
На наш погляд, сторони договору ніяким чином не можуть виступати в якості істотних умов, адже сторони та умови договору – це різні поняття. Сторони договору – це фізичні або юридичні особи, які мають відповідні права і обов’язки, котрі випливають із договору, а також можуть бути передбачені законодавством України. Положення щодо істотних умов міститься, зокрема в ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу, де зазначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Це означає, що саме сторони повинні досягти згоди за всіма істотними умовами, які визнані такими законом або необхідні для даного виду договорів. Звичайно, у договорі повинно бути зазначено, між ким цей договір укладається. Проте це не означає, що вони стають істотними умовами договору, оскільки сторони не узгоджують умови щодо самих себе.
На підставі викладеного пропонуємо пункт 1 частину 1 статті 10 виключити із Закону України «Про концесії» через його недоцільність.

Література:
1. Цивільний Кодекс України вiд 16 січня 2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради , 2003, NN 40-44, ст. 356
2. Закон України «Про концесії» вiд 16 липня 1999 № 997-XIV // Відомості Верховної Ради, 1999, № 41, ст. 372
3. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України/ під ред. Мамутова В. К. – 2004 р.
4. Дзера О. В. Кузнєцова Н.С “Цивільне право України» Кн. 1.-К.: 2005 р.

e- mail: zhuravskyi@ukr.net
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЗНАЧЕНИЕ ПУБЛИЧНЫХ СУБЪЕКТОВ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ ДЛЯ ФОРМИРОВАНИИ ПРАВОВОГО ГОСУДАРСТВА
06.12.2007 22:53




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше