:: LEX :: ПРОПОЗИЦІЯ ЧИ ОБІЦЯНКА НАДАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ ЯК ОЗНАКА ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ КОРУПЦІЙНОГО ЗЛОЧИНУ ЗА СТ.369 КК УКРАЇНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 28)

Термін подання матеріалів

11 грудня 2020

До початку конференції залишилось днів 10


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОПОЗИЦІЯ ЧИ ОБІЦЯНКА НАДАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ ЯК ОЗНАКА ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ КОРУПЦІЙНОГО ЗЛОЧИНУ ЗА СТ.369 КК УКРАЇНИ
 
21.09.2017 01:01
Автор: Черкашина Ірина Анатоліївна, студентка юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право]

Корупція являє серйозну загрозу верховенству закону, демократії й правам людини, ускладнює економічний розвиток і загрожує нормальному функціонуванню економіки. Це явище швидко пристосовується до нових умов, безупинно видозмінюється, використовуючи недоліки й прогалини засобів контролю і юридичної відповідальності. Суспільна небезпечність корупції полягає в тому, що вона чинить вплив на державний апарат, призводить його до незворотних змін, які можна подолати лише завдяки спеціальним засобам, у тому числі й шляхом використання кримінально-правової репресії. Отже ці питання повинні бути завжди в центрі уваги наукової спільноти, тому на сьогоднішній день ця тема є актуальною для дослідження.

В незалежній України питанням корупційної злочинності була присвячена низка дисертаційних досліджень, зокрема, О. О. Дудорова, Є. В. Невмержицького, О. В. Терещук, С. А. Шалгунової. Серед вітчизняних науковців помітний внесок у вирішення зазначених питань, крім згаданих вище дослідників, зробили М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та інші [1. c. 388].

Варто підкреслити, що високий рівень корупції у країні викликає став- лення інших держав до України як до корумпованої держави з нестабільними державними інститутами. На підтвердження цього слід навести рейтинг України, визначений міжнародною організацією «Трансперенсі Інтернешнл» за 2014 рік, за яким вона посіла 142 місце серед 175 країн, а за 2015 та 2016 роки цей  показник значно збільшився [1. c. 389].

На державному рівні приймається чимало законів, видаються укази, розробляються концепції та програми із запобігання корупції. Перші задекларовані спроби боротьби з корупцією в Україні з'явилися ще на зорі незалежності. У грудні 1992 року тодішній прем'єр - міністр України Леонід Кучма заявляв, що «уряд України встановить жорсткий контроль за незаконними прибутками, вже зараз веде важку боротьбу з корупцією» [2. c. 65].

Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року визначено, що «корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність» [3. c. 2].

У науковій літературі існує багато думок із приводу визначення поняття корупції. Так, М. І. Мельник указує, що корупція є не лише соціальним, а й психологічним та моральним явищем, оскільки вона не існує поза людей, їх поведінкою та діяльністю [1. c. 390].

Для чіткого розуміння корупційного правопорушення як кримінального злочину варто дослідити його об’єктивну сторону. Корупційні діяння поділяють на такі види:

1. зловживання владою або посадовим становищем, перевищення влади або посадових становищ, перевищення влади або посадових повноважень та інші посадові злочини що вчиняються для задоволення корисливих чи інших особистих інтересів, або інтересів інших осіб;

2. розкрадання державного, колективного, приватного майна з використанням посадового становища;

3. незаконне одержання матеріальних або інших благ, пільг та інших переваг;

4. одержання кредитів, позичок, допомоги, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням пільг чи переваг, не передбачених законодавством, або на які особа не має права;

5. хабарництво;

6. здійснення безпосередньо та через посередників або підставних осіб підприємницької діяльності з використанням влади чи посадових повноважень, а також пов'язаних з ними можливостей;

7. сприяння з використанням посадового становища фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних чи інших благ, пільг та переваг тощо [4. c. 23].

Враховуючи вищезазначене, слід виокремити основні специфічні ознаки корупційних діянь:

1. безпосереднє заподіяння шкоди авторитету чи іншим охоронюваним

законом інтересам держави;

2. наявність у особи умислу на вчинення дій (бездіяльність), які об'єктивно завдають шкоду охоронюваним законом інтересам держави;

3. використання особою свого становища всупереч інтересам держави;

4. корислива мета або інша зацікавленість особи;

5. незаконне одержання особою благ (матеріальних та нематеріальних), по-слуг, переваг [4. c. 24].

Законодавець пояснює криміналізацію пропозиції або давання хабара тим, що  воно нерозривно пов’язане з його одержанням, тому предметом злочину, передбаченого ст. 369 КК, є також неправомірна вигода майнового характеру, а після останніх змін, відповідно до примітки ст. 364-1, й будь-які вигоди нематеріального чи негрошового характеру [5. c. 175].

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 369 КК, характеризується ак¬тивною поведінкою - діями, які можуть бути вчинені у формі пропозиції чи обіцянки або надання неправомірної вигоди. Під пропозицією надати неправомірну вигоду розуміють звернення до службової особи з таким повідомленням, яке з достатньою очевидністю свідчить про бажання і готовність вин¬ного надати останній або третій особі неправомірну вигоду. Таким чином, пропозиція є по суті способом схиляння служ¬бової особи до його одержання за умови вчинення (або невчинення) на користь хаба¬родавця або третіх осіб певних дій, які ця службова особа повинна була чи могла вчинити з використанням наданих їй владних чи службових повноважень [5. c. 175].

Не зрозуміло, чому усталений у теорії та правозастосовній практиці підхід щодо кримінально-правової оцінки пропозиції неправомірної вигоди до нещодавно прийнятих законодавчих змін у ст. 369 КК України  поза увагою. Одним з вірогідних аргументів може бути бажання законодавця шляхом надмірної криміналізації посилити протидію хабарництву [6. c. 4].

Проте навіть ігнорування кримінально-правових засад не позбавляє розробників законопроектів приймати до уваги не менш важливі фактори, які потребують врахування при криміналізації хабарництва, а саме можливість процесуального та криміналістичного доведення цих складів злочинів. Багаторічна практика боротьби з хабарництвом показує, що його викриття має свої особливості, які пов'язані виключно зі складнощами доведення об'єктивної сторони давання хабара, адже ці діяння вчинюються в умовах максимального приховування від сторонніх осіб, дотримання певної конспірації та взаємної зацікавленості хабарників. Не випадково діяльність працівників відповідних служб правоохоронних органів при викритті хабарництва, як правило, передбачає застосування оперативно-розшукових заходів, спрямованих на документування злочинних дій, зокрема, спеціальне маркування предмета хабара, застосування відеозапису тощо. При цьому слід зазначити, що практично у всіх випадках реалізація таких заходів та затримання суб'єктів хабарництва відбувається саме під час вчинення дій, пов'язаних з моментом давання та одержання хабара, тобто безпосереднього виконання дій, що утворюють об'єктивну сторону цих злочинів. На наш погляд, це є додатковим аргументом щодо виваженого підходу при вирішенні питання про криміналізацію діянь, пов'язаних з хабарництвом [3. c. 5]. 

Отже, перелік діянь, що утворюють об’єктивну сторону корупційних правопорушень за законодавством України складають як певні діяння, так і обмеження. Наведений розгляд теоретичних положень кримінального права щодо протидії хабарництву дає підстави для висновку про помилкову криміналізацію такого діяння, як пропозиція неправомірної вигоди, адже існування зазначеного складу злочину не тільки не сприяє викоріненню хабарництва, а й створив небезпечний прецедент законодавчого закріплення караності виявлення умислу, що може сприяти свавіллю у кримінальному судочинстві.

Література:

1. В. І. Тютюгін, К. С. Косінова, Поняття та ознаки корупційних злочинів/ Вісник Асоціації кримінального права України. – Харків. – 2015. - № 1(4). – с. 388-396.

2. Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. // Відомості 

Верховної Ради України. – 2014. -  № 1700-VII. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1700-18.

3. Віра Валлє Кримінальна відповідальність за корупційні злочини в Україні / 2014. – с. 1-39. – Режим доступу: http://viravallee.com/articles/Criminal-Liability.pdf.

4. В. Ю. Кулеба Запобігання корупції: українська версія / УДК 327.3 (477). – 2013. – с. 65- 70.

5. Володимир Мисливський Пропозиція хабара: злочин чи виявлення умислу?/ «Юридичний Вісник України». – 2010. -  №1. -  Режим доступу: http://www.bucha.com.ua/articles/articl/1151066999-ur_1-2.html.

6. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 / Відомості 

Верховної Ради України // 2001. - № 2341-III. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.

________________________

Науковий керівник: Дячкін Олександр Петрович кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
МЕРЕЖЕВИЙ ПРОСТІР ЯК ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ СЛІДЧИМ ТА ПРОКУРОРОМ
23.09.2017 12:47
СПІВВІДНОШЕННЯ ПРЕДМЕТІВ КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНОЇ, ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ТА КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
23.09.2017 12:39
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ КОЛА ОСІБ, ЯКІ Є СУБ’ЄКТАМИ КОРУПЦІЙНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
15.08.2017 11:57
КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗУПИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
14.07.2017 16:30
ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ТА УМОВИ ЗУПИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
14.07.2017 16:26
ОКРЕМІ ПИТАННЯ СКАСУВАННЯ АРЕШТУ МАЙНА ТРЕТЬОЇ ОСОБИ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
10.08.2017 11:56
ОКРЕМІ ПИТАННЯ ПРОТИДІЇ ВІДМИВАННЮ ГРОШЕЙ, ЗДОБУТИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ
10.08.2017 11:54
ДЕЯКІ ПИТАННЯ СВІДОЦЬКОГО ІМУНІТЕТУ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
10.08.2017 11:53




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше