:: LEX :: ДОТРИМАННЯ ЗАКОННОСТІ У ХОДІ РЕФОРМУВАННЯ МИТНИЦЬ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДОТРИМАННЯ ЗАКОННОСТІ У ХОДІ РЕФОРМУВАННЯ МИТНИЦЬ
 
14.06.2017 16:46
Автор: Дорофеєва Лілія Максимівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та процесу, ДВНЗ Ужгородський національний університет
[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

За класичним визначенням законотворчість — один із різновидів правотворчої діяльності, розглядається як діяльність уповноважених органів з прийняття, зміни, призупинення дії і скасування законів та підзаконних нормативно-правових актів[1]. В рамках дослідження  останніх реформаційних процесів в сфері митної справи, хочемо звернути увагу на ту обставину, що здійснюватись має така діяльність саме «уповноваженими органами». 

29 березня 2017 року з’явилась інформація щодо ухвалення урядом проекту чергової реформи ДФС, найневідкладнішим кроком якої мала стати ліквідація митниць в областях. Постанова КМУ «Про реформування деяких територіальних органів Державної фіскальної служби» під привабливими гаслами виконання рекомендацій  міжнародних партнерів України пропонувала провести оптимізацію структури, у першу чергу, митних органів. На нашу думку, внесення кардинальних змін в організацію здійснення митної справи, визначену законами, у формі постанови КМУ є досить дискусійним з огляду на концептуальні засади формування державної митної політики.

Конституція України визначає, що засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи визначаються виключно законами України(ст. 92),  а єдиним органом законодавчої влади в Україні є Парламент – ВР України (ст. 75). Відтак, виключно до його компетенції належить прийняття законодавчих актів, які мають найвищу юридичну силу і яким повинні відповідати нормативно-правові акти всіх інших державних органів. Компетенцію ВР України складають закріплені Конституцією України предмети відання та повноваження, необхідні для реалізації функцій Парламентом України [2, с. 36].

Чинний на сьогодні Митний кодекс України (ст. 546) визначає митницю як митний орган, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів, а її місце в структурі державних органів - як територіального органу центрального органу виконавчої влади. Принципове значення має положення вказаної норми, яке чітко визначає, що митниця здійснює свою діяльність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (АР Крим; область; міста Київ, Севастополь), а окремі митниці можуть здійснювати свою діяльність на територіях двох чи більше адміністративно-територіальних одиниць або на всій території України. МКУ (ст. 7) однозначно констатує, що засади державної митної справи, у т.ч. правовий статус митних органів і процедури митного контролю та митного оформлення визначаються цим Кодексом та іншими законами України[3].

Крім ВР України правове регулювання діяльності митних органів здійснюється також і урядом нашої держави. Відповідно до ст. 113 Конституції України, КМУ є вищим органом у системі органів виконавчої влади (серед повноважень якого є організація і забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності та митної справи), який здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України, в тому числі і з питань митної справи. В.В.Ченцов підкреслює, що така управлінська діяльність відбувається в межах повноважень уряду [4, с. 124]. Аналогічні норми містяться і  в п. 8) ст. 2 та ст. 20  ЗУ "Про Кабінет Міністрів України". 

Згідно Регламенту КМУ здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, спрямовує, координує та контролює діяльність зазначених органів. Формою реалізації повноважень КМУ є видання у межах своєї компетенції постанов і розпоряджень на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов ВР. Крім того, з питань що мають важливе суспільне значення, Кабмін інформує громадськість про свою діяльність та залучає громадян до процесу прийняття рішень [5]. 

Поряд з цим, КМУ наділений правом законодавчої ініціативи (ст. 93 КУ), яке визнається початковою стадією законодавчого процесу. Дослідники європейського досвіду зауважують, що хоча прийняття законів загалом є прерогативою органу законодавчої влади, у конституціях багатьох європейських країн закріплено ряд положень, які звужують обсяг законодавчих повноважень членів відповідних парламентів (палат) та посилюють роль уряду в ініціюванні прийняття законів. урядом програми власної діяльності, схваленої законодавчим органом [6]. Однак, враховуючи, що у вітчизняній  системі правового регулювання митних органів центральне місце належить Верховній Раді України, яка здійснює законодавче забезпечення митної справи в Україні [7, с. 85], сьогодні зміна основних положень Митного кодексу не може здійснюватись Кабміном. 

Запропонований Мінфіном проект реформування ДФС ( у першу чергу –  її територіальних органів, що безпосередньо здійснюють митну справу) був представлений на розгляд КМУ без проведення процедури погодження з відповідними комітетами ВР та громадськістю попри те, що запропонована трансформація суттєво вплине на організацію діяльності митних органів, що може негативно відобразиться на інтересах суб’єктів ЗЕД та громадян. 

Несподіванкою реформа стала і для ДФС, про що свідчить рішуче заперечення щодо її впровадження  з боку керівництва служби: виконуючий обов’язки  Голови служби М.Продан заявив, що реформа по сценарію Мінфіна розбалансує роботу ДФС в цілому і митниці зокрема через порушення внутрішніх процесів відомства[ 8].

Не знайшла підтримки спроби реформаторів ліквідувати юридичні особи на регіональному рівні й у науковців, які вважають, що серед принципів організації та діяльності державного апарату не останню роль відіграють такі визначені Конституцію України та закріплені відповідними законами (в тому числі й Митним кодексом) принципи територіальності, спеціалізації та інстанційності [9].

Таким чином, порушення  суб’єктності, порядку та процедури зміни норм митного законодавства суперечить принципу законності, а відтак є недопустимим. Реформування системи митних органів повинно проводитись виключно через внесення змін в Митний кодекс України.

Література:

1 Теорія держави і права. Академічний курс  : підручник / [Зайчук О. В. та ін. ; за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко]. - Київ : Юрінком Інтер, 2006. - 685 с.

2. Іванов О.В. Компетенція Верховної Ради України як суб’єкта адміністративно-правового регулювання митної справи / Вісник АМСУ: Серія «Право» – 2011. – № 2. – С. 32 – 37.

3. Митний кодекс України від 13.03.2012, ЗУ № 4495-VI.

4. Ченцов В. Організаційно-правові механізми державного управління митною справою // Державне управління та місцеве самоврядування. — 2010. — Вип. 3 (6). — С. 122–129.

5. Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України. ПКМ від 18.07.2007  № 950.

6. Ковриженко Д. Правове регулювання законодавчого процесу: досвід країн ЄС та пропозиції для України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: parlament.org.ua/Legislative_process_.pd.

7. Комзюк В. Т.  Адміністративно-правовий статус митних органів України: дис. ... докт. юрид. наук : - Київ, 2014. – 446 с.

8. Калачова Г. Хроніки однієї реформи: що заважає перезавантажити ДФС/ Економічна правда. 10 квітня 2017. Електронний  ресурс: https://www.epravda.com.ua/publications/2017/04/10/623646.

9. Мазур А., Приймаченко Д. Операція «Ліквідація», або Митна реформа від «драйвера»/ Главком 18 травня 2017 року/ Електронний ресурс http://glavcom.ua/publications/operaciya-likvidaciya-abo-mitna-reforma-vid-drayvera-415510.html.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ ЯК ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
08.06.2017 20:22
КОРУПЦІЙНІ РИЗИКИ У СЕКТОРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ
08.06.2017 18:08




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше