:: LEX :: ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ РЕФОРМИ В ГІРСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ УКРАЇНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 32)

Термін подання матеріалів

13 травня 2021

До початку конференції залишилось днів 21


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ РЕФОРМИ В ГІРСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ УКРАЇНИ
 
05.12.2007 19:33
Автор: Мельничук Світлана Миколаївна, викладач Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ
[Конституційне право. Міжнародне право]
Сучасний стан розвитку державництва в Україні, демократизація суспільства, зміни в правових, соціально-економічних, державно-політичних, культурних та інших сферах вимагає вирішення проблем які не відповідають новим реаліям. Сьогодення характеризується швидкими темпами урбанізації, економіка зосереджуються в обласних центрах, в той час коли периферичні території гірських населених пунктів України та мешканці, котрі проживають в них, знаходяться в складних географічних, економiко-соціальних умовах. В зв'язку з цим, здійснюються правові пошуки щодо знаходження шляхів розв'язання назрілих питань. В таких ситуаціях завжди важливу роль відігравали реформаторські віяння. Але, як засвідчує історична практика та правовий досвід, реформи не завжди мають позитивні правові наслідки . І тому, проведення адміністративно-територіальної реформи, яка є актуальною на сьогоднішній день в Україні в цілому, та гірських населених пунктах зокрема, вимагає активної участі державних, правових, наукових та інших суспільних інституцій в розробці стратегічних питань по її втіленню. Оцінка динаміки правового, соціально-економічного процесів та ступеню задоволення мінімальних потреб населення Українських Карпат, передбачених Конституцією України, робить беззаперечною необхідність докорінних змін внутрішньосистемної організації нашої держави, яка б враховувала світовий
досвід, тенденції та власні, унікальні українські традиції, щоб сповна реалізувати ресурси , якими наділений цей особливий край . Активні дискусії відбуваються навколо шляхів та строків проведення адміністративно-територіальної реформи. Населення гірської території цікавить низка питань: чи готова влада до проведення реформи самоврядування й адміністративно-територіальної реформи, чи існують теоретично обгрунтовані концепції, законодавча та фінансова основа реформи? Адже, надто ризиковано починати реформу зі зміни меж та укрупнення адміністративних одиниць депресивних гірських територій за відсутності нормативної бази, яка належним чином забезпечить самодостатнє функціонування органів місцевого самоврядування. Тому, передбачувані Проектом Закону "Про територіальний устрій України" критерії [1,с.10 ]: не менше 5000 тисяч населення для майбутньої сільської ради і 70000 тисяч населення для району інакше як недоречністю назвати неможливо. Адже відомо, що безпосередні зв'язки держави з її населенням в основному завершуються на цих двох ланках. Гірські умови українських Карпат: природно-ланшафтні, кліматичні, соціально-економічні, демографічні, етнічні, культурно-побутові не взяті до уваги. Як зазначив Ватаманюк Д. (голова Всеукраїнського об'єднаного товариства "Гуцульщина" ) ...гірський район повинен мати не менше 25 тисяч жителів, село не менше 150 жителів, а сільські ради й менше 1500 жителів.[2, с.4 ] Існує дві умови саморозвитку територій. Перша - людський потенціал, його якість, друга - фізична та соціальна інфраструктура. Зважаючи на існуючу негативну демографічну ситуацію, міграційні процеси, 80% наших гірських населених пунктів або не мають, або втрачають ці два ресурси. Гірській місцевості притаманне дисперсне розселення населення, що вказує на віддаленість держави, її владних структур від громадян в правовому, соціально-політичному, ідейно-духовному аспекті вже сьогодні. Віддалити сільські ради та райони в просторовому вимірі, як це передбачено Проектом Закону, зокрема наведеними вище критеріями - означає штучне віддалення засобами адміністративного ресурсу держави від її громадян і громадян від держави, тобто населення гірських територій буде ще більш віддалене від отримання соціальних послуг.
Тому, якщо адміністративно-територіальна реформа буде проведена за передбаченими принципами та критеріями, наслідки для гірських територій
будуть невтішні. Існуюча мережа закладів освіти, охорони здоров’я, культури тощо, буде підтягуватись до мережі місцевих владних структур та залишатись на своєрідній периферії поза їх постійною увагою. Беручи до уваги існуючу демографічну ситуацію та дисперсне розселення населення гірських районів слід прогнозувати занепад цілої низки населених пунктів. Потрібно з обережністю ставитись до проектів кожних змін адміністративних меж. При розробці таких проектів слід аналізувати правову історію змін адміністративно-територіального устрою за тривалий період, стійкості виконання адміністративних функцій територіальними одиницями, природно-історичної, правової, етнічної, ландшафтної основи адміністративного районування; вивчити реально існуючий правовий економічно-соціальний стан та розвиток інфраструктури; здійснити аналіз соціально-економічної забезпеченості населених пунктів; створити науково обгрунтовану правову модель перспективного розвитку Карпатського гірського краю з врахуванням існуючих особливостей .
Отже, проблема адміністративно-територіальної реформи полягає в тому, що в Україні ще немає передумов для її ефективного запровадження і функціонування, досі не знайдено єдиного оптимального варіанту вирішення даного завдання, законодавчої та економічної бази його імплементації. Разом із тим, першочергові кроки, такі як: створення кваліфікованої комісії, вивчення попередніх доробок, розробка законодавчо-нормативної бази та визначення терміну її запровадження і реалізації на конкретній території, пошук відповідних рішень необхідно робити вже зараз, враховуючи також досвід Інших країн забезпечуючи відкритість цього процесу для громадськості.

Література:
1 .Проект Закону„Про територіальний устрій України"// Урядовий кур'єр .-2005.-№ 75 .- 22 квітня. - С. 10 -13.
2. Кiндрачук М. Закони для громади : якими їм бути ? - Матеріали круглого столу "Законодавче забезпечення місцевого самоврядування" // Галичина .-2003.- 30 квітня. -С.4.
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
МІЖНАРОДНЕ ВОДНЕ ПРАВО ЧИ ПИТАННЯ ТРАНСКОРДОННИХ ВОДОТОКІВ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ
06.12.2007 22:40
ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
05.12.2007 19:20
СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ І СИСТЕМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕМОКРАТИЧНИХ РЕФОРМ
05.12.2007 18:34




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше