:: LEX :: ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 25)

Термін подання матеріалів

17 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 37


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
 
13.11.2017 18:22
Автор: Куліш Анатолій Миколайович, доктор юридичних наук, професор, директор навчально-наукового інституту права Сумського державного університету, заслужений юрист України; Федоришина Оксана Миколаївна, студентка-магістрантка навчально-наукового інституту права Сумського державного університету
[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Історія теоретичних підходів до поняття адміністративної відповідальності, її зміст і обсяг має тривалу історію і до сьогоднішнього часу залишаються одним із найбільш суперечливих питань української адміністративно-правової науки. 

Традиція дослідження адміністративної відповідальності завжди лежить у площині концептуальних надбань вітчизняних і зарубіжних учених-юристів. Питання адміністративної відповідальності є досить складним і багатоаспектним. 

Адміністративна відповідальність є одним із головних інститутів адміністративного права, важливим засобом охорони громадського порядку, якому притаманні всі ознаки юридичної відповідальності. Особливість адміністративної відповідальності полягає в прагматичності її теоретичних концепцій, домінуюча спрямованість яких окреслена проблематикою Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Чинне законодавство України не дає визначення поняття адміністративної відповідальності, і тому в теорії адміністративного права існує численна кількість точок зору стосовно цього соціально-правового явища. 

Так, чинний КУпАП містить розд. 2 під назвою «Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність», де у ст. 9 сформульовано визначення адміністративного правопорушення, а щодо адміністративної відповідальності законодавець обмежився зазначенням того, що її мірою є адміністративне стягнення (ст. 23 «Мета адміністративного стягнення») [4]. 

У ст. 92 Конституції України адміністративну відповідальність визначено як один з основних видів юридичної відповідальності в Україні [5]. Вона є наслідком невиконання чи неналежного виконання особою норм адміністративного законодавства, що тягне невідтворне реагування держави на адміністративні правопорушення (проступки), та встановлюється виключно законами тощо.

На сучасному етапі розвитку державності у дослідженнях теоретиків права простежується підхід, відповідно до якого юридична відповідальність зумовлена наявністю комплексу правових та фактичних підстав. Аналіз нормативних актів і спеціальної літератури дозволяє виокремити ряд дефініцій, що характеризують адміністративну відповідальність, але необхідно зазначити, що вони мають лише дослідний характер. Вище вказане можна проілюструвати визначеннями, які надають вітчизняні адміністративісти, спираючись на здобутки адміністративного права.

Т. Коломієць формулює адміністративну відповідальність як різновид юридичної відповідальності, специфічну форму негативного реагування з боку держави в особі уповноважених органів на відповідну категорію протиправних діянь (насамперед адміністративних проступків), а особи, які вчинили зазначені правопорушення, повинні відповісти перед уповноваженим державним органом за свої неправомірні дії і понести адміністративне стягнення в установлених законом формах і порядку [6, С.65].

І. Гриценко зазначає, що «адміністративна відповідальність як різновид правової відповідальності – це специфічна форма негативного реагування з боку держави в особі її компетентних органів на відповідну категорію протиправних проявів (передусім адміністративних проступків), згідно з якою особи, які скоїли правопорушення, повинні дати відповідь перед повноважними державними органами за свої неправомірні дії та понести за це адміністративні стягнення у встановленому законом порядку» [2, С.45]. 

К. Бєльский дає визначення адміністративної відповідальності як реагування держави на адміністративне правопорушення, що виражається в реалізації компетентним органом (посадовою особою) права пред’явити звинувачення певній особі, піддати протиправне діяння офіційній оцінці і у випадку негативної оцінки застосувати до винної особи адміністративне стягнення [1, С.13]. 

Деякими авторами, зокрема О. Котельниковою та М. Смоленським, визначення адміністративної відповідальності тлумачиться як «такий різновид юридичної відповідальності (поряд з кримінальним, дисциплінарним і матеріальним), що виражається в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою: адміністративного стягнення до особи, що скоїла адміністративне правопорушення» [8, С.167].

В. Загуменник вважає, що адміністративна відповідальність – це примусове, з додержанням встановленої процедури застосування правомочним суб’єктом передбачених законодавством за вчинення адміністративного проступку заходів впливу [3, С.75].

Деякі автори, що досліджують інститут адміністративного права, взагалі не дають дефініції поняттю адміністративної відповідальності, вважаючи її різновидом юридичної відповідальності, що має характерні ознаки. Тому, оскільки має місце така думка, багато авторів схиляються до об’єктивного підходу визначення адміністративної відповідальності і вважають її негативною подією, що обов’язково й неминуче настає після порушення адміністративно-правових норм. Інші автори, навпаки, схиляються до суб’єктивного підходу визначення поняття адміністративної відповідальності, говорячи про те, що це позитивна обставина, яка дає можливість особі набути певного досвіду, стати обережнішою щодо певних життєвих ситуацій, які можуть призвести до адміністративної відповідальності.

Ці автори наводять визначення адміністративної відповідальності, які мають застарілий характер або є половинчастими, або ж неповними та нечіткими. Тому можна погодитися лише з деякими частинами визначень, що пропонують вчені. 

Найбільш повною дефініцією адміністративної відповідальності є та, яку запропонував В. Колпаков – це примусове, з додержанням встановленої процедури, застосування правомочним суб’єктом передбачених законодавством за вчинення адміністративного проступку заходів впливу, які виконані правопорушником [7, С.149]. 

Перелік визначень поняття «адміністративна відповідальність» можна продовжувати, але всі наведені визначення нагадують спробу дослідити ціле за його окремими проявами, але при цьому не складається чіткого уявлення про саме ціле. 

З огляду на наведене вище можна сказати, що адміністративна відповідальність є специфічним реагуванням держави на адміністративне правопорушення, що складається із застосування уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб’єкта правопорушення та обов’язку цього суб’єкта нести відповідальність за своє протиправне діяння і зазнати відповідного стягнення в межах, установлених законом. Натомість, надзвичайна важливість інституту адміністративної відповідальності зумовлюється тим, що проступки є найпоширенішим видом деліктів, отже, становлять комплексне негативне соціальне явище.

У будь-якому випадку всі автори виходять із найголовнішого призначення адміністративної відповідальності, а саме її спрямованості на притягнення до відповідальності за вчинене правопорушення.

Попри все вище сказане, необхідно зазначити, що ні в сучасній науковій літературі, ні в адміністративно-правовій науці, ні в адміністративному законодавстві України, на жаль, немає єдиного конкретного визначення адміністративної відповідальності. Все це створює підґрунтя для подальших фундаментальних та глибоких розробок щодо дослідження дефініції «адміністративно-правової відповідальності».

Література:

1. Бельский К. С. Административная ответственность: генезис, основные признаки, структура // Государство и право. – 1999. – № 12. – С. 12–20.

2. Гриценко І. С. Формування наукових поглядів щодо інституту адміністративної відповідальності / І. С. Гриценко // Вісник Національної академії прокуратури України: Наукове фахове видання. – 2008. – № 1. – С. 45–50.

3. Загуменник В. І. Адміністративна відповідальність. Проблеми та шляхи їх подолання / В. І. Загуменник // Вісник прокуратури. – 2008. – № 2. – С. 70–77.

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України № 80731-10 вiд 26.10.2017 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.

5. Конституцiя України: Закон України № 254к/96-ВР вiд 28.06.1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httр://zаkоn5.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/254к/96-вр.

6. Коломієць Т. О. Структура адміністративної відповідальності: сучасний доктринальний погляд / Т. О. Коломієць // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 4. – С. 65–66.

7. Колпаков В. К. Адміністративне право України / В. К Колпаков, О.В.Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.

8. Котельникова Е. А. Административное право : [учеб. для вузов по юрид. спец.] / Е. А. Котельникова, И. А. Семенцова, М. Б. Смоленский. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2002. – 347 с. 



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ – ПІДПРИЄМЦІВ
17.11.2017 14:43




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше