:: LEX :: ШЛЯХИ ЗМЕНШЕННЯ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ВІДХОДІВ НА ДОВКІЛЛЯ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 28)

Термін подання матеріалів

11 грудня 2020

До початку конференції залишилось днів 15


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ШЛЯХИ ЗМЕНШЕННЯ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ВІДХОДІВ НА ДОВКІЛЛЯ
 
17.11.2017 14:50
Автор: Гизимчук С.С., студент 4 курсу 2 групи військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
[Секція 7. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право]

Існує досить велика група відходів виробництва і споживання, які створюють типові екологічні проблеми в кожному регіоні України (засмічення території, забруднення ґрунтів, підземних і поверхневих вод, спотворення ландшафтів, погіршення стану приземних шарів атмосферного повітря). На сьогодні у зв'язку із постійним зростанням об'ємів захоронення відходів (як промислових, так і побутових) на різноманітних звалищах і полігонах питання про збільшення частки екологічно грамотної утилізації відходів стає все більш актуальним.

Згідно із Законом України "Про відходи" пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів має передбачати повне збирання, ефективне знешкодження і видалення відходів, а також дотримання вимог екологічної безпеки при поводженні з ними. Для цього на загальнодержавному, відомчому і місцевому рівнях необхідно забезпечити зведення до мінімуму утворення будь-яких відходів та зменшення їх токсичності. Крім того, необхідно також сприяти максимально можливій утилізації різних відходів шляхом їх прямого, повторного чи альтернативного використання як потенційної чи реальної ресурсно-цінної сировини.[2]

Так в Україні щороку утворюється близько 59 млн м куб побутових відходів або близько 13 млн т, які захоронюються на 6,7 тис. сміттєзвалищ і полігонів, з яких 2624 сміттєзвалищ не паспортизовані (39 % від загальної кількості). Значна частка (37 %) побутових відходів це відходи упаковки. Тверді побутові відходи (ТВП) на 41 % складаються з паперу та картону; 17,9 % – сміття; 8,1% – шкіра та деревина; 7,5 % – харчові відходи; 8,7 % – метали; 8,2 % – скло; 8,6 % – інше. Як бачимо, ситуація не з найкращих і з кожним роком вона буде погіршуватися, якщо не вжити відповідних заходів. Основним способом вирішення даної проблеми виступає залучення відходів у відтворювальний цикл, іншими словами повторна переробка.

Потребують більш ефективної реалізації проектні розробки стосовно створення маловідходних й безвідходних виробничих комплексів у вугільній і особливо металургійній та хімічній галузях промисловості України. Причиною цих та інших недоліків у сфері поводження з відходами є міжгалузевий характер проблеми, незначні обсяги цільових капіталовкладень у зазначену сферу, недосконалість ціноутворення на продукцію із вторинних ресурсів, недосконалість адміністративно-правових механізмів, недостатній розвиток нормативної бази. У зв'язку з цим, протягом існування України як незалежної держави, рівень утилізації (використання) відходів у цілому ніколи не перевищував 25–30 % від їх загального об'єму. У розвинених країнах відходи використовуються набагато більше (до 60–65 % від загальної кількості), а це свідчить про значні потенційні можливості використання накопичених і утворюваних відходів у нашій державі. Також важливою проблемою для України є утилізація паперу та пляшок, які значним чином забруднюють навколишнє природне середовище. Для вирішення цієї проблеми, доцільно звернутись до досвіду Фінляндії. Це країна не лише високоякісних продуктів, але й визнаний у світі лідер з переробки паперу та пляшок. Не останню роль у цьому відіграло законодавство. Наприклад, біля кожного будинку, у якому налічується більше 10 квартир, повинно бути встановлено контейнери для паперу, скла, пластику, для харчових та змішаних відходів. Успіх та ефективність процесу сортування, переробки та утилізації сміття забезпечує сучасна, та головне – доступна інфраструктура. Як житлові будинки, так і підприємства та магазини мають власні зручні точки збору відходів. Особливо прогресивними у цьому плані є фінські супермаркети. Окрім селективних урн, вони мають спеціальні автомати, які приймають банки та пляшки, видаючи чек із сумою, яку покупець може отримати на касі.  Адже Фінляндія практикує систему заставної вартості упаковки. Це означає, що, купуючи продукт, покупець платить не тільки за товар, але й за упаковку. Сума ця фіксована, і може бути отримана після повернення використаної тари в магазин.  [1, c 48]

Однак, незважаючи на те, що більшість існуючих на сьогодні технологій малотоннажної переробки чи знешкодження різних відходів передбачають саме такі строки окупності відповідних витрат, значного розвитку малих підприємств з переробки відходів поки що не відбулося. Крім того, у процесі оцінки ефективності технологій з переробки відходів необхідно враховувати рівень екологічних платежів (платежів за розміщення відходів) порівняно з рівнем необхідних капітальних витрат на організацію виробництва. Як правило, на сьогодні ці платежі на порядок менші від зазначених витрат і не слугують стимулом для організації екологічно ефективних виробництв з утилізації відходів.

Література:

1. Савицький В.М., Хільчевський В.К., Чунарьов О.В., Яцюк М.В. : Відходи виробництва і споживання та їх вплив на ґрунти і природні води : Навчальний посібник / За ред. В.К. Хільчевського. – К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2007. – 152 с.

2. ЗУ « Про відходи»\ Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 36-37, ст.242.

__________________________

Науковий керівник: Лозо Олена В’ячеславівна, кандидат юридичних наук, асистент кафедри екологічного права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ТА КОРИСТУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНИМИ ЗОНАМИ
17.11.2017 15:31
ЩОДО ПИТАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ДЕЗАКТИВАЦІЇ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ОБ’ЄКТІВ
17.11.2017 15:26
ЩОДО ДЕЯКИХ ПРАВОВИХ ПРОБЛЕМ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ
16.11.2017 23:15
ЩОДО ПИТАНЬ МОРАТОРІЮ НА ЗЕМЛЮ
16.11.2017 22:51
ПРОБЛЕМА ЗНИЩЕННЯ ЛІСІВ В УКРАЇНІ
14.11.2017 08:49
ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ. МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТ
13.11.2017 18:34
ОЦІНКА УКРАЇНСЬКИХ ЛІСІВ СТАНОМ НА 2017 РІК
10.11.2017 18:52




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше