:: LEX :: ТИМЧАСОВІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 30)

Термін подання матеріалів

11 березня 2021

До початку конференції залишилось днів 4


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ТИМЧАСОВІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
 
15.05.2017 14:19
Автор: Алєксєєва-Процюк Діана Олександрівна, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Національна академія внутрішніх справ; Брисковська Оксана Миколаївна, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник, Національна академія внутрішніх справ
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право]

07 жовтня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1689-VII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини», яким запроваджено в Україні інститут спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень (глава 24-1 КПК України). Також Законом України від 12 травня 2016 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України» в Перехідні положення КПК України було внесено п. 20-1, яким встановлені тимчасові (до 15 квітня 2017 року) положення щодо здійснення спеціального досудового розслідування з відповідними особливостями, згодом Законом України від 16 березня 2017 р. № 1950-VIII «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження» термін дії тимчасових положень був продовжений та внесені додаткові зміни.

Законодавцем визначено, що тимчасово, але не пізніше дня початку діяльності Державного бюро розслідувань положення глави 24-1 можуть застосовуватися із відповідними особливостями.

Підстави здійснення спеціального досудового розслідування за тимчасовими положеннями:

1. За тимчасовими положеннями здійснення спеціального досудового розслідування можливе у кримінальних провадженнях щодо злочинів передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, частинами другою - п’ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 365, 368, 368-2, 379, 400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України.

Неможливо проведення спеціального досудового розслідування за тимчасовими положеннями у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 116, 118, 364-1 365-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 445 Кримінального кодексу України. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо цих злочинів допускається тільки за підстав, зазначених в ст. 297-1 КПК України.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи які понад шість місяців переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно яких наявні фактичні дані, що вони перебувають за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цьому абзаці, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

2. Наявність підозрюваного, крім неповнолітнього.

3. Коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук (загальні підстави здійснення спеціального досудового розслідування).

4. Які понад шість місяців переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Відмінністю від загальних положень здійснення спеціального досудового розслідування є встановлення законодавцем строку в 6 місяців переховування від органів слідства та суду, при перебігу якого з’являються підстави для здійснення спеціального досудового розслідування за тимчасовими положеннями КПК України щодо здійснення спеціального досудового розслідування. 

Також Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини» від 07 жовт. 2014 № 1689-VII зі змінами, внесеними згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідворотності покарання осіб, які переховуються на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції» від 15 січня 2015 р. доповнено ст. 139 КПК України «Наслідки неприбуття на виклик» частиною 5, в якій зазначено, що ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим та оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження. 

Відповідно до абзацу 3 п. 20-1 Перехідних положень КПК України, положення частини п’ятої статті 139 КПК України у разі вчинення злочинів, визначених в абзаці другому пункту 20-1 КПК України, поширюються також на осіб, які понад шість місяців переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно яких наявні фактичні дані, що вони перебувають за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

5. Та/або стосовно яких наявні фактичні дані, що вони перебувають за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

Запроваджені тимчасові положення відрізняються від зазначених в главі 24-1 КПК України тим, що спеціальне досудове розслідування може здійснюватись не лише тоді, коли особа перебуває за межами України, а й на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

Це означає, що така обов’язкова підстава здійснення спеціального досудового розслідування як вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування до осіб, які перебувають на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження. 

Поняття «територія України» визначається нормами національного та міжнародного права. Основні положення щодо цього поняття закріплено у статтях 1-6 Закону «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р. Стаття 1 цього Закону визначає: «Державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України – суші, вод, надр, повітряного простору».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»  від 15 квітня 2014 р. № 1207-VII тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) повітряний простір над цими територіями.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом» від 20 березня 2003 р. № 638-IV, район проведення антитерористичної операції – визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція. Такий наказ стосовно визначення районів проведення АТО був виданий – останній і чинний на поточний день є Наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 р. № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька і Луганська області – з 07 квітня 2014 року; Харківська область – з 07 квітня 2014 року до 14 вересня 2014 року. Також 02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України було видане Розпорядження № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», яким був затверджений перелік населених пунктів, в яких проводиться АТО, а також скасована дія попередніх розпоряджень.

6. Ще однією особливістю тимчасових положень здійснення спеціального досудового розслідування є те, що у клопотанні слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування мають окрім визначених в ст. 297-2 КПК України зазначатися фактичні дані про перебування особи за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ТЕРОРИЗМУ
16.05.2017 19:56
ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ, ЯК ОБ’ЄКТ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ: УКРАЇНО-ІСПАНСЬКИЙ ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ
16.05.2017 19:33
МІСЦЕ І РОЛЬ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ПЕРЕДУМОВ ТЕРОРИСТИЧНИХ НАПАДІВ НА БОРТУ ЛІТАКА
16.05.2017 11:33
ЩОДО ПИТАННЯ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 3661 ККУ (ДЕКЛАРУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ)
16.05.2017 09:01
ЩОДО ПИТАННЯ ПРО ЗМІНИ ДО КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИБОРЧИХ ПРАВ ГРОМАДЯН
16.05.2017 08:56
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ «ПОТЕРПІЛОГО» ВІД ПЕРЕШКОДЖАННЯ ЗАКОННІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЖУРНАЛІСТІВ
15.05.2017 11:35
СУТНІСТЬ КАТЕГОРІЇ «ІНТЕРЕСИ ДЕРЖАВИ» В СТАТТІ 332-1 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
15.05.2017 11:33
ОКРЕМІ ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТ. 409 ККУ
15.05.2017 11:29
ОКРЕМІ ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТ. 168 ККУ
15.05.2017 11:27
ОКРЕМІ ПИТАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ОБШУКУ ОСОБИ ЗА КПК УКРАЇНИ
15.05.2017 11:23




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше