:: LEX :: ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ НАУКИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 15)

Термін подання матеріалів

16 вересня 2019

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ НАУКИ
 
03.05.2016 14:20
Автор: Русенко Ярослав Григорович, кандидат ветеринарних наук, доцент, секція безпека життєдіяльності людини кафедри психологічних та педагогічних дисциплін Тернопільського національного економічного університету
[Секція 12. Медичне право]

Сьогоднішні студенти вищих учбових закладів завтра підуть у виробництво на різні службові посади. Якість і ефективність їх праці буде залежати не тільки від одержаних в інституті знань. Для виробничого успіху необхідні не лише ґрунтовні фундаментальні знання, а й уміння одержувати їх в потоках інформації з передового краю науки.

У вітчизняних наукових виданнях інколи зустрічаються публікації, в яких автори викладають експериментальний матеріал, не вдаючись до теоретичних узагальнень одержаних результатів. Цим явно збіднюється зміст публікації, у читача не формується здатність до теоретичного мислення.

   В даній статті робиться спроба познайомити читачів з основними формулюваннями інформації в наукових фахових виданнях. Тому бажано щоб читач був ознайомлений із законами формулювання наукового матеріалу потрібного фаху, володів науковою лексикою, а також системою атрибутів такого суспільного явища, як наука. 

Наука − це дослідницька діяльність, яка спрямована на пізнання і практичне використання законів природи і суспільства. Отже, наука − це діяльність суспільства з одержання знань, а також способів наукового пізнання [ 2; 1; 3; 11; 9; 10; 4; 5 ]. 

Вочевидь науковий потенціал у значній мірі залежить від політичної та економічної культури кожної окремо взятої країни [6].

З іншого боку самодостатність будь-якої науки визначається наявністю чітко сформульованих наукових понять, які утворюють її понятійний апарат. До того ж її основними атрибутами є  об’єкт, предмет, метод, а також теоретично узагальнена її складова [ 10; 5; 7; 3; 8; 9; 2 ].

Об’єкт науки − це річ, явище, на які спрямовано пошукову діяльність людини. Кожна наука має свій об’єкт вивчення, який можуть вивчати інші суміжні науки. Але кожна наука виділяє в цьому об’єкті свій аспект вивчення специфічних властивостей об’єкту.  

Так, наприклад, наука про гігієну молока має об’єкт “молоко”. В той же час молоко є об’єктом вивчення санітарної мікробіології, технології переробки молока, дієтології і ще багатьох суміжних наук. Але предметом кожної науки про молоко є тільки те специфічне, що розкривається в об’єкті її методами (метод – спосіб, прийом або система прийомів для досягнення мети, для виконання певної операції); наприклад, основний метод гігієни молока є метод мікробіологічний. Специфічною рисою методу є його предметна визначеність. Гігієна молока, застосовуючи мікробіологічний метод, вивчає не всі відомі мікроорганізми, а лише ті, які впливають на показники якості і безпеки молока. Тому предмет науки визначає зміст системи методів[3; 4; 9; 5; 10; 7]. Так для виготовлення високоякісного сиру потрібно використовувати молоко, в якому присутні збудники маслянокислого бродіння тільки в унормованій кількості. Для їх визначення застосовується спеціальний метод, який є основним мікробіологічним методом у сиро виробництві.  

Всяке знання починається з виявлення фактів і ґрунтується на фактах (факт − дійсна подія, твердо встановлене знання, одержане в досвіді і є підставою для висновку). Але сума фактів, одержаних в результаті спостережень, і їх просте перечислення, це ще не наука, це звичайна фактографія (опис фактів без аналізу та їх узагальнення). Наука − це не проста реєстрація фактів, а їх пояснення. Отже, для науки є суттєвими не тільки емпіричні дані, але й їх теоретичне узагальнення [5;3;8]. Цікаво, що поняття „емпірик” бере свій початок від більш давнього значення англійського слова „empiric”, що означало „лікар − шарлатан”, на відміну від слова „phisician”, тобто − „лікар”,  „доктор”, „цілитель”. Цей екскурс у історію становлення поняття  „емпірія”, „емпіричний”, ніяким чином не заперечує практичної основи будь-якого наукового знання, в тому числі і ветеринарного.

Отже, основними і найбільш загальними методами наукового дослідження є методи емпіричного і теоретичного дослідження. Ці два методи взаємопов’язані між собою, адже відокремлення теорії від досвіду призводить до того, що теорія стає безпредметною, а досвід − сліпим. Ще Ломоносов писав: „Бесполезны тому очи, кто желает видеть внутренность вещи, лишаясь рук к открытию оной. Бесполезны тому руки, кто к рассмотрению  открытых вещей очей не имеет”. 

В листі до молоді І.П. Павлов писав, що ”потрібно вивчати, зіставляти, накопичувати факти. Як не ідеальне крило пташки, воно ніколи не змогло б підняти її вгору, не опираючись на повітря. Факти − це повітря для вченого, без них учення ніколи не зможе злетіти. Без них теорія − пусті потуги. Але вивчаючи, експериментуючи, спостерігаючи, не можна залишатися на поверхні фактів. Потрібно проникати в таємницю їх виникнення, наполегливо відшукувати закони, що ними управляють”. Але І.П. Павлов тут же попереджав: ”Без ідеї в голові взагалі не побачиш фактів”.

„Голий результат є труп” − говорив видатний діалектик Гегель. „Найти закон явищ означає їх зрозуміти” (Г. Гельмгольц, 1898). За Менделєєвим − факти − це матеріал, теорія − план, а наука − це споруда, побудована з цього матеріалу. Факт сам по собі нічого не значить. Важлива інтерпретація. А.М. Бутлеров більш категоричний: факт без теорії − не наука, а наукове сміття. 

Отже, вищою сходинкою пізнання є теоретичне мислення, узагальнення окремих явищ і виявлення зв’язків між ними. Результати цих узагальнень знаходять своє вираження в поняттях, категоріях, законах. Розуміння цього взаємозв’язку надзвичайно важливе у системі шкільної спеціальної та вищої освіти. Знайомлячись у практичній дослідницькій чи експериментальній діяльності з науковими фактами, школярі і студенти мають можливість інтерпретувати під керівництвом учителя та викладача власні узагальнення,  виводити у судження, а судження у гіпотези та закономірності.

Наприклад,  в американських High school (відповідає системі шкільної освіти України 9-11 класам) можливість науково досліджувати явища й процеси та експериментувати змінюючи задані умови є обов’язковою умовою вивчення навчальних предметів. Варто зауважити, що перш ніж школяр обере напрям шкільної спеціалізації, його нахили та здібності, так само як і знання тестуються. На цій основі школярам і рекомендують відповідні програми HIGH SCHOOL.

У програмі засвоєння знань і навиків комп’ютерного програмування є лише сім предметів: математика, економічна географія, комп’ютерне програмування, англійська мова, китайська мова, всесвітня історія та фізичне виховання. Зрозуміло, що така кількість предметів, дає можливість не тільки теоретично, але й самостійно згідно завдань-інструкцій вести наукове дослідження у домашніх умовах.

Наприклад, з економічної географії учням з теми «природно-кліматичні умови США» дається завдання виявити залежність росту та розвитку рослини від наявності потрібної кількості вологи, сонячних днів, добової температури та якості землі. Клас ділиться на групи по п’ять учнів, кожний учень у своїй групі отримує завдання-інструкцію спостерігати за розвитком рослини від зернятка до стебла за заданими умовами. В одній групі спостереження ведуться за формуванням кореневої системи, в іншій за ростом стебла, ще в іншій за кольором стебла і кількістю листочків та їх величиною на ньому. В самій групі учні в домашніх умовах спостерігають за розвитком рослини при недостатності води, або недостатності світла і т.д. Група регулярно спілкується щоб обговорити спостереження на певному етапі. На кінцевому етапі всі учасники групи  формують резюме, яке  в класі аналізується всіма. І так по кожній дослідницькій частині. Оцінки всім учням виставляються за персональний письмовий звіт кожного учня підготовленого на основі резюме всією групою. Ця оцінка входить в оціночний бал при здачі учнями HIGH CSHOOL документів в коледж чи інститут.

У вищій школі (ТНЕУ) на кафедрі психологічних та педагогічних дисциплін розроблено та використовується ділова гра для поглибленого вивчення закономірностей проявів типу темпераменту в експериментальній ситуації. Суть гри, що проводиться в частині практичного заняття, зводиться до того, що академічну групу за наслідками тестування ділять на мікро групи з представників одного типу темпераменту. Усім учасникам роздають однакове завдання  і методом мозкового штурму з умовних сангвініків, меланхоліків, холериків та флегматиків визначають кінцеве здійснення вчинку людини в запропонованій експериментальній ситуації. Характерно, що аргументація необхідності кожного вчинку в усіх мікро групах принципово відрізняється, але також характерно і те, що дівчата з холеричним типом темпераменту були значно агресивніші та категоричніші ніж юнаки, а юнаки з меланхолійним типом темпераменту були набагато невпевнішими ніж дівчата.

Оцінювання всіх здійснюється за результатами реферативної роботи кожного студента з даної теми. В ній необхідно проаналізувати цінності людини, середовища виховання, власний досвід у діяльності та вчинках особи.

Відомо, що першою картиною світу для людини було його чуттєве сприйняття, котре є антропоморфним, тому що світ поставав як набір показників органів  відчуття.  Мова первісної людини формувалася протягом тисячоліть, починаючи від окремих звуків до бодай невеликого набору слів. В усних ведах трьох – шести тисячоліть до нашої ери, які пізніше було зафіксовано письмово, стан, коли горіло вогнище  і людині  було комфортно себе почувати, був виражений словом ”тепа”. Це було чуттєве сприйняття комфортності. Поступово така конкретність поширилася на стан, коли людина грілася на сонці, коли одягала на себе одяг в холодний ранок. Відтак,  слово ”тепа” поступово стало означати суть явища, під цим словом людина почала розуміти будь-яку умову створення комфорту, яку вона розуміла під словом ”тепа”, що з часом трансформувалося в слово ”тепло”.

Процес матеріалізації думки в слово − це був великий  крок, здійснений свідомістю людини на шляху її руху від чуттєво-конкретного до абстрактного, тобто відокремленого від почуттєвого сприймання явищ до їх суті. Так, окреме слово поступово набрало змісту, яке ми називаємо ”поняття”, тобто найбільш проста, але уже людська форма відображення об’єктивного світу, форма розумової діяльності. Коли ми говоримо чи пишемо, ми, навіть не усвідомлюючи, говоримо поняттями, тому, що кожне слово будь-якої мови − це ”поняття”.

Мова – це не тільки комунікаційна функція. Матеріалізація думки в слові служить не тільки меті спілкування людей. Мова відіграє важливу роль у пізнанні світу, тобто має гносеологічну функцію, вона вирішує проблему формування єдиної ”мови науки” [9]. Скажімо, поступово слово ”тепло”, перетворившись у поняття, ввійшло в нашу мову як збірне різних понять: ”тепло”, ”теплопровідність”, ”теплотехніка”, ”тепловоз”, ”теплі стосунки” і багато самих різноманітних відтінків і значень, в основі яких лежить первісне слово ”тепа”.

Категорії і поняття − це універсальні форми мислення, вони відображають загальні властивості об’єктивної дійсності та її пізнання, це згустки людських знань або узагальнення практики. Зміст і глибина теоретичної бази кожної конкретної науки визначається наявністю адекватного понятійного апарату [ 8; 5 ]. Основні поняття відносять до розряду категорій даної науки чи навіть групи споріднених наук. Будучи результатом узагальнення суттєвих зв’язків і відносин об’єктивного світу, наукові категорії і поняття є опорними пунктами нашого пізнання. Тому кожна наука в цьому розумінні є системою відповідних наукових понять і категорій, які відносяться до предмету дослідження даної науки. В біології це такі поняття, як організм, вид, спадковість, мінливість; у екології − особина, популяція, середовище, екосистема, еконіша; в санітарній мікробіології − мікробне число, санітарно-показовий мікроорганізм, колі-титр, бактерії групи кишкових паличок; у епізоотології − джерело інфекції, збудник інфекції, інфекція, механізм передачі інфекції; у ветеринарній санітарії − дезінфекція, санація, дератизація і т.д. 

Отже, до числа важливих завдань методологічного аналізу науки відноситься дослідження її понятійного апарату. Адже, власне, в поняттях та категоріях концентруються результати багатовікового розвитку науки. Понятійний апарат науки є основа всієї системи логіко-семантичних засобів одержання, репрезентації і прирощення наукового знання [3]. 

Закони науки за своєю логічною формою є судження, пояснення зв’язків між поняттями та категоріями, які охоплені законом.

Наприклад, основним джерелом мікробного обсіяння молока є забруднене доїльне обладнання. Це є змістом окремого поняття. Але ж на якість молока впливають такі фактори, як утримання корів, їх годівля, якість кормів, стан здоров’я, технічний стан доїльних установок. Навіть сезон року та ще деякі фактори. Звідси формується закон і якість молока є інтегративна сума факторів, які перечислені вище. 

Важливу роль у природничих науках відіграють гіпотези. Гіпотеза − це спроба уявно проникнути в сутність ще недостатньо вивченої області знань. Гіпотеза є теоретичне передбачення закономірних зв’язків явищ, які пояснюють наявну сукупність фактів [5;  3;  10]. 

При систематизації одержаних експериментальних матеріалів гіпотези примушують учених виконувати дослідження не хаотично, не безсистемно, а зосереджувати їх навколо вузлових, але ще не вирішених проблем. 

В цьому сенсі цікавим є такий приклад. Одним з основних законів екології є закон про формування екосистем організму теплокровних. Органи людини і тварин, що відкриті у зовнішнє середовище мають свій тільки їм притаманний нормомікробіоценоз, який філогенетично підібраний і сформований в процесі філогенезу господаря (макроорганізму). Такі органи функціонують за законами екологічних систем, у яких нормальна мікрофлора захищає екосистему від заселення чужорідними, небажаними бактеріями, виробляє для макроорганізму необхідні для нього ферменти та інші сполуки, а макроорганізм “годує” свою мікрофлору, підтримує нормальні умови для її існування. Після проведення відповідних досліджень ця гіпотеза повністю підтвердилася.  

Тому,  відсутність гіпотези, яка б теоретично об’єднувала одержаний науковий, але не повністю узагальнений емпіричний матеріал, веде до розброду в наукових дослідженнях. Звідси й побудова гіпотез розглядається як один із наукових методів. Боротьба між прибічниками різних гіпотез − це один із проявів боротьби поглядів і свободи критики в науці. Не дивно, що свобода вільно висловлювати свої погляди на ті чи інші проблеми високо цінувалася в часи  Мечникова, Павлова, Вернадського, Тімірязєва. За критичні зауваження виносилася публічна подяка.

Радянський вождизм у науці, безкомпромісна жорстока розправа з ученими, які не розуміли або не підтримували ідею партійності соціалістичної науки, відучили радянських учених відкрито виступати з критичним аналізом наукових публікацій. Не треба думати, що лисенківщина в природничих науках виникла завдяки особливим якостям Лисенка як ученого. Все в країні було під наглядом недремного ока партії і підпорядкованих їй органів. Руками Лисенка була очищена ВАСГНІЛ від занадто самостійних академіків, потім йому присвоїли звання прихильника неоламаркізму, і він пішов з Академії. Мавр зробив свою справу, Мавр пішов у тінь, але його урок науковці засвоїли так міцно, що пам’ятають ось уже декілька поколінь. В цьому причина того, що боротьба прибічників різних гіпотез у нас ще в зародковому стані. За останні 20 років в Україні проведено десятки сотень наукових, науково-виробничих та інших семінарів, конференцій, окремі з них мали статус міжнародних, наші делегації учених систематично виїжджають за кордон переймати науковий досвід. Але ми не пам’ятаємо ні одного випадку семінару типу круглого столу, де б зустрілися прибічники різних поглядів на ту чи іншу проблему.

 Створення умов в яких особистість активно аналізує явища та процеси у студентському віці забезпечує ґрунтовну основу для наукової та дослідницької діяльності  для фахових науковців в майбутньому.

З кожним роком зростає обсяг наукової інформації, зокрема інформації патентної. Виникла гостра потреба в системі обміну інформацією, круглі столи, організація дискусій на визначені теми. В іншому випадку молодий науковець залишиться в учорашньому дні.




Джерела:

1. Вернадський В.И. Размышления натуралиста. Научная мысль как планетарное явление /В.И. Вернадский.-М.,1977.

2. Гайденко П.П. Эволюция понятий науки / П.П. Гайденко. –М., 1980.-567с.

3. Георгиевский А.С. Методология и методика научно-исследовательской работы в медицине /А.С. георгиевский.- Л.: Медицина, 1981.- 255с.

4. Мировоззрение и естественно-научное познание /Н.Т. Абрамова, М.А. Голубец, Н.П. Депенчук и др.- К.-: Наукова думка, 1983.- 326с.

5. Петленко В.П. Философия медицини / В.П. Петленко, Г.И. Царегородцев.- К.: Здоровя, 1979.- 232с.

6. Галаур С. Науковий потенціал залежить від політичної та економічної культури /С. Галаур // Дзеркало тижня. - 2006.- № 53.

7. Жирнов В.Д. Проблема предмета медицины /В. Д. Жирнов.- М.: Медицина, 1978.- 238 с.

8. Готт В.С. Категории соременной науки / В.С. Готт, Э.П. Семенюк, А.Д.Урсул.- М.: Мисль, 1984.-268 с.

9. Царгородцев Г.И. Диалектический материализм и теоретические основы медицины / Г.И. Царгородцев, В,Г. Эрохин.- М.:Медицина, 1986.- 286 с.

10. Кедров Б.М. Предмет и взаимосвязь естественных наук / Б.М. Кедров.- М.: Изд.акд.наук, 1962.- 410 с.

11.Ярных В.С. Ветеринарная санитария и проблемы екологи / В.С. Ярных // Ветеринария.- 1990.- №7.- С.3-6.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше