:: LEX :: ПИТАННЯ ПОРЯДКУ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ НКРЕП ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЩОДО ТАРИФІКАЦІЇ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 16)

Термін подання матеріалів

15 жовтня 2019

До початку конференції залишилось днів 23


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПИТАННЯ ПОРЯДКУ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ НКРЕП ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЩОДО ТАРИФІКАЦІЇ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ
 
16.05.2017 12:28
Автор: Грудницька Світлана Миколаївна, доктор юридичних наук, професор, Інститут економіко-правових досліджень НАН України (м.Київ)
[Секція 9. Господарське право. Господарське процесуальне право]

Реформування енергетичного ринку України вийшло на порядок денний у зв’язку зі взятим Україною курсом на євроінтеграцію та підписанням Угоди про асоціацію з ЄС. Зроблено перші кроки, але просування по шляху реформ на жаль ще не демонструє великих успіхів через серйозні хиби вже на рівні концептуального забезпечення реформ. У цих тезах звертається увага на необхідність налагодження ефективної системи формування економічної політики у відповідній сфері, збалансованого правового статусу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), суб’єктів господарювання, що є учасниками енергоринку, а також органів місцевого самоврядування та споживачів, що перебувають під впливом Регулятора (НКРЕП). А саме на необхідність системного підходу до здійснення реформ, який має забезпечувати Національна комісія, та неприпустимість дискретного розбивання реформ на континуально не пов’язані їх фрагменти, на потребу напрацювання та проведення цілісної концепції реформування в рамках енергетичного сектору економіки в цілому.

Нещодавно НКРЕКП передала повноваження зі встановлення тарифів житлово-комунальних послуг місцевій владі, вважається, що саме остання добре розуміє потреби й особливості місцевих споживачів, вона зацікавлена у підвищенні рівня відповідних послуг, тому це підвищить якість тепло- і водопостачання. Суттєвою перевагою при цьому також вважається те, що споживачі/жителі зможуть контролювати відповідність ціни і якості отриманих комунальних послуг.  При цьому  основна надія покладається на політичний контроль. Як пояснив Президент України Петро Порошенко, «хто краще працює, хто співпрацює з банками, з Європейським інвестиційним банком, ЄБРР, запроваджує програми енергозбереження, має конкурентні тарифи, знижує їх, той і має підтримку територіальних громад на наступних виборах. Хто хоче витратити кошти місцевих бюджетів, щоб компенсувати частину тарифів – це їх право, їх повноваження, але право буде належати територіальним громадам».

В цілому тарифна децентралізація відповідає взятому курсу на децентралізацію економіки, що є невід’ємною складовою євроінтеграції. Однак щодо ЖКХ неможливо не відзначити і негативну сторону зазначеного процесу. Фактично, передавши повноваження зі встановлення тарифів на місця, НКРЕП звільнила себе від відповідальності за розвиток критичної ситуації в житлово-комунальному господарстві, адже багато українських міст мають застарілі системи опалення і комунікаційних мереж. Викликає занепокоєння, що виключно на місцеву владу покладається вирішення критичної ситуації та розвиток інфраструктури. Як засновники комунальних підприємств органи місцевого самоврядування відповідають за їх діяльність перед територіальною громадою, запровадження енергоощадних технологій, ремонт тепломереж та безпосередньо зацікавлені у стимулюванні розумного споживання. В таких умовах чи зможе місцева влада забезпечувати підхід до формування тарифів з точки зору непомірного тягаря за житлово-комунальні послуги, який вже сьогодні покладається на споживачів.

Головну надію НКРЕП покладає на те, що формування тарифів буде прозорим: усі місцеві підприємства мають проводити публічні закупівлі (система Prozorro) і проводити аудит фінансової звітності. Це має мінімізувати ризик корупційної складової, забезпечувати раціональне використання наявних ресурсів, але в умовах недостатності останніх просто спеціальні кол-центри для зворотного зв’язку із місцевими жителями, які мають з’явитися найближчим часом, навряд чи зможуть забезпечити формування виваженого тарифу на комунальні послуги. Навіть з урахуванням більш об’єктивної оцінки ресурсів, які витрачаються, та переваг щодо впровадження режиму економії, поки що невідомо, у який бік зміститься тарифна позначка внаслідок децентралізації. Тож на даний момент у споживачів залишається лише три шляхи платити менше: економити ресурси, застосовувати енергоощадні технології або ж перерозподілити обсяг отримуваних послуг.

Натомість виходячи з декларованих лозунгів, що менші комунальні платежі – це командна робота споживачів і постачальників, НКРЕП слід потурбуватися про те, щоб ширші повноваження щодо формування тарифів отримала не лише місцева влада, а й місцева громадськість, яка вже сьогодні нарікає на розмір тарифів, так само як і на якість комунальних послуг, але не має реальних важелів впливу на вирішення відповідних питань.

Для упередження формування «бутафорних» органів громадськості та перетворення процесу погодження тарифів з населенням в чергову «фікцію»  пропонується передбачити у законодавстві, а до його прийняття у рішеннях НКРЕП право громадських організацій споживачів комунальних послуг, до яких входять представники трудових колективів, обраних на загальних зборах (конференціях) трудових колективів або РТК, яким делеговані такі повноваження, вимагати укладання колективних договорів з органами місцевого самоврядування щодо порядку тарифоутворення та граничних показників відповідних тарифів, а також інших показників та напрямів діяльності органів місцевого самоврядування у зазначеній сфері. З цим органом громадськості органи місцевого самоврядування мають погоджувати й методику розрахунку тарифів на газ для населення (для експертизи можуть залучатися спеціалісти), так само як і з НКРЕКП, яка повинна зберігати функції Регулятора і в зазначеній  сфері та ефективно реалізовувати їх. 

Не менш важливою є участь громадськості у діяльності НКРЕП. Як один з прикладів можна згадати Постанову «Про скасування деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг», яка набрала чинності 28 квітня 2017 р., що передбачає скасування абонентської плати за газ. Цією постановою НКРЕКП скасувала 46 своїх постанов, які встановлюють тарифи на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ «Укртрансгазу» і регіональних облгазів, прийнятих 28 березня 2017 року. Влада зробила черговий класичний розворот на 180 градусів, що на думку народного депутата Ігора Луценко, свідчить про відсутність стратегії у галузі енергетики і взагалі управлінський хаос. 

Постанови НКРЕП про введення абонплати на газ викликали великий спростив громадськості, оскільки нові правила оплати за спожитий газ потягли за собою зростання тарифів, при  цьому  найбільше зростання припало на невеликі квартири, тобто на малозабезпечені верстви населення, а зменшились рахунки у великих будинків, котрі споживали дуже великі обсяги газу. У результаті окремі міста відмовилися від централізованого опалення й перейшли на автономне, окремі органи місцевого самоврядування звернулися до керівництва держави з вимогою скасувати абонентську плату за газ. Це свідчить про незбалансованість прийнятих НКРЕП рішень з цього питання. Така незбалансованість може мати місце і в інших випадках, адже без напрацьованого механізму збалансування приватних і публічних інтересів перекосів не уникнути. Тому для упередження негативних наслідків рішення НКРЕП повинні погоджуватися з громадськістю на стадії їх прийняття.

Експерт Стратегічної групи радників з підтримки реформ (SAGSUR) Карел Хірман резонно вважає, що встановлювати тарифи повинен професійний і незалежний орган, оскільки тарифи можуть стати предметом політичних маніпуляцій і непрозорих місцевих інтересів. Крім того, це рішення не створює стійких умов для роботи теплокомуненерго. Нововведення незрозуміле для великих іноземних інвесторів у сфері центрального опалення. Для мінімізації ризиків необхідно, щоб рішення місцевої влади підлягало схваленню регулятора – НКРЕКП.

Як уявляється, відповідне схвалення також має відбуватися за участі громадськості. Тому пропонується створення всеукраїнських громадських організацій споживачів комунальних послуг, до яких входять представники відповідних регіональних організацій, та право таких організацій вимагати укладення колективних договорів з НКРЕКП, де визначати порядок і форми участі громадськості у прийнятті нею рішень. Відповідні права мають бути гарантовані і громадським організаціям, створеним суб’єктами господарювання – учасниками енергоринку, господарська діяльність яких впливає на формування тарифів на газ.

Це має посприяти реалізації системного підходу до реформування енергетичної галузі та виконання НКРЕП покладених на неї функцій Регулятора.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше