:: LEX :: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ГОЛОСУВАННЯ В УКРАЇНІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 27)

Термін подання матеріалів

17 листопада 2020

До початку конференції залишилось днів 18


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ГОЛОСУВАННЯ В УКРАЇНІ
 
18.05.2016 18:31
Автор: Мальцев Вадим Віталійович, Харківський національний університет внутрішніх справ
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

З прийняттям Конституції Україні в 1996 році отримав своє нормативно-правове закріплення широкий спектр політичних прав і свобод, серед яких важливе місце посіло право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Тобто, громадяни України отримали реальну можливість впливати на політичні процеси, що відбуваються в державі та суспільстві. Разом з тим, вибори, які проводилися в нашій державі останнім часом, свідчать про те, що у суспільстві наростає недовіра до влади і до ефективності її зміни шляхом голосування. Йдеться про численні фальсифікації, порушення виборчого законодавства, що у свою чергу затягує підрахунок голосів і встановлення результатів. Дуже часто активність голосування та підрахунок результатів викликають сумніви і тягнуть численні скарги та як наслідок судові процеси [1].

Одним із способів подолання можливостей фальсифікацій виборчого процесу більшість політиків, громадських діячів, науковців вбачають у впровадженні так званого «електронного голосування». Адже у цьому випадку підрахунок результатів проводиться автоматично, без втручання персоналу виборчої дільниці і фактично за лічені хвилини. Крім того, електронне голосування розглядають також як засіб забезпечення зворотного зв'язку між виборцем і конкретним депутатом чи партією, за яких він віддав свій голос. 

Слід зазначити, що електронна система голосування вже запроваджена і використовується у багатьох країнах світу: у США, Канаді, Індії, Бельгії, Австралії, Естонії, Південній Кореї. У Великій Британії, Німеччині, Франції, Італії, Норвегії, Японії, Китаї проводяться експерименти по її використанню. 

Найбільш демократичні в цьому питанні США – у кожному штаті діє до шести систем голосування: бюлетенями, перфокартами, механічними системами, електронними пристроями та змішаний тип із використанням кількох названих способів [2]. 

Основним призначенням використання електронних технологій голосування у державах, які їх запровадили, вважається забезпечення здійснення людиною волевиявлення і підрахунку голосів без втручання посередників, які можуть вплинути на результат. Тому важливими вважаються заходи по збереженню таємниці голосування через Інтернет, недопущенню маніпуляції з електронними бюлетенями і попередженню хакерських атак [3]. 

Проведення найближчого виборчого процесу з елементами електронного голосування пророкують й в Україні, оскільки існує впевненість, що така система може бути корисною. Однак слід усвідомлювати, що запровадження в нашій державі електронного голосування пов’язано з рядом проблем. 

По-перше, мова йде про електронний сервіс. Адже в процесі розвитку інформаційних систем та технологій та їх застосування в практичній діяльності, постійно збільшується кількість протиправних посягань на носії інформації та інформацію про особу. Відповідно, несанкціоноване втручання в роботу програми голосування може становити загрозу як державним і колективним інтересам, так і інтересам окремих осіб.

По-друге, незважаючи на розширення української Інтернет-аудиторії та загальне зростання її комунікативної активності, можливість доступу до Інтернету всіх бажаючих все ще залишається проблемою, особливо в селах. Але якщо уявити, що доступ до мережі буде абсолютно по всій території України, виникає ще одна проблема: низький загальний рівень інформаційно-комп’ютерної грамотності користувачів, а відповідно можливість розібратися з пристроєм для електронного голосування без сторонньої допомоги. А це, знову таки, може призвести до фальсифікації результатів такого голосування. Тому, в деяких країнах (наприклад, Норвегії) поряд з електронним голосуванням використовується традиційне голосування, бюлетенями.

Ще однією проблемою запровадження електронного голосування в Україні, на нашу думку, є відсутність спеціального закону. Незважаючи на наявну нормативно-правову базу (Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 2015 роки», Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні, План дій з впровадження в Україні Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», План заходів з впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» та інші), ці документи визначають тільки загальні засади впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та, в своїй перевазі, не мають механізму реалізації. Як зазначається в Законі Украйни «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 2015 роки» «вітчизняний ринок ІКТ перебуває у стані активного становлення та за певних умов може стати фундаментом розвитку інформаційного суспільства в Україні. 

Разом з тим ступінь розбудови інформаційного суспільства в Україні порівняно із світовими тенденціями є недостатнім і не відповідає потенціалу та можливостям України, оскільки:

- розвиток нормативно-правової бази інформаційної сфери недостатній;

- рівень комп'ютерної та інформаційної грамотності населення є недостатнім, впровадження нових методів навчання із застосуванням сучасних ІКТ – повільним» [4].

Незважаючи на існуючі проблеми щодо впровадження електронного голосування в нашій державі, перспективи використання даної форми електронної демократії все ж таки є. Безумовною перевагою систем електронного голосування є полегшення доступу до процедури волевиявлення для осіб із обмеженими можливостями та загальна оперативність отримання його результатів [5]. 

Економічні переваги. Запровадження електронного голосування дозволить державі заощадити значні кошти, що витрачаються на виготовлення звичайних виборчих бюлетенів. Навіть, якщо кандидат або партія відмовляться від балотування, не потрібно передруковувати бюлетені або викреслювати прізвище кандидата чи назву партії з усіх бюлетенів. Фактично, мова йде про багатократне використання пристроїв для електронного голосування для різних видів виборів. Крім того, ми вважаємо, що такі пристрої можуть бути встановленні у будь-якому місці загального користування. Тобто, не обов’язково виділяти для цього окреме приміщення.

Нарешті, запровадження електронного голосування дозволить виборцям проголосувати дистанційно, тобто відвідання виборчої дільниці стає необов'язковим, що суттєво знижує ризики тиску на волевиявлення і підвищує достовірність вибору.

Отже можемо зробити висновок, що розвиток електронної демократії, запровадження електронного голосування сприятиме розвитку громадянського суспільства в Україні у контексті оптимізації механізмів суспільного діалогу та інститутів безпосередньої демократії. Разом з тим, впровадження електронного голосування повинно мати поступовий характер і спиратися на міцну нормативно-правову базу, належне технічне та організаційне забезпечення процесу. Крім того, у виборця має бути вибір: чи голосувати йому традиційно бюлетенями, чи за допомогою Інтернету.




Література:

1. Чи є майбутнє у системи електронного голосування в Україні? – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ukrainepravo.com/scientific-thought /pravova-pozytsiya/chi-maybutn-u-sistemi-elektronnogo-golosuvannya-v-ukra-n-/

2. Три хвилини замість трьох діб. – Віче. – 2007. – № 19. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.viche.info/journal/697/

3. Мусіяка В. Кому і навіщо впроваджувати електронне голосування? – Режим доступу: http://www.3republic.org.ua/ua/ideas/ 11613

4. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України від 9 січня 2007 р. № 537-V [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/537-16

5. Вознюк П.Ф. Щодо впровадження електронних механізмів прямої демократії в Україні у контексті посилення державно-громадського діалогу та взаємодії [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1409/

_____________________


Науковий керівник: Гудзь Тетяна Іванівна, кандидат юридичних наук, доцент, Харківський національний університет внутрішніх справ




допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЩОДО ПРАВОВИХ ПРОБЛЕМ ВИКОНАННЯ І ЗАСТОСУВАННЯ РІШЕНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ
31.05.2016 21:28
ПРАВОВИЙ СТАТУС МВФ
31.05.2016 21:10
ДОБРОВІЛЬНЕ ОБ’ЄДНАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД – ПОЗИТИВНІ ЗМІНИ У СФЕРІ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ВЛАДИ
26.05.2016 12:01
ЩОДО ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ РОЗБІЖНОСТЕЙ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ПРАВА ОСОБИ НА НЕВТРУЧАННЯ В ЇЇ ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ
19.05.2016 19:18
ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ З ПИТАНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ МІСЦЕВИХ РЕФЕРЕНДУМІВ
19.05.2016 14:00
ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ
09.05.2016 10:14




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше