:: LEX :: ФОРМА ВИБОРУ ПРАВА ДЛЯ ПРАВОВИХ НАСЛІДКІВ ШЛЮБУ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 24)

Термін подання матеріалів

21 липня 2020

До початку конференції залишилось днів 14


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ФОРМА ВИБОРУ ПРАВА ДЛЯ ПРАВОВИХ НАСЛІДКІВ ШЛЮБУ
 
27.09.2016 10:28
Автор: Розгон Ольга Володимирівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін, юридичний факультет Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право]

Стосовно майнових відносин подружжя у ЗУ «Про міжнародне приватне право» міститься правило про вибір права.

За загальним правилом, правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя (lex personalis).

Відповідно до ст.ст. 60–61 України «Про міжнародне приватне право» подружжя може здійснити вибір права, яке буде застосовуватися до їх відносин. Так, ч.ч. 2–3 ст. 60 (правові наслідки шлюбу) передбачають, що подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що застосовуватиметься до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається із правом держави їхнього спільного місця проживання.

Частина 2 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» поширює на правові наслідки шлюбу принцип автономії волі (lex voluntatis), що передбачено ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», коли сторони відносин у випадках, передбачених законом, можуть здійснити вибір права, яке застосовуватиметься до регулювання їх відносин.

Відносини між подружжям можуть бути особистими немайновими і майновими. Основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте ними за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав із поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що об’єктом права спільної сумісної власності подружжя є кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування (ст. 60 СК України).

Такий вибір права обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування ч. 2 ст. 16 цього Закону. Відповідно, для регулювання майнових наслідків шлюбу подружжя може обрати право особистого закону одного з них або право держави, в якій один із подружжя має звичайне місце перебування, а стосовно нерухомого майна — право держави, в якій воно знаходиться (ст. 61 ЗУ «Про міжнародне приватне право»).

За умовами автономії волі, яка зазначена у ст. 5 ЗУ «Про міжнародне приватне право», вибір права стосовно майнових відносин подружжя має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін, умов правочину чи обставин справи, розглянутих в їх сукупності. Вибір права стосовно майнових відносин подружжя має бути здійснений у письмовій формі. Якщо правочин сторін про вибір застосовуваного права укладається в Україні, він має бути нотаріально посвідчений.

У разі, якщо було укладено шлюбний договір, вибір права стосовно майнових відносин подружжя має випливати з умов шлюбного договору. Разом із цим ст. 59 цього закону встановлена можливість сторін шлюбного договору обрати право, що застосовується до шлюбного договору, яким також є право особистого закону одного з подружжя або право держави, в якій один із них має звичайне місце перебування, а стосовно нерухомого майна — право держави, в якій воно знаходиться.

Особистий закон подружжя застосовується лише у випадку, коли є певні відмінності. У цьому разі воно може обирати право, за яким будуть вирішуватися питання щодо спільної сумісної власності та інші наслідки розірвання шлюбу. Якщо ж особистий закон подружжя стає спільним або змінюється звичайне місце перебування того з них, до особистого закону або звичайного місця перебування якого було прив’язане обране право, то правочин про вибір права припиняється і вже не діятиме.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРОЦЕДУРИ ПРИМИРЕННЯ В ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ: ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ
29.09.2016 11:30
ПРАВО НА СПАДКУВАННЯ ФАКТИЧНИМ ПОДРУЖЖЯМ
23.08.2016 18:32
ЧЕРТЫ ГРАЖДАНСКОГО СУДОПРОИЗВОДСТВА НА УКРАИНСКИХ ЗЕМЛЯХ В СОСТАВЕ АВСТРО-ВЕНГРИИ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ ХIХ ВЕКА
05.09.2016 15:58




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше