У чинному Кримінальному кодексі України відсутнє легітимне поняття категорії потерпілий від злочину. Натомість у кримінальному процесуальному законодавстві визначено хто є потерпілим та його правовий статус. Так у чинному КК України термін потерпілий згадується 85 разів. Окрім узагальненого поняття значно частіше в кримінальному законі вживаються терміни, що позначають окремі види потерпілих від злочинів. Так про неповнолітнього у такому значенні йдеться зокрема у п. 6 ч. 1 ст. 67, ст. 152 КК України; про громадянина України – у статтях 8 і 157 КК України; про державного чи громадського діяча - у статтях 112 і 346 КК України; про журналістів – у ст. 171 КК України.
Взагалі, професія журналіста в Україні в останнє десятиріччя стає однією із найнебезпечніших, за 2014 р. скоєно 286 нападів і 7 убивств журналістів. Але,більш глибокого аналізу потребую категорія «журналіст» як потерпілий від суспільно небезпечних діянь, передбачених ст. 171 КК України. У даний час досить актуальним є питання про визнання близьких осіб журналіста потерпілими від цього злочину. Крім того, відкритою залишається проблема визнання юридичної особи (ЗМІ) потерпілою від перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
Останні зміни які відбувалися в галузі кримінального права не дають підстав беззаперечно підтримувати думку про те, що потерпілим вважають тільки окремі індивіди, а юридичні особи не можуть виступати потерпілими. Останнім часом почали висловлюватися думки категорія «потерпілий» не може обмежуватися лише ознаками фізичної особи. Так, М.В.Сенаторов стверджує, що потерпілий від злочину – це соціальний суб’єкт (фізична чи юридична особа, держава, інше соціальне утворення або суспільство в цілому), благу, праву чи інтересу якого, що знаходиться під охороною кримінального закону, злочином заподіюється шкода або створюється загроза заподіяння такої.
Цікавою є позиція, яка полягає у тому,що потерпілим від злочину може бути як сам журналіст, так і близькі йому особи. При цьому науковці єдино гласно вважають, що потерпілими близькі журналісту особи можуть бути тільки у випадку переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою. Тому, формулювання «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» дозволяю розглядати тільки журналіста у якості потерпілого. Однак вплив на представника ЗМІ може здійснюватися не безпосередньо, а опосередковано шляхом заподіяння шкоди його близьким. Враховуючи викладене, слід сказати, що переслідування журналіста може мати різні форми посягання на законні права, свободи чи інтереси близьких журналіста, зокрема психологічний тиск на них, відповідні обмеження або фізичний чи психічний примус до вчинення певних дій, поширення неправдивих відомостей чи відомостей, що ганьблять честь і гідність рідних журналіста, компрометують їх. Адже журналіст, який є творчим працівником та професійно збирає, одержує, створює та займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, таким чином виконуючи свої професійні службові обов’язки в засобах масової інформації. При цьому обов'язковим є наявність причинного зв'язку між виконанням журналістом своїх професійних обов'язків чи критикою і скоєнням протиправних діянь відносно його чи близьких для нього осіб.
Отже, питання визнання близьких родичів журналіста потерпілими від суспільно небезпечних діянь, передбачених ст. 171 КК України слід урегулювати у порядку відповідно до законодавства. Тобто за для уникнення неоднозначного тлумачення положень даної норми, диспозицію ч. 2 ст. 171КК України після слів переслідування журналіста» слід доповнити словосполученням «чи його близького родича».
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
