:: LEX :: ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ КОНФІСКАЦІЇ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДЕКСОМ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 17)

Термін подання матеріалів

12 листопада 2019

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ КОНФІСКАЦІЇ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДЕКСОМ
 
22.04.2016 14:52
Автор: Карпенко Катерина Володимирівна, студентка 3 курсу, спеціалізація "цивільна та господарська юстиція " Криворізький факультет, Національний університет «Одеська юридична академія»
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]

Спеціальна конфіскація майна належить до одного з найбільш проблематичних інститутів, який досі не здобув належного наукового розроблення. Особливої актуальності це питання набуває у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської Комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації" від 18.02.2016 №1019-VIII.

Зазначеним законодавчим актом З статтю 961 Кримінального кодексу України викладено в новій редакції, згідно з якою: "Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених  КК України, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Ст. 170 КПК України зазначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Досить незрозумілим є визначення та застосування в ст. 170 КПК України такого терміну, як "сукупність підстав чи розумних підозр вважати". Аналіз вказаної статі дає змогу зробити висновок про те, що орган досудового розслідування в особі слідчого матиме можливість застосувати право арешту майна з підстав того, що на його думку воно може бути заарештовано,  так зване, суто внутрішнє переконання.

На нашу думку доцільно викласти дану статтю в наступній редакції "Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність доказової інформації вчинення злочину..."

Закон про спеціальну конфіскацію майна визначає третіх осіб, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін, на суму значно нижчу ринкової вартості або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі: отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Таким чином, аналізуючи даний текст статті ми бачимо, що треті особи – це фактично сторони цивільних правовідносин: покупець, особа, якій було подароване таке майно тощо.

Зміни, що були внесені, фактично згладили принцип правомірності правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Але згідно зі змінами, які поніс КПК України слідчий, фактично, буде брати на себе повноваження суду і без судового процесу визначати чи дійсний цей правочин, чи ні.

Отже, аналізуючи положення нової редакції ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України, можна дійти висновку про те, що в цілому зміни, які були внесені до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України є позитивним кроком, проте потребують деякого доопрацювання, оскільки бажання імплементації національного законодавства до стандартів законодавства країни Європейського Союзу, в нашому випадку може призвести до порушення прав громадян.  




Джерела:

1. Закон України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації" від 18 лютого 2016 р.

2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 р.

______________________

Науковий керівник: Аненко Олександр Сергійович, старший викладач, Криворізький факультет, Національний університет «Одеська юридична академія»



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ЯК ГАРАНТ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ
22.04.2016 14:33
ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРОКУРОРА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
15.04.2016 13:36
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ВІКОВОЇ МЕЖІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
11.04.2016 14:32
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
06.05.2016 11:45
КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА
03.05.2016 14:11




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше