:: LEX :: ХАРАКТЕРИСТИКА БУНДЕСРАТУ ЯК ОКРЕМОГО ОРГАНУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В ФРН
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 24)

Термін подання матеріалів

21 липня 2020

До початку конференції залишилось днів 7


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ХАРАКТЕРИСТИКА БУНДЕСРАТУ ЯК ОКРЕМОГО ОРГАНУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В ФРН
 
13.05.2017 19:08
Автор: Демченко Пилип Станіславович, студент 2 курсу ОР «магістр» юридичного факультету КНУ ім. Т.Шевченка
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Дана доповідь присвячена специфічному законодавчо-представницькому органу державної влади у Федеративній Республіці Німеччина – Бундесрату, який у український юридичній літературі з конституційного права зарубіжних країн визначається також як Федеральна Рада Німеччини. Потрібно зазначити, що даний державний орган відіграє досить важливу роль у житті сучасної німецької держави, як інститут забезпечення представництва і захисту прав та інтересів кожної з 16 федеративних земель ФРН.

Попередньо потрібно зазначити досить цікаву особливість – досить  часто у вітчизняній та зарубіжній юридичній літературі Бундесрат розцінюють як нижню палату німецького парламенту. На справді ця думка є хибною, оскільки єдиним законодавчим органом на рівні федерації у Німеччині є Бундестаг, основні положення організації та діяльності котрого закріпляються у статтях 38 – 49 Основного Закону ФРН від 23 травня 1949 року та детально визначається Регламентом Бундестагу від 28 січня 1952 року.   

Компетенція Бундерату визначена у статтях  50 - 53  Основного Закону від 23 травня 1949 року. Даний орган державної влади федерального рівня у ФРН складається з 69 осіб, які призначаються Ландтагами земель шляхом виборів з числа представників урядів земель, відповідно до статті 51 Основного Закону ФРН від 23 травня 1949 року, на основі пропорційності населення землі – чим вище число населення, тим більше федеральна земля отримує місць у Бундесраті.[1]Строк їх повноважень не є обмеженим  законодавчо, що вводить необхідність проведення ротацій після виборів у відповідний ландтаг конкретної землі. Також потрібно зазначити особливість діяльності Бундесрату в тому факті, що його депутати діють за умови імперативного мандату ,а рішення на голосуванні приймається як правило на основі попередньо прийнятих рішень Ландатами з певного питання, що становлять інтерес окремої чи групи федеральних земель.[2 C.55-63]

Відповідно до статті 50 Основного Закону ФРН від 23 травня 1949 року «Через Бундесрат землі беруть участь у законодавчий та адміністративній владі Федерації». По суті Бундесрат є державним законодавчо-дорадчим та представницьким органом, основною метою діяльності відповідно до Основного Закону ФРН є представництво федеративних земель, а й інколи при певних обставинах допускається представництва окремих регіонів. Важливість цього органу полягає у тому, що через нього федеративні землі здійснюють своє представництво на рівні всієї федерації, що закріпляє його як елемент германського федералізму.Виходячи з цього можна зазначити ситуації, коли бундесрат відстоює інтереси земель та не підтримує проекти нормативно – правових актів Бундестагу, у випадку погіршення правового стану  земель.[3 C.103] 

Кожний рік, відповідно до статті 52 Основного Закону ФРН, обирається голова Бундесрату з числа прем’єр – міністрів федеративних земель, який вступає на посаду з 1 листопада поточного року. Разом з тим ця посадова особа виконує функції Федерального Президента у випадку неможливості виконувати свої повноваження останнього.[1] 

 На думку Х.Мауера, Бундесрат не є повноцінним учасником законодавчого процесу, а виконує більше роль як дорадчо-представницького органу, який націлений на захист прав та компетенції 16-ти федеративних земель.[4 C.154]

Разом з тим, потрібно вказати про важливість визначення конституційно – правового статусу Бундесрату. Потрібно зазначити, що Федеральним Конституційним Судом ФРН свого часу приймалися рішення «Про вимоги житлового будівництва» від 21 травня 1952 року та «Про референдум» від 30 липня 1958 року де чітко зазначалося визнання Бундесрату конституційним та вищім федеральним органом державної влади у ФРН. На думку Знаменщикова Р.В. цей факт дає змогу стверджувати про самостійність та визнання Бундестагу як окремого органу державної влади федерального рівня [5 С.139]

Таким чином можна визначити три основні функції діяльності німецького Бундесрату, як окремого органу державної влади – захист інтересів земель перед федерацією, впровадження змін у законодавство та управління земель федерації, загальнодержавна відповідальність за діяльність ФРН. З даних аргументації можна визначити Бундесрат як засіб протидії свавіллю Бундестагу та Федерального Уряду ФРН, а також важливим елементом врегулювання конституційно – правових відносин між федерацією та землями. Таким чином можна стверджувати про важливість даного органу державної влади, як складового елементу корпоративно – бюджетного федералізму у Федеративній Республіці Німеччина, головними принципами котрого є єдність в багатоманітності та компроміс й взаємодопомога.[6]  

Можна зробити висновок, що досвід  діяльності Бундесрату є позитивним з приладу захисту федеративних земель у ФРН як такий що може бути використаний в Україні в рамках проведення реформи децентралізації без зміни державного устрою з унітарної країни на федеративну. Створивши подібний окремий орган державної влади, що буде здійснювати представництво інтересів регіонів та забезпечувати співпрацю у законодавчій сфері з Верховною Радою дасть змогу вирішення великої кількості питань щодо забезпечення розвитку сталої регіональної політики в державі.




Джерела:

1. Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland vom 23.05.1949 [Електронний ресурс] – режим доступу - http://www.documentarchiv.de/brd/1949/grundgesetz.html

2. Detterbeck S. Offentliches Recht für Wirtschaftswissenschaftler, Staatrecht, Verwalttungsrecht, Europarecht und Udungsfallen – 5.,uberarbeite und erweite Auflage, Munchen Verlag Franz Vahlen GmbH 2006 – 590 s.

3. Heinz Laufer, Das föderative System  der Bundesrepublik Deutschland, Bonn 1992, 205 s

4. Maurer H. Staatsrecht. München, 1999 – 170 s.

5. Знаменщиков Р.В. Принципы федерализма в России и Германии (Сравнительное конституционно – правовое исследование) Диссертация кандидата юридических наук, Тюмень 2003 

6. Лысенко В.Н. Нужно ли Совету Федерации становится Бундесратом?//Представительная власть. – 1996. -№6-7

____________________

Науковий керівник: Совгиря Ольга Володимірівна, доктор юридичних наук, професор, юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОБМЕЖЕННЯ ПРАВА ОСОБИ НА СВОБОДУ ПЕРЕСУВАННЯ ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ ЧЕРЕЗ ЛІНІЮ ЗІТКНЕННЯ У МЕЖАХ ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ
16.05.2017 19:26
ДОТРИМАННЯ ДИСЦИПЛІНИ ТА НОРМ ЕТИКИ ДЕПУТАТАМИ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД
16.05.2017 11:42
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ
15.05.2017 15:34




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше