УДК 351.713 (477): 341
Побудова громадянського демократичного суспільства має на меті сприяти населенню в реалізації його прав та свобод, створенні оптимальних і комфортних умов для задоволення громадянами своїх потреб та інтересів, зокрема в податковій та митній сферах. Державна фіскальна служба України та її регіональні управління є, по суті, новими структурними утвореннями у механізмі держави. Але відмітимо той факт, що необхідність проведення реформ у щойно створеному органі – невипадкова, а є результатом цілеспрямованої політики держави. Україна – країна з перехідною економікою, тому апарат органів державної влади має бути приведений до найбільш оптимального її стану.
Вітчизняний та зарубіжний досвід свідчать, що реформування органів публічної адміністрації має бути органічно вбудованим у процеси суспільних перетворень, спрямованих на прогресивний розвиток суспільства і держави. Але, як слушно зазначає В.В. Попова, в умовах євроінтеграції важливо не захопитися механічним запозиченням і перенесенням в українську податкову та митну системи європейського та міжнародного досвіду, а виробити з його урахуванням обґрунтовану, узгоджену з національними інтересами фіскальну політику та механізми її реалізації, побудувати ефективну систему податкових та митних органів [1, с. 160].
Так, у складі Міністерства фінансів Сполучених Штатів Америки з 1990 року працює Служба протидії фінансовим злочинам, яка виконує функції фінансової розвідки. Співробітники служби здійснюють розвідку й аналіз інформації для виявлення протиправних дій, пов’язаних з відмиванням грошей на національному й міжнародному рівнях, а також інших фінансових проступків. У Швейцарії в складі Управління прямого федерального податку також створена Спеціальна служба податкових розслідувань. Цьому підрозділу дано право здійснювати розслідування і притягати до адміністративної та кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від сплати податків. Про необхідність утворення спеціального підрозділу, а саме Служби фінансових розслідування наголошується і в нашій державі. Основна увага та діяльність нової Служби має бути зосереджена на попередженні і розслідуванні тяжких протиправних дій, розвитку оперативної та аналітичної діяльності, побудові доступу до баз даних різних суміжних державних органів та організацій, у тому числі органів Міністерства внутрішніх справ, Державної служби фінансового моніторингу тощо. Нове відомство повинно відповідати передовим світовим практикам та основоположним європейським принципам побудови та функціонування, а для цього варто досконало вивчити іноземний досвід такої роботи та адаптувати його до вимог національного законодавства і буття. Як наслідок, повинна з’явитися нова дієва структурна одиниця для захисту законних фінансових інтересів держави і громадян від протиправних посягань та для захисту всього фінансового потенціалу держави.
В Канаді широко розвинена мережа надання консультаційних послуг платникам податків, створені сприятливі умови в приймальних пунктах платників податків, існує єдина телефонна мережа консультаційних послуг в цілому по країні з єдиним телефонним номером. Такий досвід роботи варто використати та впровадити і у вітчизняну практику.
В Японії діюча на даний час система органів податкового управління та контролю сформувалася ще в середині XX століття, зазнавши до теперішнього часу лише незначні організаційні та законодавчі зміни. Простота і доступність податкової системи Японії засновані на тому факті, що японські податкові органи вважають, що розумні податкові збори, які не розоряють громадян і не примушують їх вдаватися до неймовірних хитрощів, аби уникнути сплати, в кінцевому рахунку, вигідніше державі [2, с. 122–131]. Тому фіскальна політика нашої держави повинна набути схожих рис та обрати вектор на економічну спрямованість, раціональність, прозорість та уніфікованість.
Корисним для України може стати вивчення досвіду функціонування системи оподаткування Сінгапуру, оскільки вона вважається найдосконалішою у світі. Державний бюджет Сінгапуру, у переважній своїй більшості, формується саме за рахунок фіскальних надходжень. Легкою є і взаємодія податкових органів Сінгапуру з бізнесом. Так, наприклад, у державі передбачені пільги в оподаткуванні протягом перших трьох років для компаній, які щойно утворились [3].
Підводячи підсумки зазначимо наступне: ефективне функціонування фіскальних органів і вирішення тих завдань, які стоять перед ними можливо лише за рахунок проведення єдиної політики, спрямованої на досягнення балансу інтересів держави, платника податків та самої фіскальної системи України. Тому вже сьогодні Державна фіскальна служба України потребує реструктуризації з тим, щоб сформувати такий орган державної влади, в якому не буде місця проявам бюрократії та корупції, а виключно цілеспрямована робота з населенням та бізнесом.
Література:
1. Попова В.В. Реорганізація системи податкових органів: організаційно-структурні аспекти міжвідомчої інтеграції / В.В. Попова // Економіка. Фінанси. Право. – 2011. – № 11–12. – С. 14–18.
2. Пономарьов О.В. Адміністративно-правовий статус податкової міліції України: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Пономарьов Олег Валерійович. – Київ, 2015. – 179 с.
3. Білоус І. Настав час радикальних рішень / І. Білоус [Електронний ресурс] // Незалежний аудитор. – Режим доступу : http://n-auditor.com.ua/uk/component/na_archive/1063?view=material
|