:: LEX :: КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 29)

Термін подання матеріалів

10 лютого 2021

До початку конференції залишилось днів 17


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА
 
03.05.2016 14:11
Автор: Лучка Ольга Романівна, студентка юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]


Однією із проблем українського суспільства є стрімке зростання протиправних посягань у сфері кредитних відносин, що ставить під загрозу небезпеки як економіки України загалом, так і банківської системи зокрема. Особливістю даних посягань є високий інтелектуальний та фаховий рівень шахрайських дій відносно кредитних ресурсів українських банків.




Кредитні відносини є самостійною сферою економічних відносин, пов'язаною із наданням коштів у позику та повернення їх (коштів) разом із визначеними відсотками.

На сьогоднішній день наука кримінального права України не виробила єдиного підходу стосовно розуміння кримінальних відносин як об’єкту кримінально-правової охорони. Проте, аналіз наукових праць із даної проблематики дає підстави твердити, що під кредитними відносинами як об’єктом кримінально-правової охорони слід розуміти охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, що забезпечують рух кредитних коштів в різних сферах економіки та виникають між кредитором і позичальником на умовах, встановлених кредитором, із метою отримання прибутку і надання фінансових послуг юридичним і фізичним особам.




Як свідчить правозастосовча практика, у сфері вітчизняного кредитування вчиняються різного характеру злочинні діяння. Що дало можливість науковцям твердити про значну кількість підстав класифікації злочинів у сфері кредитування.

Так, зазвичай виділяють наступні підставами класифікації злочинів у сфері кредитних відносин:




1. етапи (стадії) процесу кредитування: 1) подання неправдивої інформації при видачі кредитів; 2) перевірки кредитною установою поданих особою документів, надання попередніх висновків щодо повноти та дійсності поданих документів; 3) надання згоди уповноваженим органом кредитної установи для прийняття рішення про видачу кредитних коштів; 4) укладення кредитного договору та видачі коштів; 5) під час супроводження кредиту банківськими та кредитними установами;

2. суб’єкти кредитування: 1) злочини, які вчиняються позичальниками; 2) злочини, які вчиняються службовими особами банківських і кредитних установ; 3) злочини, які вчиняються службовими особами органів, що регулюють та контролюють банківську діяльність та іншими службовими особами;

3. форма кредиту (не забезпечені, т.т. бланкові, забезпечені);

4. кількісний склад суб’єктів злочину (одноособові, групою осіб) [5, с. 106].

Варто звернути увагу і на підставу класифікації досліджуваних нами злочинів, запропоновану М. Л. Давиденко, - вид економічної діяльності банківських установ. Так, науковець, беручи за основу види економічної діяльності банківських установ, що закріплені у Законі України «Про банки і банківську діяльність» [2], у сфері банківської діяльності виділяє наступні злочини:




1) злочини у сфері банківського кредитування;

2) злочини у сфері розрахункових операцій банків;

3) злочини у сфері депозитних операцій банків;

4) інші злочини, що  пов’язані з діяльністю банківських установ (операції з цінними паперами, зовнішньоекономічною діяльністю, трастові операції тощо) [3, с. 159].

О. Сухачова до основних злочинів у сфері банківського кредитування відносить протиправні діяння, передбачені Кримінальним кодексом України (далі – КК України) [1], котрі на кредитні відносини посягають шляхом обману або зловживання довірою: 1) шахрайство(ст. 190 КК України); 2) заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України); шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222) [4, с. 112].

Особливо практичне значення має класифікація злочинів у сфері кредитування, що випливає із безпосереднього об'єкта злочинів: 1) злочини, щобезпосередньо посягають на кредитні відносини (наприклад, шахрайство (ст. 190 КК України); шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК України); 2) «інші злочини», т.т. злочини, що опосередковано посягають на сферу кредитування: заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України), невиконання судового рішення (ст. 382 КК України) [1].

Як зазначає О. В. Старостенко, під злочинами у сфері кредитування слід розуміти суспільно небезпечні винні діяння (дії або бездіяльність) вчинені суб’єктом злочину з метою отримання незаконним шляхом кредитних коштів чи інші незаконні дії, що пов’язані з кредитними правовідносинами [5, с. 106].

Кримінальне законодавство України не містить самостійної норми,  котра б прямо передбачала відповідальність як за незаконне отримання кредиту, такі за ухилення від погашення кредиторської заборгованості.

На практиці часто зустрічаємо множинність злочинів у сфері банківського кредитування, які, зазвичай, кваліфікуються за сукупністю економічних та інших, суміжних з ними, злочинів. Що в котре підтверджує думку про те, що неодмінно потрібно виділяти злочини у сфері банківського кредитування та «супутні» із ними злочини, що на практиці часто виступають як способи вчинення основних злочинів.




Література:



1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. (редакція від 18 березня 2016 р.) // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.

2. Закон України «Про банки і банківську діяльність»  від 7 грудня 2000 р. (редакція від 1 квітня 2016 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 5-6.- Ст. 30.

3. Давиденко М. Л. Поняття та класифікація злочинів у банківській сфері / М. Л. Давиденко, О. В. Герасимов // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Право. - 2013. - № 1062, вип. 14. - С. 158-162.

4. Сухачов О. Злочини у сфері банківського кредитування / О. Сухачов // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - 2012. - Вип. 93. - С. 111-114.

5. Старостенко О. В. Поняття та види злочинів у сфері кредитування / О. В. Старостенко // Митна справа. - 2013. - № 6(2.1). - С. 100-107.

______________________


Науковий керівник: Яремко Оксана Михайлівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та процесу Тернопільського національного економічного університету, доцент 



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ КОНФІСКАЦІЇ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДЕКСОМ
22.04.2016 14:52
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ЯК ГАРАНТ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ
22.04.2016 14:33
ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРОКУРОРА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
15.04.2016 13:36
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ВІКОВОЇ МЕЖІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
11.04.2016 14:32
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
06.05.2016 11:45




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше