Під час встановлення особи невпізнаного скелетованого та (або) розчленованого трупа виникає необхідність встановити стать людини.
У ході дослідження такого трупа, у першу чергу, стать встановлюється по типу оволосіння, розвитку вторинних і первинних статевих ознак, тілобудові, а також по зачісці і одягу, у скелетованих трупів – за характером будови і розмірами черепа, формою і пропорціями кісток скелета або окремим кісткам, особливостям будови і розмірам зубів, за наявністю у ядрах клітин м’язової тканини, у цибулині волосся характерного для жінок статевого хроматину [1, с. 161].
Однак на скелетованих трупах, коли визначити стать за статевими органами неможливо, статеву приналежність встановлюють за волоссям, зубами, черепом, кісткам скелета, клітинами кісткової тканини.
На даний час, з певним ступенем достовірності, встановити стать скелетованого трупа можливо за тазовими кістками, лопатками, ключицями, плечовими та ліктьовими кістками, кістками зап’ястя, п’ясними кістками, основними і кінцевими фалангами пальців, під’язиковою кісткою, грудиною, хребцями, ребрами, стегновими кістками та ін. Однак, у даному випадку, найбільш достовірно стать визначають за тазовими кістками, на яких статеві ознаки починають проявлятися з 10 років [2, с. 221].
Стать скелетованого трупа також можна встановити по черепу: за вимірювальними (краніометричними) даними; за якісними анатомо-морфологічними ознаками. Однак, визначення статі лише за вимірювальними ознаками людини вдається у 75-80% випадків, а за анатомо-морфологічними ознаками – у 90-93% випадків [2, с. 221].
У ході встановлення статі розчленованого трупа, на статеву приналежність окремих частин можуть указувати такі ознаки: стан оволосіння, округлі форми тіла, молочні залози, наявність рубців вагітності, розвиток м’язів і підшкірного жирового прошарку та ін. Можливе визначення статевої приналежності розчленованого трупа за кістками тазу, лонною дугою, лопаткою, черепом, грудиною, плечовими та стегновими кістками, ключицею та ін. [3, с. 440].
Дослідження волосся як біологічного утворення організму людини також може бути одним із засобів встановлення особи. За певних умов, волосся добре зберігається навіть після скелетування трупа. Досліджується волосся у ході судово-біологічної або судово-медичної експертиз. У волоссі досить добре встановлюються антигени системи АВО, а у випадку наявності кліткових елементів цибулин волосся, може бути проведена його статева диференціація [1, с. 169-170].
Зрізи (обломки) нігтів є біологічним об’єктом і також дають можливість встановити стать людини. Так судово-біологічним дослідженням нігтьових пластин можна встановити генетичну стать людини за Х та Y-хроматином кліткових ядер [4].
Отже, сучасний розвиток криміналістики та судової медицини дозволяє достовірно встановити стать навіть скелетованого та (або) розчленованого трупа.
Література:
1. Шухнин М. Н. Неопознанный труп. Установление личности / М. Н. Шухнин. – М. : Юрлитинформ, 2006. – 224 c.
2. Федосюткин Б. А. Справочник следователя по медицинской криминалистике. – Ростов-на-Дону : изд-во «Приазовский Край», 2010. – 512 с.
3. Вещественные доказательства : информационные технологии процессуального доказывания / Г. С. Бежанишвили, Ю. М. Воронков, И. В. Горбачев и др. ; отв. ред. В. Я. Колдин ; Российский федеральный центр судебной экспертизы при Минюсте РФ ; Российский центр судебно-медицинской экспертизы Министерства здравоохранения РФ. – М. : Норма, 2002. – 768 с.
4. Загрядская А. П. К определению половой принадлежности ногтевых пластинок по тесту полового хроматина / А. П. Загрядская, Л. С. Федорцева // Вопросы судебно-медицинской экспертизы и криминалистики. – Горький: [б. и.], 1972. – Вып. 4. – С. 155-159.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
