:: LEX :: ВИДИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ  СУБ’ЄКТІВ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 25)

Термін подання матеріалів

17 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 37


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ВИДИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 
21.05.2016 16:53
Автор: Дикань Дарина Ігорівна, студентка II курсу, Полтавський юридичний коледж Національний юридичний університет імені Ярослава Мудруго
[Секція 9. Господарське право. Господарське процесуальне право]

Невід’ємною складовою правової системи кожної країни є юридична відповідальність, яка у зовнішньоекономічній діяльності (далі ЗЕД) відіграє  значну роль. Але в науковій літературі немає єдиної думки з приводу визначення видів відповідальності суб’єктів господарювання за правопорушення у сфері ЗЕД.

Особливостям господарської відповідальності за порушення законодавства суб’єктами ЗЕД присвячено багато робіт таких авторів, як: А. Шпомер, Н. Шевченко, В. Мілаш, Н. Ненюк, Т. Шаталова, Д. Минюк, В. Луць, В. Марченко, Д. Лук’янець, Т. Корнєва, Е. Косяк, І Катеренчук та ін. [4,  с. 6].

Загалом, під юридичною відповідальністю розуміється застосування до правопорушника передбачених санкцією юридичної норми заходів державного примусу, що виражаються в позбавленні особистого, організаційного чи майнового характеру [3, с. 10].

З 16.04.1991 року в нашій державі діє Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”   № 959-XII, який в ст. 33 визначає загальні засади відповідальності, види та форми відповідальності суб’єктів ЗЕД, зокрема майнову та кримінальну. 

Майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, непрямих збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також застосування майнових санкцій. Має місце, якщо застосування санкцій призводить до матеріальних втрат, які є обов’язковим засобом примусу суб’єкта ЗЕД державою згідно із законом. Стаття 235 Господарського кодексу України (далі ГК України)  визначає, що за порушення господарських зобов’язань до суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції – заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов’язання, що використовуються самими сторонами зобов’язання в односторонньому порядку. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення дана стаття ГК України включає: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів), понесені стороною, яка зазнала збитків, внаслідок порушення зобов'язання другою стороною та ін. Варто зазначити, що всі перелічені у ст. 225 ГК збитки, які підлягають відшкодуванню, застосовуються як майнові санкції.

Господарські санкції мають ряд особливостей, а саме: 

-  вони є способом впливу держави або сторони за договором на регулювання економічних відносин у державі;

- вони є засобом примусу держави або сторони за договором і застосовується на основі закону, договору, рішення суду;

- передбачають додаткові витрати матеріальних коштів господарюючого суб’єкта, який порушив господарські зобов’язання;

- застосовуються невідворотно лише у випадку, коли державний орган зобов’язаний застосувати відповідальність і не має права від цього відмовитися, що не стосується оперативно-господарських санкцій за договором.

Аналізуючи вищевказані особливості, необхідно виокремити ще одну форму відповідальності у ЗЕД як організаційно-правову. Потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі. Загальним принципом цієї відповідальності є державна забезпеченість застосування передбачених законом майнових або інших господарських санкцій.

 Поєднання майнових та організаційно-правових форм відповідальності за правопорушення господарського законодавства суб'єктами ЗЕД є господарським видом відповідальності. Отож, для повноти правового регулювання замість “майнової” слід визначати “господарсько-правову” форму відповідальності у ЗЕД.

Слід розмежовувати правопорушення у сфері ЗЕД від злочинів, у сфері господарської діяльності, за які передбачено кримінальну відповідальність. Адже, перелік злочинів за які передбачається кримінальна відповідальність є вичерпним, на відміну від інших правопорушень у ЗЕД. Засоби кримінальної відповідальності застосовуються за злочини, передбачені такими статтями як 199, 205, 206, 209, 223-1, 223-2, 232-1 Кримінального кодексу України. Протиправні дії вважатимуться злочинами у зовнішньоекономічній сфері, якщо їх здійснюватимуть суб’єкти ЗЕД, тобто фізична особа – СПД, або посадова особа підприємства, яка здійснює зовнішньоекономічну операцію.

На підставі викладеного вище, ми вважаємо, що майнова та кримінальні відповідальність мають велике теоретичне та практичне значення для правового регулювання ЗЕД. Однак, з огляду на те, що стрижневою галуззю законодавства, яка регулює ЗЕД є господарське законодавство, крім майнової форми відповідальності суб'єктів ЗЕД, має бути організаційно-правова, що вже знайшла своє закріплення у ГК України. Для успішної та ефективної зовнішньоекономічної діяльності, запобіганню порушень при здійсненні зовнішньоекономічних зв’язків варто провести конкретизацію відповідальності у даній сфері. 




Література:

1. Господарський кодекс України 16.01.2003 № 436-ІV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 418

2. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України № 959-XII від 16.04.1991 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377.

3. Березіна О. В. Щодо визначення поняття юридичної відповідальності / О. В Березіна // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Донецьк, 12 червня 2008 року. – Донецьк: ДонУЕП, 2008.

4. Шпомер А. Особливості господарської діяльності у сфері економіки / А. Шпомер // Підприємство, господарство і право. – 2002. – №6. – С. 254

______________________

Науковий керівник: Шеховцова Ольга Ігорівна, викладач Полтавського юридичного коледжу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудруго



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ІНСТИТУТ КОМЕРЦІЙНОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА В УКРАЇНІ ТА ДЕЯКИХ ІНШИХ КРАЇНАХ (ОКРЕМІ ПИТАННЯ)
19.05.2016 19:25




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше